Анотація до роботи:

Шалай О.О. Лектинофільні вуглеводні компоненти мембрани злоякісних клітин при мієлоїдних і лімфоїдних пухлинах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 - гематологія та трансфузіологія. - Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2007.

У дисертації представлено результати досліджень лектинового фенотипу субстратних клітин периферичної крові, кісткового мозку та лімфоїдних органів у хворих на мієлоїдні та лімфоїдні пухлини. Доведено, що склад глікокон’югатів мембрани відображає походження, напрямок і ступінь диференціювання малігнізованих гемопоетичних і лімфоїдних клітин. Встановлено і систематизовано зміни лектинозв’язувальних детермінант мембрани злоякісних клітин для FAB-варіантів ГМЛ, лімфоїдних неоплазій з клітин-попередників і зрілих лімфоцитів, доведено діагностичне і прогностичне значення лектинового фенотипу при цих хворобах. Запропоновано використання лектинового фенотипу для оцінки прогресування ХЛЛ, виявлено кореляційний зв’язок між експресією вуглеводних компонентів та деяких CD маркерів. Продемонстровано особливості лектинового фенотипу субстратних лімфоцитів при В- і Т-клітинних, низького і високого ступеня злоякісності та окремих варіантах (за класифікацією ВООЗ) НГЛ з лейкемізацією. Виявлено відмінності вуглеводних залишків мембрани при лімфоїдних лейкеміях (ХЛЛ, ВКЛ) і лімфомах з лейкемізацією. Лектиновий фенотип субстратних клітин із уражених лімфоїдних органів (селезінка, лімфовузли) при лімфоїдних пухлинах відповідає характеристиці неопластичних лімфоцитів периферичної крові, а при НГЛ відзначається вищим рівнем сіалізації. Опрацьовано методику використання лектинового фенотипу злоякісних клітин при окремих варіантах гематоонкологічних хвороб для їх діагностики і диференційної діагностики.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в обґрунтуванні онтогенетичного, клініко-діагностичного та прогностичного значення визначення вуглеводних детермінант мембрани малігнізованих клітин при гострих лейкеміях та лімфоїдних неоплазіях за допомогою лектинів.

Лектиновий фенотип О- і N-глікозидів у складі глікокон’югатів мембрани відображає гістогенез і ступінь зрілості злоякісних клітин при гематоонкологічних процесах, корелює з експресією деяких CD маркерів і може бути використаний для діагностики і диференціації окремих варіантів гострих лейкемій та лімфоїдних пухлин.

2. Спільною ознакою, притаманною для бластів при всіх варіантах ГМЛ, є висока спорідненість до лектинів SBA і WGA. Найбільш незрілі мієлобласти (М0) характеризуються підвищеною експресією на їх мембрані залишків О-глікозидів (лектини PNA, HPL, SBA), Galб (ML-1), біантенних та розгалужених N-глікозидів, фукозильованих у куровій і термінальній частині (лектини LCL, WGA, STL, LAL). У процесі диференціації у гранулоцитарному напрямку на мієлобластах (М1-М2) значно знижується рівень антигенів Томсена-Фріденрайха і Форссмана (лектини PNA, HPL), Galб, а також експресія більшості вуглеводних послідовностей, властивих N-глікозидам. Деякі з N-глікозидів з’являються на бластах моноцитарного (М4, М5) і еритроцитарного (М6) походження (RCA, STL, PHA-L).

3. Виявлено при ГМЛ позитивний кореляційний зв’язок між експресією CD34 та взаємодією бластів з лектинами RCA і LAL (олігосахарид Fucб1Galв13(4)GlсNАcв), CD15 - з LCL, WGA (r=+0,712), LAL і PHA-L, який вказує на структуру глікозидних залишків, що формують специфічні поверхневі антигени у процесі диференціації. Негативна кореляція експресії антигену CD11b з кількістю RCA⁺ клітин може залежати від незначної кількості у цьому антигені глікозидів з бічними ланцюгами I і II типу з термінальною D-Galв.

4. Мембрана лімфоїдних бластів при ГЛЛ характеризуються наявністю глікокон’югатів, що містять залишки, властиві для О-глікозидів (лектини PNA, HPL, SBA), рівень яких на Т-лімфобластах значно вищий порівняно з В-лімфобластами.

5. Лейкемічні В-лімфоцити при ХЛЛ бідні на вуглеводні детермінанти О- і N-глікозидів і слабо реагують з лектинами. Початкові стадії (І – ІІ за Rai) характеризуються перевагою випадків з лектиновим фенотипом LCL^-WGA⁺. Прогресування хвороби супроводжується збільшенням кількості клітин та частоти випадків з позитивною експресією рецепторів LCL та зниженою WGA. Зміни рівня експресії рецепторів LCL і WGA корелюють з кількістю лейкемічних лімфоцитів, на поверхні яких виявляються прогностично важливі антигени CD22, CD38, CD95. Зокрема, CD38⁺ В-лімфоцити при ХЛЛ мають вищий рівень експресії структур О-глікозидів (антиген Томсена-Фріденрайха і А), термінальної Fucб, меншою мірою взаємодіють з лектином WGA.

