У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в уточненні теоретичних положень, у розвитку методичних підходів та розробці моделей і системи заходів, спрямованих на легалізацію економічної діяльності суб’єктів МСП в умовах ринкової трансформації національної економіки. Проведене дослідження дозволило досягнути поставленої мети та зробити такі висновки. 1. Поширення тіньових економічних операцій в умовах глобалізації зумовлює якісні зміни сутнісних характеристик незаконного господарювання, нечіткість меж для різних проявів цього явища. Для країн з перехідною економікою тіньова економіка набуває нової якості „асоціальної” або „антисуспільної”, включаючи не лише іллегальну (незаконну) економічну діяльність, а й здійснення економічних трансакцій у межах законодавчо-нормативного регулювання, яке формується в інтересах представників іллегальної економіки без урахування стратегічних цілей розвитку суспільства. З огляду на це, сформулювано означення поняття „іллегальна економіка” як невід’ємна частина національної економіки, яка характеризується орієнтацією суб’єктів господарювання на отримання доходів шляхом порушення юридичних та морально-етичних норм та легітимізацією невідповідності суспільним інтересам в умовах незавершеності процесу формування інституцій перехідної економіки. Під економічною злочинною діяльністю розуміється суспільно небезпечна діяльність або бездіяльність, що зумовлює погіршення соціально-економічного стану України, призводить до порушення прав власності та інших прав суб’єктів підприємництва. На підставі уточнених означень у дисертації запропоновано класифікацію економічних злочинних дій за характером: нелегальні, неповідомлені, незареєстровані і неформальні; за рівнем реалізації: дії на рівні виду діяльності, підприємства, галузі; за географічною ознакою: місцеві, регіональні, національні, міжнародні; за складністю здійснення: дії суб’єктів організованої і неорганізованої злочинності. 2. Економічна теорія злочинності розглядає „ефект витіснення” економічної злочинності, орієнтацію правопорушника на „цільовий дохід”, „ефекти доходу і субституції”, „ефект організованої злочинності” та інші. Систематизація та узагальнення існуючих методів дослідження іллегальної економіки (анкетування, податковий аудит, експертні опитування, фрагментарні дослідження, опосередкований аналіз динаміки доходів та видатків, рівня зайнятості тощо) приводить до висновку про обмежені можливості їх застосування у нашій країні через недосконалість системи статистичного обліку, істотні розбіжності у даних різних відомств, значну частку незареєстрованої діяльності у межах самозайнятості та у сільському господарстві. Це зумовлює необхідність проведення комплексних досліджень, які б об’єднували і уточнювали результати селективних (галузевих, регіональних і секторальних) мікродосліджень найгостріших і стратегічно загрозливих проявів іллегалізації. 3. Одним з таких проявів є порушення прав власників результатів інтелектуальної праці, зокрема у сфері використання „піратських” копій програмного забезпечення (ПЗ). Проведені розрахунки для 304 видів ПЗ, найбільше використовуваних у нашій країні, за моделями комбінованої та іллегальної поведінки порушників, дозволяють оцінити обсяги порушених прав за 1999-2001 рр. у розмірі від 35,6 до 41,0 млн грн. Наведений приклад обмежується тільки економічними наслідками, але загалом іллегалізація зумовлює й негативні соціальні, психологічні, зовнішньополітичні наслідки. До них віднесемо зростання обсягів і рівня невизначеності трансакційних витрат, посилення корупції і проникнення іллегальних відносин у всі сфери суспільства, інституційно-структурне оформлення іллегальної економіки аж до „приватизації держави”, поглиблення диспропорцій економічного розвитку і, особливо, соціальну стратифікацію, поширення настроїв соціальної апатії і зневіри. У сукупності це становить загрозу національній безпеці, розвитку економіки загалом та її окремих секторів, у тому числі МСП. 4. У динаміці розвитку сектора МСП не спостерігається стаціонарно сталого зростання: після росту кількісних параметрів на початку 90-х років відбулося певне гальмування і у даний час вичерпання потенціалу росту як підприємств, так і ринкової інфраструктури цього сектора. Сектор МСП характеризується істотною міжрегіональною диференціацією за кількістю підприємств, продуктивністю праці, а також галузевими диспропорціями. Більшість підприємств концентруються у високорентабельних і мобільних галузях, а ріст питомої ваги зайнятих не супроводжується відповідним зростанням питомої ваги прибутку у загальному обсязі по країні. Гіпертрофованого розвитку набуває організована і стихійна ринкова торгівля, каналами якої реалізується більше половини товарів споживання. Подібні тенденції властиві як економіці країни загалом, так і окремим регіонам. Це засвідчує істотний рівень іллегалізації діяльності, що підтверджується й фінансовими результатами діяльності торгівельних підприємств. Аналіз основних показників діяльності цих підприємств показав, що більшість з них збиткові. У структурі витрат найбільшу частку займають операційні витрати, своєю чергою витрати на оплату праці є низькими. 