Анотація до роботи:

Гулей М.Д. Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичноп промови (на матеріалі виступів Шарля де Голля і Жака Ширака). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2004.

У дисертації пропонується новий комплексний підхід до вивчення лексико-граматичних особливостей та композиційної структури французької президентської політичної промови. Крізь призму останніх досягнень лінгвістики тексту, загальної теорії дискурсу, теорії комунікативних відносин, прагматики й теорії аргументації політичну промову визначено як тип політичної комунікації, здійснено лінгвостилістичний аналіз текстів промов Президентів Франції Шарля де Голля і Жака Ширака з використанням методу прагматичної інтерпретації текстів і аналізу лексичних дефініцій, виявлено основні закономірності їх композиційної структури – трихотомічної схеми, яка складається з вступного, основного та заключного комунікативних блоків. З позицій антропоцентризму докладно охарактеризовано аргументацію як чинник комунікативно-прагматичної спрямованості політичної промови та визначено її значущість для впливу на аудиторію слухачів.

За таксономічним принципом класифіковано лексико-граматичні засоби у текстах політичних промов, встановлено їх типологію та роль у створенні моделі комунікативної ситуації.

Президентська політична промова – це усний політичний текст, який проголошується Президентом перед масовою аудиторією, ставить назрілі завдання у тій чи іншій сфері громадського життя, дає рекомендації щодо здійснення поставлених завдань. Вона виконує функції переконання, агітації, вітання, має завчасно створений сценарій, який залежить від комунікативної ситуації. Кількість учасників цієї комунікативної ситуації точно не визначена, оскільки йдеться про масову комунікацію, де основна частина мовленнєвої дії (промови) відводиться промовцю.

Тексти політичних промов Шарля де Голля і Жака Ширака будуються за трихотомічною схемою: вступний комунікативний блок (слугує для встановлення контакту з адресатом), основний комунікативний блок (призначений для доведення тези промови) і заключний комунікативний блок (слугує для підведення підсумків промови). Побудова політичної промови спирається на античні традиції, що засновуються на принципі аргументації, який полегшує сприйняття промови аудиторією.

Лексико-семантичний рівень текстів політичних промов Президентів Франції представлений загальновживаною лексикою, що становить основу будь-якого тексту промови, і політичною лексикою, що відображає ідеологію певного класу, вводить в ужиток набір ідей, політичних суджень і роздумів, систему символів, ідеологічних настанов і цінностей. Окремі слова з політичної лексики стають ключовими та словами-гаслами, які безпосередньо впливають на адресата завдяки оцінно-емоційному потенціалу, стислості, простоті, влучності й точності.

Серед граматичних засобів у текстах політичних промов Шарля де Голля і Жака Ширака важливу роль відіграють займенники і дієслова. При вживанні займенників у ролі звертань, промовець залежно від своїх намірів встановлює зв'язки в рамках групової свідомості, створює відчуття єдності, ідентифікує уряд, країну й себе з адресатом, що дозволяє вважати ці засоби найважливішими показниками структури комунікативної ситуації текстів французьких політичних промов. Вживання дієслів, які виражають суб'єктно-об'єктні відносини, готує свідомість адресата для сприйняття інформації й сигналізує про наміри промовця.

Особливістю синтаксису текстів політичних промов є розгорнутість синтаксичних конструкцій, адже превалюють складнопідрядні та складносурядні речення; інфінітивні й дієприкметникові звороти, які дозволяють уникнути нагромадження підрядних речень, не обмежуючи можливості промовця висловлювати особисту думку.

Дисертаційна праця є першою спробою комплексного дослідження французької політичної промови. Подальше дослідження в сфері політичного дискурсу може бути зосереджене на маніпулятивних стратегіях і тактиках, особливостях оформлення французького політичного дискурсу залежно від національного менталітету й під впливом сучасних інформаційних технологій.

Публікації автора:

1. Гулей М.Д. Особливості структурно-композиційної організації тексту політичної публічної промови (на матеріалі виступів Президентів П’ятої Республіки Шарля де Голля і Жака Ширака) Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. – Вип. 6. – К.: КНЛУ. – 2001. – С. 54-58.

2. Гулей М.Д. Системний підхід до вивчення тексту політичної публічної промови Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. – Вип. 7. – К.: КНЛУ. – 2001. – С. 61-65.

3. Гулей М.Д. Тематична характеристика загальновживаної і стилістично маркованої лексики в текстах політичних публічних промов (на матеріалі виступів французьких Президентів П’ятої Республіки Жака Ширака і Шарля де Голля) Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – К.: Видавничий центр КНЛУ. – 2002. – Т. 7. – № 2. – С. 93-103.

4. Гулей М.Д. Структурно-композиційна організація тексту політичної публічної промови Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: Редакційно-видавничий центр ЧІТІ. – 2001. – С. 64-65.