6. ВКЛ виділяється серед інших гематоонкологічних хвороб високим рівнем експресії на волосистих клітинах антигену Томсена-Фріденрайха (понад 60% PNA⁺ клітин) при зниженому рівні взаємодії з іншими лектинами, специфічними до вуглеводних залишків О-глікозидів (HPL, SBA).

7. Злоякісні лімфоїдні клітини при НГЛ характеризуються змінами вуглеводних компонентів мембрани, які залежать від їх походження (В- чи Т-клітинного), морфологічного ступеня злоякісності (низького чи високого) і варіанту лімфоми. Загальною ознакою глікозидного фенотипу при В-клітинних НГЛ низького ступеня є зростання (20-40% позитивних клітин і 40-60% при фолікулярній лімфомі) експресії вуглеводних детермінант О-глікозидів (антигени Т, F, груповий антиген А) при зниженні послідовностей N-глікозидів, підвищення фукозилювання (лектини LAL і LCL) і низька сіалізація (лектин SNL). НГЛ високого ступеня (DLCL) відзначається низьким рівнем експресії вуглеводних залишків.

8. Лектиновий фенотип субстратних клітин із уражених лімфоїдних органів (селезінка, лімфовузли) при лімфопроліферативних процесах відповідає характеристиці неопластичних лімфоцитів периферичної крові, а при НГЛ відзначається вищим рівнем сіалізації. При НГЛ без ознак лейкемізації виявлено зміни вуглеводних детермінант клітин крові, які свідчать про наявність у кровообігу мінорної популяції лімфоцитів злоякісного клону.

Практичні рекомендації

1. Рекомендовано доповнити комплекс діагностичних і прогностичних критеріїв у гематоонкологічних хворих, поряд з клінічними, гістоцитоморфологічними, імунофенотиповими та генетичними ознаками, дослідженням вуглеводних детермінант мембрани злоякісних клітин за допомогою панелі лектинів різної специфічності.

2. Доцільно використовувати визначення лектинового фенотипу для встановлення гістогенезу і ступеня диференціації субстратних клітин при мієлоїдних і лімфоїдних неоплазіях, для диференціації М0-, Т- і В-клітинних гострих лейкемій; окремих варіантів ГМЛ; ХЛЛ, ВКЛ і НГЛ з лейкемізацією; В-клітинних лімфом низького і високого ступеня злоякісності; деяких варіантів В-клітинних НГЛ з лейкемізацією; В- і Т-клітинних НГЛ.

3. Для оцінки перебігу та діагностики прогресування ХЛЛ необхідно орієнтуватися на зміну рівня експресії вуглеводних залишків, що реагують з лектинами LCL та WGA.

Публікації автора:

1. Логинский В.Е., Шалай О.А., Басова О.А., Трояновская О.О. Злокачественные лимфомы с Т-клеточным и гетерогенным иммунологическим фенотипом // Гематология и переливание крови (Республ. межвед. сб.). - Київ: Здоров’я, 1993. - Вып. 28. - С. 45-48.

Здобувачем виконано дослідження лектинового фенотипу субстратних клітин крові, проведено аналіз отриманих результатів, зроблено висновки.

2. Шалай О.О., Логінський В.Є. Лектини і їх використання у гематології // Укр. журнал гематології та трансфузіології. – 2003. – Т. 3, № 3. – С. 5-11.

Здобувачем на основі аналізу особисто відібраних літературних джерел чітко висвітлено та обґрунтовано актуальність використання лектинів у гематології.

3. Логінський В.Є., Шалай О.О. Лектинзв’язувальні вуглеводні компоненти мембрани бластних клітин при гострому мієлоїдному лейкозі // Онкологія.- 2004.- Т. 6, № 3. - С. 231-235.

Здобувачем самостійно проведено і статистично проаналізовано результати досліджень лектинового фенотипу бластних клітин залежно від варіанту хвороби, узагальнено діагностичне значення дослідження лектинозв’язувальних вуглеводних компонентів мембрани при ГМЛ.

4. Шалай О.О., Логінський В.Є. Гліканові структури мембрани лімфоцитів у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію // Онкологія.- 2005.- Т. 7, № 1.- С. 19-22.

Дисертантом на основі особисто виконаних досліджень вуглеводних структур мембрани лімфоцитів у хворих на ХЛЛ і їх статистичного аналізу охарактеризовано зміни лектинового фенотипу залежно від стадії хвороби, визначено його прогностичне значення.

