Анотація до роботи:

Юсеф Сулейман Мох’д Хаж Сулейман. Лапароскопічна нефропексія з використанням проленової сітки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 – урологія – ДУ „Інститут урології АМН України”, Київ, 2009.

Дисертація присвячена питанням діагностики і малоінвазивної – лапароскопічної – корекції нефроптозу. У роботі проведено аналіз даних обстеження, вивчено безпосередні і віддалені результати лікування 106 пацієнток із правостороннім нефроптозом. Основну, або першу групу склали 42 хворих, яким була виконана нефропексія з лапароскопічного доступу з використанням проленової сітки. До групи порівняння (другої) увійшли 64 пацієнтки, яким фіксація патологічно рухливої нирки виконана за методом Rivoir у модифікації А.Я. Пытеля й Н.А. Лопаткина. Для експериментального обґрунтування нефропексії з використанням проленової сітки прооперовано 9 безпородних собак з масою тіла 16-21 кг. При вивченні результатів експериментальної частини дослідження, доведено, що використання проленової сітки вже у ранні строки дозволяло здійснити надійну фіксацію між ниркою і м’язами задньої стінки черевної порожнини без ушкодження ниркової паренхіми.

На підставі порівняльного аналізу результатів до- і післяопераційного обстеження, якості життя пацієнток була доведена висока ефективність лапароскопічної нефропексії із використанням проленової сітки для корекції нефроптоза. Виконання лапароскопічної нефропексії дозволило скоротити термін перебування в ліжку з 10,56±2,42 доби до 4,42±1,31 доби, тривалість професійної реабілітації скорочена у 1,6 раза, а кількість незадовільних результатів з 27,8% до 0%.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання: покращання безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування нефроптозу шляхом наукового обґрунтування виконання лапароскопічної нефропексії з використаннм проленової сітки, що дозволяє запобігти виникненню рецидивів і покращити якість лікування пацієнтів.

1. У хворих з нефроптозом при обстеженні виявлена характерна клінічна картина захворювання, що проявляється больовим синдромом (85,8%), артеріальною гіпертензією (50,0%), немотивованими підвищеннями температури тіла (36,8%). Рентгенологично, крім патологічної рухливості органа, захворювання характеризують такі симптоми, як ротація нирки (81,1%), звитість сечоводу (31,1%), пієлоектазія (18,9%). Допплерографічне дослідження дозволяє виявити порушення ниркової гемодинаміки, найбільш виражені при третьому ступені нефроптозу, а при радіоізотопному дослідженні відзначається зниження функціональної активності блукаючої нирки.

2. При вивченні результатів експериментального дослідження з'ясовано, що використання проленової сітки вже на 10 добу після операції дозволяє забезпечити надійну фіксацію між ниркою і м'язами задньої черевної стінки. Даний метод оперативного втручання не викликає серйозних змін у м'язовій тканині, а також не приводить до значного ушкодження паренхіми нирки. Склеротичні зміни у тканинах навколо сітки нирки при цьому не виражені, більш того, носять оборотний характер, у зв'язку з цим зберігається фізіологічна рухливість органа.

3. Показанням до виконання лапароскопічної нефропексії, крім таких ускладнених форм захворювання як часті загострення хронічного пієлонефриту, форнікальні кровотечі у вигляді макрогематурії і стійкої мікрогематурії, порушення уродинаміки і гемодинаміки нирки, пов'язані з нефроптозом, стійка артеріальна гіпертензія, ускладнення нефроптозу і супутні хірургічні урологічні захворювання (гідронефротична трансформація, нефролітіаз, киста нирки), є наявність у хворих стійкого больового синдрому, навіть при відсутності порушень гемодинаміки і уродинаміки нирки.

4. При виконанні лапароскопічної нефропексії в порівнянні з «відкритим» оперативним втручанням у віддалені строки після операції відзначене зменшення основних клінічних симптомів захворювання: больового синдрому – в 1,3 рази, артеріальної гіпертензії - в 2,4 рази, субфебрильної лихоманки - в 5,3 рази. Лапароскопічна нефропексія дозволяє знизити кількість рецидивів захворювання до 0.

5. Виконання лапароскопічної нефропексії дозволяє скоротити термін перебування в ліжку з 10,56±2,42 доби до 4,42±1,31 доби, відновлення працездатності відбувалося швидше у 1,4 рази, тривалість професійної реабілітації скорочена у 1,6 раза, а кількість незадовільних результатів зменшилася з 27,8% до 0%.

Публікації автора:

1. Серняк Ю.П. Преимущества лапароскопической коррекции нефроптоза/ Серняк Ю.П., Юсеф Сулейман, Фуксзон А.С., Рощин Ю.В., Криштопа М.В. // Здоровье мужчины.- 2008.- №4.- С.54-59. Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.

2. Серняк Ю.П. Результаты лапароскопической нефропексии в лечении нефроптоза / Серняк Ю.П., Юсеф Сулейман, Фуксзон А.С., Рощин Ю.В., Криштопа М.В. // Український журнал клінічної та лабораторної медицини.- 2008.- Т.З.- №4.- С.67-72.

Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.

3. Серняк Ю.П. Особенности лапароскопической коррекции нефроптоза с использованием проленовой сетки / Серняк Ю.П., Юсеф Сулейман, Фуксзон А.С., Рощин Ю.В., Криштопа М.В.// Український журнал хірургії.- 2008.- №2.- С.53-59.

Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.

4. Серняк Ю.П., Сулейман Ю., Фуксзон А.С., Рощин Ю.В., Криштопа М.В./ Лапароскопическая нефропексия при симптоматическом нефроптозе // Матеріали конференції «Симптомы нижних мочевых путей», Харьков, 20-21 сент. 2007.- С. 341 - 342.

Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.

5. Сулейман Ю. Лапароскопічна нефропексія у лікуванні нефроптозу //Матеріали 70-ї міжнародної конференції молодих вчених: Донецьк, 9-11 квітня.- 2008.- С.190.