5. Об’єктивний характер іллегалізації не у всіх країнах з перехідною економікою виявляється у подібних розмірах, чим обумовлена потреба у системному дослідженні передумов та чинників поширення іллегальної діяльності. Узагальнення поглядів вітчизняних і зарубіжних економістів, а також результати власних досліджень дозволили окреслити агреговані групи чинників іллегалізації: політичні; соціально-економічні; організаційно-нормативні; морально-етичні. Кореляційний аналіз міжгрупових зв’язків виявив 29 статистично коректних чинників іллегалізації, які можна узагальнити як: складність входження в легальний бізнес; корупція; бідність; існування кримінальних угруповань; низький морально-етичний рівень ділових відносин. До групи зовнішніх щодо сектора МСП чинників віднесені: недосконалість інституцій економіки; пасивність влади; нескоординованість заходів з легалізації. Зовнішній характер до національної економіки мають такі чинники, як діяльність міжнародних організацій і програм допомоги, вплив зарубіжних контрагентів. Різноплановість і множинність сукупності передумов та чинників іллегалізації, стратегічно небезпечні наслідки їх впливу обумовлюють необхідність адекватної стратегії та тактики протидії як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях ієрархії управління економікою. 6. Важливими методологічними аспектами розробки стратегії легалізації є визначення об’єкту управлінського впливу, окреслення класу задач, до яких відноситься розв’язання проблеми іллегалізації. Виявлені особливості іллегалізації сектора МСП, передумови і чинники її поширення дозволяють розглядати як об’єкт стратегічного менеджменту проблему іллегальної поведінки, а як предмет управлінського впливу – малі і середні підприємства легального та іллегального секторів. Отримані оцінки масштабів іллегалізації та рівнів конкурентоспроможності іллегального та легального секторів дозволяють стверджувати про доцільність введення поняття „регенерації” іллегальної компоненти соціально-економічної системи – реконструкції її елементів і структури у раціональні форми легального господарювання. 7. Узагальнення законодавчих актів та програмних документів загальнодержавного рівня періоду 2000–2004 рр. щодо протидії тінізації економіки обумовлюють висновок про недостатню дієвість загалом системних і комплексних заходів внаслідок переважання управлінських функцій інформаційного, контролюючого і репресивного характеру, недостатньої обґрунтованості методичної та інституційної бази протидії іллегальній діяльності. Теоретичний аналіз із застосуванням моделі Манделла-Флемінга та економетричного оцінювання підтверджує, що зменшення податку на доходи фізичних осіб у перехідній економіці нашої країни позитивно впливає на основні макроекономічні показники (зростання доходу, зменшення обсягу грошової маси та підвищення процентної ставки за умови реалізації зваженої монетарної політики). У дослідженні не виявлено статистично значущого зв’язку між податками на доходи юридичних осіб та економічним зростанням, що вказує на хибність експансійної фіскальної політики у цій сфері. Більше того, такі кроки можуть призвести до зростання іллегального сектора. 8. Різноманітність видів іллегального господарювання та поширення його на всі сфери економіки і суспільства зумовлює побудову стратегії на засадах „багатофокусного” стратегічного менеджменту з використанням як економічних, так і адміністративних методів фокусного впливу на фактори конкурентоспроможності легального та іллегального секторів з акцентом на вдосконаленні інституцій легалізації підприємництва, зокрема таких складників, як: нормативно-методична база і організаційні форми оперативного моніторингу обсягів іллегальних операцій; система протидії монополізації та контролю за дотриманням сумлінної конкуренції; раціональне дерегулювання і ререгулювання підприємництва; система узгодження інтересів суспільства і підприємництва через посилення позицій громадянського суспільства. На підставі проведених досліджень у дисертації запропоновано заходи щодо легалізації діяльності малих і середніх підприємств, які базуються на вищевказаних принципах і передбачають: зниження рівня оподаткування фізичних осіб; адміністративне усунення факторів, що стримують конкуренцію у сфері виробництва і збуту продукції; спрощення процедури створення і реєстрації підприємств; удосконалення системи оподаткування юридичних осіб та методів податкового обліку; запровадження податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності; посилення репресивних заходів щодо корупції; залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства. |
