Анотація до роботи:

Кероп’ян А.Р. Лексико-семантична структура російських та англійських дієслів мовлення.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2003.

Дисертація присвячена порівняльному аналізу лексико-семантичної структури російських та англійських дієслів мовлення. У ході дослідження виділяються елементарні одиниці значення (семи) дієслів мовлення за допомогою компонентного аналізу та здійснюється їх класифікація. Дієслова мовлення поділяються на 3 класи: нейтральні (ядерні, наприклад, говорить, произносить), дескриптивні (які характеризують зовнішний аспект мовлення, тобто особливості артикуляції, наприклад, заикаться, шепелявить) та конкретизуючі (що описують внутрішні аспекти мовленнєвих актів, одним з найважливіших є комунікативна мета того, хто говорить), до складу яких входять дієслова спілкування (беседовать), повідомлення (сообщать), волевиявлення (приказывать), емоційного впливу (ругать) і мовленнєвого етикету (приветствовать).

Структура значення цих дієслів вивчається комплексно з урахуванням особливостей граматичної будови кожної з мов. Для цього аналізується та порівнюється семантика категорій граматичного виду, перехідності, зворотності, та засоби передачі в обох мовах кількісно-часових значень.

У російській та англійській мовах зазначена ЛСГ є численним класом. Більшість сем характерна для обох мов, можуть відрізнятися лише варіанти їх комбінування.

Ключові слова: лексико-семантична структура слова, дієслово мовлення, мовленнєвий акт, лексико-семантична група, компонентний аналіз, сема.

1. Значення кожного окремого слова розкривається через порівняння значень слів, що входять до складу однієї ЛСГ.

2. Компонентний аналіз значення російських та англійських дієслів мовлення є ефективним прийомом знаходження оптимальних тлумачень значення слів. Тлумачення повинні відповідати таким вимогам: у них уживаються слова з простішою лексико-семантичною структурою; кількість дефініційних компонентів є невеликою, але достатньою для розкриття значення слова.

3. Дієслова мовлення належать до певної підгрупи залежно від аспекта мовленнєвої дії, позначення якого є домінуючим у його лексико-семантичній структурі: способу мовлення, місця та ролі репліки в діалозі, змісту висловлення або комунікативного наміру того, хто говорить.

4. Класифікація ЛСГ дієслів мовлення, здійснена за допомогою ретельного вивчення характеристик мовленнєвого акту, демонструє схожість позначення зазначеного явища в обох мовах. Згадана ЛСГ складається з трьох класів: нейтральних (ядерних) лексем, дескриптивних та конкретизуючих, які в свою чергу поділяються на дієслова спілкування, повідомлення, волевиявлення, емоційного впливу та мовленнєвого етикету. Дескриптивні лексеми означають ті сторони мовленнєвої дії, що стосуються зовнішнього боку діалогу: мовної поведінки суб’єкта (грубить, ехидничать), способу здійснення мовленнєвої дії (конкретизуючи деякі артикуляційні характеристики – бормотать, частить, картавить, mumble, prattle, lisp, роль та місце реплік у діалозі – переспросить, отозваться, return, echo). Іноді дієслова цього класу передають модальні та експресивні відтінки значення (ворчать, стонать, mutter, moan). Призначенням третього класу дієслів (найбільш численного та різноманітного) є конкретизація комунікативного наміру суб’єкта мовлення і, в деяких випадках, зміст репліки.

5. Порівняльний аналіз семантики російських та англійських дієслів мовлення, здійснений з урахуванням особливостей граматичної будови кожної мови, свідчить про наявність якщо не абсолютних, то часткових універсалій. Значення російських та англійських дієслів мовлення співвідносяться таким чином:

а) в обох мовах для позначення мовленнєвого акту вживається велика кількість дієслів (як однозначних, так і багатозначних), компоненти значення яких конкретизують усі аспекти цього складного явища;

б) кількість абсолютних еквівалентів в обох мовах невелика; більше поширені випадки, коли дієслова мають одне спільне значення;

в) у російській мові, на відміну від англійської, вживається невелика кількість багатозначних дієслів мовлення та багато однозначних дієслів, що передають різноманітні характеристики мовленнєвої дії;

г) значна кількість англійських багатозначних дієслів свідчить не про брак “конкретності” в означенні мовленнєвої дії, а про таку рису, як здатність одного англійського дієслова бути перехідним та неперехідним;

ґ) здатності російських дієслів передавати різноманітні відтінки значення (зокрема кількісно-часові) завдяки афіксації протистоїть наявність в англійській мові великої кількості фразових дієслів та ідіоматичних виразів;

д) у російській мові значно більше стилістично забарвлених лексем, ніж в англійській.

6. ЛСГ дієслів мовлення в російській та англійській мовах є численним та різноманітним класом, який відбиває мовленнєвий акт в усій його багатогранності. Відмінності в матеріальній стороні мови та наборі знаків, що вживаються для відображення екстралінгвістичної реальності, пояснюються різним граматичним мисленням народів та різними законами номінації.

Публікації автора:

1. Особенности лексико-семантической структуры глаголов речи (на материале английского языка) // Вісник Донецького університету. – №1. – 2000. – С.101-106.

2. Ядро лексико-семантической группы глаголов речи (на материале русского и английского языков) // Восточноукраинский лингвистический сборник. Выпуск шестой. – Донецк, 2000. – С. 239-245.

3. Принципы анализа и толкования значения слова (на материале глаголов речи) // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. Випуск 5. 2000. – С. 43-47.

4. О семантическом статусе английских фразовых глаголов (на материале глаголов речи) // Вісник Донецького університету. – №2. – 2000. – С. 115-119.

5. Системные отношения в лексике (на материале английского языка) // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі (Мовознавство та літературознавство). Збірник наукових і науково-методичних праць. Випуск VI, том ІІ. Горлівка, ГДПІІМ, 1998. – С. 125-129.