Анотація до роботи:

Іваненко Н.В. Лексико-семантичне поле добро в українській та англійській мовах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено зіставному вивченню системної організації лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах і встановленню особливостей засобів вираження поняття “добро” у двох мовах. Проаналізовано загальнофілософське та оцінне уявлення про поняття “добро”; визначено семний склад одиниць лексико-семантичного поля добро в сучасних українській та англійській мовах та його структурні частини – ядро, навколоядерну зону та периферію. З’ясовано типи семантичних парадигматичних відношень одиниць поля та зіставлено структурні частини лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах.

Лексико-семантичне поле добро представлене одиницями різних
лексико-граматичних класів, які об’єднуються на підставі спільної семи ‘добро’, що виражається у них експліцитно або імпліцитно. Семантичні парадигматичні відношення слів лексико-семантичного поля добро, що відбиваються в еквіполентних та привативних зв’язках, а також опозиціях тотожності, засвідчують системність його складових одиниць та ієрархічну структуру поля.

Поняття “добро” належить до найважливіших категорій, які викликають особливий інтерес для дослідження національно-культурної специфіки певного етносу. Адже добро є однією з найвищих цінностей буття, з важливих моральних категорій. Поняттям “добро” оцінюються всі морально-позитивні явища дійсності, включаючи оцінку різних видів діяльності, поведінки, окремих учинків та особистих якостей індивіда. Тому загальнооцінні одиниці мають універсальний характер, оскільки репрезентують знання про загальну оцінку – добро.

Лексико-семантичне поле добро представлене загальнооцінними одиницями різних лексико-граматичних класів, які об’єднуються на підставі спільної семи ‘добро’, що виражається в них експліцитно або імпліцитно. Польовий підхід дозволив розкрити системні зв’язки та ієрархічні відношення між одиницями у лексико-семантичному полі добро, встановити внутрішню системну будову поля досліджуваних мов, а також виділити їх спільні та відмінні риси.

Досліджувані одиниці лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах виявляють високий ступінь близькості, проте не збігаються повністю, а перебувають у відношенні перетину, оскільки дійсність не відбивається у двох мовах в однаковій формі. Це зумовлено різним способом життя народів, культурними надбаннями націй, характером їх мислення та сприйняттям реальностей.

Лексико-семантичне поле добро має такі структурні частини як ядро, навколоядерну зону та периферію. Ядро поля в українській мові становлять мікрополя благо та задоволення, в англійській мові – мікрополе benefit, одиниці яких є складниками семної структури ядерних одиниць поля добро та good. Ядерна та навколоядерна частини лексико-семантичного поля добро в українській та англійській мовах виражають сутність усього лексико-семантичного поля, їх семантика виявляється конкретнішою за семантику периферійних лексем, у яких виявлено більше диференційних сем. Периферія поля має досить розмиті кордони. Це відображає структурну незамкнутість лексико-семантичного поля добро, що уможливлює постійне входження у склад поля нових одиниць.

Між одиницями лексико-семантичного поля добро розкрито системні відношення, що проявляються у привативних, еквіполентних зв’язках та опозиціях тотожності. Виявлені еквіполентні відношення між складниками
лексико-семантичного поля визначають ідеографічні синоніми, а опозиції тотожності свідчать про наявність абсолютних синонімів. Привативні опозиції характеризують ієрархічно організовану систему поля.

До складу лексико-семантичного поля добро в обох мовах входять абстрактні мовні одиниці, між якими фіксуються синоніми (61 в українській мові і 56 в англійській). Різне наповнення синонімічних рядів слів досліджуваного поля в українській та англійській мовах характеризує відмінності структур їхньої семантики, напр., поважати – шанувати / to respect – to esteem – to regard – to reverence. Лексична одиниця української мови здатна відображати такі характеристики, які в англійській мові містяться у значеннях кількох лексем.

Спільною ознакою лексико-семантичного поля добро у двох мовах є те, що між ядерними елементами фіксуються вищий ступінь семантичної близькості та переважання синонімічних відношень на противагу периферійним одиницям, які відзначаються слабким ступенем семантичної близькості. Ядро і навколоядерна частина у зіставлюваному лексико-семантичному полі добро характеризуються максимальною концентрацією суттєвих ознак поля, зосередженням семантичних парадигматичних зв’язків, тоді як периферія відзначається розрідженістю ознак та послабленням зв’язків з одиницями ядра, проявом певного ступеня ізольованості.

Серед відмінних характеристик лексико-семантичного поля добро у двох мовах є неоднакова кількість семантичних компонентів у мікрополях. Відмінності позначаються також неоднаковими типами семантичних парадигматичних зв’язків та різною кількістю спільних сем між периферійними елементами та ядерними одиницями поля. Так, в українській мові фіксується 64, а в англійській 124 спільні семантичні компоненти між периферією та ядром поля.

Проведене дослідження не є вичерпним. Перспективою подальшого дослідження мовних одиниць на позначення поняття добро може бути визначення їхніх особливостей на матеріалі пареміологічного фонду у зіставному аспекті, а також дослідження лексико-семантичного поля добро в діахронії.