У дисертаційній роботі пропонується й обґрунтовується комплекс нових судово-медичних методів і об’єктивних критеріїв установлення давності настання смерті і часу формування гематом шляхом спектрофотополяримет-ричного та фазового дослідження часової динаміки післясмертних змін лазерних зображень у гістологічних зрізах біологічних тканин трупа людини та гематомах внутрішніх органів. З результатів виконаної дисертаційної роботи випливають такі висновки: 1. Координатна структура лазерних зображень біологічних тканин людини, які характеризуються як двокомпонентні аморфно – анізотропні структури, залежить від координатних розподілів поляризаційних, кореляційних і фазових параметрів, які дозволяють кількісно оцінити тип тканини або органу у різні часи після настання смерті. Розроблено комплекс методів судово-медичної лазерної спектрофотополяриметрії та фазометрії біологічних структур трупа людини для об’єктивного визначення давності настання смерті і часу формування гематом. 2. Кількісно поляризаційні зміни біологічних тканин після настання смерті характеризуються зменшенням рівня просвітлення, зміною розмірів поляризаційно активних структур, різницею екстремальних значень азимутів і еліптичності поляризації, звуженні інтервалів випадкової зміни цих параметрів, що зумовлює можливість визначення ДНС у межах 1 – 48 год (для дерми шкіри, м’язів), від 1- 16 год (для нирки, селезінки, легеневої тканини, тонкої кишки) та від 1 - 6 год (тканина мозку). 3. Двовимірна структура поляризаційних мап володіє різною швидкістю зміни статистичних моментів 1-го – 4-го порядків, які харктеризують координатні розподіли значень азимутів і еліптичності лазерних зображень біологічних тканин. Усі статистичні моменти поляризаційних мап тканин трупа людини з плином післясмертного часу досягають насичення діапазону зміни власних значень, що на 35% - 45% розширює часові терміни визначення ДНС у порівнянні з лазерною поляриметрією. 4. Найбільш інформативним до змін оптичної анізотропії біологічних тканин і пов’язаними з цим змінами поляризації лазерного випромінювання є четвертий параметра вектора Стокса. Часові залежності статистичних моментів 3-го і 4-го порядків, які характеризують координатні розподіли четвертого параметру вектора Стокса зображень тканин трупа, збільшують можливості визначення ДНС порівняно з поляризаційним картографуанням до 70 год післясметрного періоду залежно від виду біологічної тканини. 5. Елементи матриці Мюллера, яка являє собою аналог поляризаційно-фазових властивостей архітектоніки біологічних тканин людини та морфологічно пов’язана з концентрацією речовини оптично анізотропних протеїнових структур, у післясмертному періоді динамічно змінюються і зумовлюють можливість визначення ДНС у діапазоні від 1 до 13 – 70 год, залежно від типу біологічної тканини. 6. Автокореляційний аналіз розподілів поляризаційних параметрів лазерних зображень гістологічних зрізів біологічних тканин трупа, зумовлених їх післясмертними руйнівними змінами, є ефективним для відповідного часового моніторингу, що забезпечило збільшення до 120 год інтервал визначення ДНС шляхом кореляційного аналізу поляризаційних параметрів спектрів потужності лазерних зображень гістологічних зрізів м’язової і сполучної тканини у порівнянні з даними поляриметричного моніторингу. 7. У спектральних діапазонах і часова динаміка трупних змін фазових мап лазерних зображень гістологічних зрізів біологічних тканин забезпечує максимальний діапазон визначеня ДНС для структурованих (1 год – 120 год, тканина міокарда) і паренхіматозних тканин (1 год – 32 год, тканина селезінки). На цій основі розроблено метод двохвильової фазометрії, що базується на статистичному і кореляційному аналізі часової динаміки трупних змін фазових мап лазерних зображень гістологічних зрізів біологічних тканин у різних спектральних діапазонах лазерного випромінювання. 8. Лазерна поляриметрія гематом внутрішніх органів ефективна для судово-медичного визначення часу їх виникнення. Гематоми різної локалізації мають координатно неоднорідну та індивідуальну структуру внаслідок їх багатошарової будови. Для діагностики давності їх виникнення ефективним є використання показників координатних розподілів станів поляризації, ступеня деполяризації та фазових зсувів лазерних зображень гематом внутрішніх органів. |