5. Шалай О.О., Лебедь Г.Б., Логінський В.Є., Глікопротеїнові структури і CD антигени мембрани лейкемічних лімфоцитів при хронічній лімфоїдній лейкемії // Укр. журнал гематології та трансфузіології – 2005. – Т. 5, № 3. –С. 20-24.

Здобувач провела дослідження лектинового фенотипу субстратних клітин у хворих на ХЛЛ, статистично опрацювала та визначила закономірності кореляційного зв’язку з експресією прогностично важливих CD антигенів.

6. Шалай О.О., Логінський В.Є. Лектиновий фенотип клітин крові при негоджкiнських В-клітинних лiмфомах високого ступеня // Укр. журнал гематології та трансфузіології – 2005. - № 4 дод. – С. 134-135.

Здобувач виконала дослідження поверхневих глікокон’югатів мононуклеарів крові при НГЛ за допомогою лектинів, статистично опрацювала матеріал, обґрунтувала закономірності змін лектинового фенотипу при цій патології.

7. Цимбалюк І.П., Логінський В.О., Масляк З.В., Шалай О.О., Марина М.В. Цитохімічні та імунофенотипічні критерії діагностики субваріантів гострої мієлоїдної лейкемії // Тези доповідей ІІІ Укр. з’їзду гематологів і трансфузіологів (23-25 травня 1995р.). - Київ, 1995. - С. 56.

8. Шалай О.О., Масляк З.В., Корольчук О.С., Логінський В.О. Лектинові рецептори на бластних клітинах при гострій мієлоїдній лейкемії (ГМЛ) // Гематологія і переливання крові: (міжвід. зб.). – К.: Нора-прінт, 2001. - Вип. 30. - С. 99-100.

9. Шалай О.О., Логинский В.О. Исследование гликопротеидных структур мембраны опухолевых клеток при помощи лектинов во время рецидива онкогематологических заболеваний // Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии: Материалы Российской научно-практ. конференции, посвященной 70-летию Российского науч.- исслед. ин-та гематологии и трансфузиологии (18-20 июня 2002г.).– Санкт-Петербург: Б.и., 2002. - С. 159-160.

10. Шалай О.О., Логинский В.Е. Гликопротеидные биоструктуры мембраны лимфоцитов при хроническом лимфолейкозе (ХЛЛ) // Проблемы гематологии и переливания крови. - 2004.- № 2.- С. 62.

11. Шалай О.О., Логінський В.Є. Глікопротеїнові структури мембрани бластних клітин при гострій мієлобластній лейкемії (М1 і М2) // Тези доповідей Установчого з’їзду Укр. товариства клітинної біології (25-28 квітня 2004 р.). - Львів, 2004. - С. 129.

12. Шалай О.О., Логінський В.Є. Вуглеводні компоненти глікокон’югатів мембрани бластних клітин при М4 і М5 варіантах гострої мієлоїдної лейкемії // Тези доповідей Х Конгресу СФУЛТ (26-28 серпня 2004 р.). - Чернівці, 2004. - С. 442-443.

13. Шалай О.О., Лебедь Г.Б., Логінський В.Є. Зміни структури глікополімерів мембрани лейкемічних В-клітин при прогресуванні хронічної лімфоїдної лейкемії // Укр. медичні вісті. - 2005.-Т.6, №1-2 (64-65), част.1. - С. 296.

14. Shalay O., Lebed G., Rymar M., Loginsky V. Lectin-binding glycans of lymphocytic membrane in chronic lymphoid leukemia // Acta hematol. pol. - 2005. - Vol. 36. -Suppl. 1. - P. 199.

15. Шалай О.О., Лебедь Г.Б., Логінський В.Є. Порівняльна характеристика лектинового фенотипу пухлинних В-клітин при хронічній лімфоїдній лейкемії та лiмфомі з малих лімфоцитів // Укр. журнал гематології та трансфузіології – 2005. - № 5 дод. – С. 36.

16. Шалай О.О., Логінський В.Є. Лектиновий фенотип пухлинних клітин при негоджкiнських В-клітинних лiмфомах низького ступеня // Укр. журнал гематології та трансфузіології – 2005. - № 5 дод. - С. 36-37.

17. Шалай О.О., Логінський В.Є. Лектиновий фенотип клітин крові при лейкемізованих і нелейкемізованих негоджкiнських В-клітинних лiмфомах низького ступеня // Матеріали ХІ з’їзду онкологів України (29 травня - 02 червня 2006р.). – Київ, 2006. - С. 239.

18. Шалай О.О., Логінський В.Є. Глікопротеїновий профіль популяції мононуклеарних клітин селезінки при ХЛЛ // Тези доповідей ХІ Конгресу СФУЛТ (28-30 серпня 2006р.). – Полтава, 2006. – С. 564-565.