Анотація до роботи:

Мариненко П.І. Лексичні новотвори в сучасній іспанській мові: структурний та семантичний аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 – романські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню еволюційних процесів у лексичній і словотвірній системах сучасної іспанської мови, зумовлених лінгвальними й екстралінгвальними чинниками, які мали своїм наслідком кількісні та якісні зміни. Висвітлено структуру, семантику й функціонування лексичних новотворів у сучасній іспанській пресі. Аналіз функцій новотворів й актуальних словотвірних процесів дозволив визначити тенденції збагачення словникового складу іспанської мови та чинників, що впливають на продуктивність афіксів. У дисертації розкрито й уточнено поняття “новотвір”, “неологізм”, встановлено їхній зв’язок з “інновацією” та “мовною зміною”, визначено механізми породження неологізмів і стратегії їхньої ідентифікації. На матеріалі сучасної преси піренейського ареалу виокремлено головні функції новотворів іспанської мови, описано й систематизовано основні процеси й способи словотворення, продуктивні словотвірні моделі, окреслено актуальні ономасіологічні категорії й засоби номінації. Схарактеризовано іншомовний вплив на іспанську мову та інтенсивність поповнення новотворами тематичних груп лексики в сучасній іспанській мові на матеріалі преси.

Головною рушійною силою розвитку мови є протиріччя між номінативними й комунікативними потребами адресатів та адресантів і наявними мовними засобами. Появі мовних змін сприяє взаємодія чинників лінгвального й екстралінгвального характерів. Інновація є результатом мовної зміни. Початок виникнення інновації зазвичай відбувається несвідомо та індивідуально всередині однієї з підгруп спільноти. Лексичний рівень – найбільш чутливий до мовних змін. Інновацією на лексичному рівні є неологізм, який є родовим поняттям для новотворів. Неологічний характер ЛО визначається різними параметрами. Породження неологізму – це складний процес, що відбувається поетапно. Під час ідентифікації нової ЛО підсвідомо обирається опорний елемент, спираючись на попередній досвід конкретного комуніканта, вербальний і невербальний контекст індивідуального знання. На основі текстів преси різної функціонально-тематичної спрямованості внаслідок суспільної потреби вербалізації нових реалій на сучасному етапі виділено актуальні тематичні групи новотворів. ЗМІ, й преса зокрема, є одним із головних каналів входження неологізмів до мови. Мова сучасної іспанської періодики вимагає гнучкості, спрямованості на масового адресата, універсалізації та оновлення номінативних і експресивних засобів. Дисертаційне дослідження дозволило визначити найпродуктивніші словотвірні форманти та моделі. Продуктивність афіксів зумовлена дією низки чинників як мовного, так і позамовного характеру.

Новотвори з’являються в мові й у пресі відповідно до основних функцій словотворення. Номінативна є головною функцією новотворів у сучасній іспанській пресі. Вона керується ономасіологічними категоріями, які дозволяють зробити висновок про розщеплення мисленням екстралінгвальної реальності. Новотвори в мові сучасної іспанської преси, та в словотворенні зокрема, засвідчують зростання експресивності, збільшення кількості рис аналітизму й аглютинативності. Внаслідок компресії словоскладання виступає перехідним процесом перетворення словосполучення на просте слово, а згодом – у скорочене слово, яке поступово може граматикалізуватися в афікс. Утворення неологізмів на основі власних назв і топонімів за антономазією посилює тенденцію до зростання особистісного начала в мові. В межах експресивної функції виділяється текстова й аргументативна. Комунікант використовує книжні, знижені й нейтральні новотвори для надання тексту високого або зниженого тону. Мова текстів сучасної іспанської преси характеризується процесами демократизації та інтернаціоналізації.

Подальше дослідження новотворів іспанської мови є далекосяжним як у галузі когнітивної лінгвістики, так і в галузі соціолінгвістики, діалектології та етнолінгвістики. Перспективним, на наш погляд, є вивчення семантичних неологізмів і запозичень у сучасній іспанській мові. Предметом майбутніх студій може стати аналіз неологізмів латиноамериканського варіанту, встановлення конвергентних і дивергентних моделей із піренейським варіантом, дослідження неологізмів у історичному плані в порівнянні з іншими романськими мовами.

Публікації автора:

1. Мариненко П.І. Газетно-наукові тексти: терміни, неологізми, спеціалізовані мови (ісп.) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики:
Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2003. – Вип. 2. – С. 243-252.

2. Мариненко П.І. Особливості функціонування неологізмів іспанської мови в науково-популярних текстах // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2004. – Вип. 4. –
С. 183-189.

3. Мариненко П.І. Роль префіксоїдів в утворенні неологізмів в сучасній іспанській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Видавничій Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 14, книга 1. – С. 277-281.

4. Мариненко П.І. Функції неологізмів-запозичень в сучасній іспанській мові // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова.– К.: Логос, 2004. – Т. 42. – С. 174-180.

5. Мариненко П.І. Іменникові неологізми, утворені за допомогою суфіксації в сучасній іспанській мові // Система і структура східнослов’янських мов:
Зб. наук. пр. – К.: Знання України, 2005. – С. 86-92.

6. Мариненко П.І. Місце скорочення та абревіації в словотворчих процесах сучасної іспанської мови кінця ХХ – початку ХХІ століть // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 16, книга 1. – С. 273-277.

7. Мариненко П.І. Словоскладання як один із шляхів поповнення лексичного складу сучасної іспанської мови // Проблеми семантики слова, речення та тексту:
Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Видавничий центр КНЛУ,
2005. – Вип. 13. – С. 221-225.

8. Мариненко П.І. Неологічні префіксальні утворення в іспанській мові
кінця ХХ – початку ХХІ століть // Проблеми семантики слова, речення та тексту:
Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. – К.: Видавничий центр КНЛУ,
2005. – Вип. 14. – С. 155-161.

9. Мариненко П.І. Суфіксальний спосіб утворення прикметникових та дієслівних неологізмів в сучасній іспанській мові // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 6. – С. 164-168.

10. Мариненко П.І. Динаміка іспанської мови: від мовних змін до
неологізмів // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики:
Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. – Вип. 9. – С. 146-152.

11. Мариненко П.І. Основні функції лексичних новотворів в текстах сучасної іспанської періодики // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. – Вип. 10. – С. 201-206.

12. Мариненко П.І. Парасинтетичний спосіб утворення неологізмів у сучасній іспанській мові // Матеріали міжнар. науково-практичн. конф. професорсько-викладацького складу “Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої Революції”. – К.: Київськ. міжнародний ун-т, 2005. – С. 323-325.