Анотація до роботи:

Семененко С.І. Ефективність та безпека застосування флуоксетину при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця, коморбідну з соматогенними депресіями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.28 – клінічна фармакологія. Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена оцінці впливу антидепресивної терапії на клінічний перебіг та біохімічні показники у хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідною депресією. Вперше визначено структуру, частоту психологічних розладів та симптомів депресивного епізоду у хворих на ІХС із супутньою гіпертонічною хворобою; встановлено, що частота депресій в популяції хворих центрального регіону України досягає 18,5 %. Вперше проведено спостереження за ефективністю та безпекою додаткового призначення вітчизняного генерика флуоксетину-КМП до комплексної фармакотерапії ІХС. Отримані дані свідчать про позитивну динаміку лікування флуоксетином, протягом 6 тижнів (в дозі 20 мг/добу), яка супроводжувалася зникненням симптомів депресивного епізоду, з одного боку, та покращенням перебігу основного захворювання, з іншого: зменшенням нападів стенокардії, потреби в препаратах для базисної терапії, зниженням АТ. Безпека флуоксетину доведена: відсутністю негативної динаміки на ЕКГ та при Холтеровському моніторуванні, в аналізах крові та сечі, при визначенні параметрів гемодинаміки, збереженням препарату для фармакотерапії у всіх хворих від початку лікування. Для підтвердження механізмів нейрохімічної дії препарату проведено визначення концентрацій серотоніну в крові та ваніліл-мигдалевої кислоти в сечі в динаміці лікування; встановлено, що після лікування флуоксетином рівень серотоніну збільшувався на 16,43 %, а метаболіту катехоламінів – знижувався, що відображає селективну дію флуоксетину переважно на серотонінову регуляцію.

В дисертації вирішується питання підвищення ефективності фармакотерапії ІХС, з проявами коморбідної депресії, шляхом застосування антидепресанту флуоксетину на фоні базисної терапії.

1. Серед хворих на ІХС, згідно результатів адаптованих опитувальників, встановлено переважання інтровертованих осіб (79,09 % серед чоловіків та 84,5 % серед жінок), високий рівень (86%) нейротизму, „дуже поганий рівень здоров’я” згідно анкети самооцінки здоров’я та переважання „незадовільного” і „вкрай незадовільного” характеру якості життя. При цьому мало місце погіршення сенсомоторних реакцій (ЛППСМР на 150-200 мс, ФРНП на 16-20 с, ПКГМ на 60 знаків); максимально низький рівень вказаних показників спостерігався при наявності коморбідного депресивного стану.

2. Частота депресивного епізоду (за шкалою Цунга) у хворих на ІХС (200 пацієнтів) досягала 18,5 %; серед типів депресії переважала меланхолічна (тосклива) – до 65 %, тривожна досягала 13,75 %, іпохондрична – 21,25 %.

3. Використання флуоксетину (20 мг/добу, протягом 6 тижнів) в комплексній фармакотерапії ІХС з коморбідною депресією призводило через 6 тижнів лікування до редукції симптомів психоневротичних порушень: зменшенню частоти безпідставної плаксивості (у 85 %), пригніченості, подавленості (у 62,5 %), порушень сну (у 52,1 %), бажання смерті (у 73,3 %); одночасно значно (у 27,5 %) збільшувалася частота оптимістичного настрою та ставлення до роботи. При цьому коефіцієнт SDS знизився від початкового рівня на 40,5 % (Р<0,01), що свідчить про зниження важкості коморбідної депресії.

4. Клінічний перебіг ІХС на тлі лікування флуоксетином характеризувався позитивною динамікою з боку ССС: зменшенням частоти нападів стенокардії (на 46,6 %), нападів тахікардії (на 17,9 %), нападів серцебиття (на 59,3%) проти групи порівняння (базисна терапія). Лікування флуоксетином протягом 6 тижнів не викликало негативних змін ЕКГ, показники Холтеровського моніторування, загальних і біохімічних аналізів крові та сечі. Побічні реакції (нудота, сонливість) реєструвалися у 6,25 % хворих тільки на протязі першого тижня лікування та не потребували відміни флуоксетину.

5. Початкові рівні серотоніну в крові у хворих ІХС без депресивного епізоду складали 77,3±2,27 нг/мл, у хворих ІХС з депресією – 79,16±1,40 нг/мл. Додаткове призначення до базисної терапії флуоксетину через 6 тижнів збільшило рівень серотоніну крові у хворих на ІХС коморбідну соматогенним депресіям на 16,43 % (Р<0,001).

6. Концентрація метаболіту катехоламінів – ваніліл-мигдалевої кислоти в сечі була підвищена: у хворих ІХС до лікування вона становить 9,39±0,91 мг/24 год, у хворих ІХС з депресією – 8,89±0,93 мг/24 год; після комплексної терапії із флуоксетином її рівень зменшився в 2,12 рази (на 52,7%, Р<0,001), що відповідає фізіологічній нормі.

Публікації автора:

1. Семененко С.І. Особливості перебігу психовегетативних розладів у хворих на ішемічну хворобу серця // BIOMEDICAL and BIOSOCIAL ANTHROPOLOGY.- 2005.- № 5.- С. 173-175.

2. Семененко С.І., Яковлева О.О., Шеремета А.В., Березняк А.К. Основні аспекти обміну серотоніну, динаміка змін серотоніну плазми крові при лікуванні флуоксетином соматогенних депресій у хворих на ішемічну хворобу серця / Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика.- 2006.- №15.- С. 459-465. (Внесок здобувача – провів обстеження хворих, виконав статистичну обробку отриманих результатів біохімічного дослідження та оформив текст статті).

3. Семененко С.І., Яковлева О.О., Березняк А.К., Шеремета А.В. Корекція соматогенних депресій у хворих на ішемічну хворобу серця флуоксетином під контролем вмісту серотоніну у плазмі крові // Ліки України.- 2007.- №106/107.- С. 93-96. (Внесок здобувача – виконання статистичної обробки результатів дослідження, оформлення тексту статті, обстеження досліджуваних хворих).

4. Яковлева О.О., Семененко С.І., Римша С.В. Коморбідний вплив соматогенної депресії на перебіг ішемічної хвороби серця та корекція флуоксетином-КМП // BIOMEDICAL and BIOSOCIAL ANTHROPOLOGY.- 2004.- № 2.- С. 97-98.

5. Беляева Н.Н., Семененко С.И., Кириленко И.В. Комплексная оценка психоэмоционального состояния и качества жизни инвалидов вследствие сердечно-сосудистых заболеваний / Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации: Тезисы докладов (26-28 мая 2005г.). – Минск, 2005.- С. 14.

6. Борейко Т.І., Семененко С.І., Хорєвін А.В. Особливості нейродинамічних функцій у людей зрілого та похилого віку з ішемічною хворобою серця // Фізіологічний журнал.- 2006.- №2.- С. 24.

7. Яковлева О.А., Семененко С.И., Рымша С.В. Эффективность и безопасность флуоксетина-КМП у больных соматогенными депрессиями / 13 российский национальный конгресс «Человек и лекарство»: Сборник материалов конгресса (3-7 апреля 2006г). – Москва, 2006.- С. 613-614.