Тімій Ганна Валеріївна. Кислотно-основні рівноваги в ультрамікрогетерогенних системах на основі катіоннихповерхнево-активних речовин : Дис... канд. наук: 02.00.04 - 2002.
Анотація до роботи:
Тімій Г.В. Кислотно-основні рівноваги в ультрамікрогетерогенних системах на основі катіонних поверхнево-активних речовин.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.04 – фізична хімія.– Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2002.
Дисертацію присвячено спектрофотометричному вивченню кислотно-основних рівноваг індикаторних барвників (сульфофталеїнів, гідроксиксантенів, бетаїну Райхардта) у водних розчинах колоїдних поверхнево-активних речовин (ПАР). В результаті систематичного і всебічного дослідження міцелярних систем в умовах варіювання концентрації та складу фонового електроліту, а також введення неіонних ПАР, виявлено, яким чином поступова зміна режиму міцел на основі катіонних ПАР впливає на їх властивості як середовищ для кислотно-основних реакцій. Виявлено диференціюючу дію поверхонь міцел катіонних ПАР і змішаних іон-неіонних міцел у відношенні до кислотної іонізації солюбілізованих барвників, у тому числі схильних до таутомерних перетворень. Аналіз характеру залежності показників «уявних» констант іонізації, pKaa від молярної долі катіонної ПАР у бінарній суміші іонної і неіонної ПАР (42 системи) дозволив зробити висновок про неадекватність загальноприйнятої електростатичної моделі для опису рівноваг даного типу. Вивчено вплив природи та концентрації протиіонів на властивості міцел і проведено розрахунок ступеню дисоціації іонної ПАР у змішаних міцелах. Всього визначено близько 700 значень pKaa; в декількох системах зареєстровано неповне зв’язування барвників міцелами і визначено відповідні константи зв’язування. Одержані дані про ліотропні ряди та константи іоного обміну на міцелярній поверхні, а також про залежності значень pKaa від складу змішаних міцел дозволяють передбачити поведінку кислотно-основних реагентів у різних міцелярних псевдофазах.
В результаті систематичного і всебічного дослідження багатьох міцелярних систем в умовах варіювання концентрації та складу фонового електроліту, а також введення неіонних ПАР, виявлено, яким чином поступова зміна режиму міцел на основі катіонних ПАР впливає на їх властивості як середовищ для кислотно-основних реакцій. Вплив добавок як електролітів, так і неелектролітів не зводиться до однієї тільки дії на електричні властивості міцел, а докорінно змінює сольватаційні властивості останніх. Це і є головною причиною неадекватності класичної електростатичної моделі для опису рівноваг даного типу. Одержані дані про ліотропні ряди та константи іоного обміну на міцелярній поверхні, а також про залежності значень pKaaвід складу змішанних іон-неіонних міцел дозволяють передбачити поведінку кислотно-основних реагентів у різних міцелярних псевдофазах.
1. Поверхні міцел катіонних ПАР і міцел змішаних іон-неіонних ПАР диференціюють здатність до кислотної іонізації солюбілізованих барвників різної будови, у тому числі схильних до таутомерних перетворень. При цьому диференціююча дія практично не залежить від природи і концентрації ПАР, природи протиіону і величини іонної сили об'ємної фази, і відрізняється від диференціюючої дії поверхні міцел неіонних ПАР.
2. Природа як катіонної, так і неіонної ПАР не виявляє істотного впливу на загальний хід залежностей показників «уявних» констант іонізації, pKaa, від молярної долі катіонної ПАР (х) у бінарній суміші іонної і неіонної ПАР. При цьому на ділянку 1.0 > х > 0.5 припадає збільшення pKaa близько 0.4 одиниць, а головний стрибок pKaa (до 3 одиниць) припадає на ділянку 0.5 > х > 0. При досягненні певної концентрації, яка істотно перевищує критичну концентрацію міцелоутворювання (ККМ), вплив сумарної концентрації ПАР на значення pKaa зумовлений головним чином лише зміною концентрації протиіону в об'ємній фазі. Неповний збіг ходу залежностей pKaa від складу змішаних міцел для різних індикаторних барвників обумовлено різною диференціюючою дією міцел катіонної і неіонної ПАР, що ставить під сумнів можливість прирівнювання значення в міцелах катіонної ПАР значенням pKaa відповідних індикаторів у міцелах неіонної ПАР.
3. Варіювання концентрації катіонної ПАР при постійній іонній силі об'ємної фази, а також зміна довжини вуглеводневого радикалу катіонної ПАР з до за інших рівних умов практично не впливає на pKaa зв'язаного міцелами індикаторного барвника. У той же час, при варіюванні іонної частини ПАР і фіксованій іонній силі об'ємної фази виявлено наступну послідовність впливу природи гідрофільного фрагменту на pKaa: . Протиіони за впливом на значення pKaa сульфофталеїнів розташовуються в наступний ліотропний ряд: < < < , < < < < < < , < . Послідовність значень pKaa сольватохромного барвника Димрота - Райхардта, ET(30), а також параметра ETN, виміряних у міцелах катіонної ПАР в присутності відповідних протиіонів, у цілому співпадає з даним рядом.
4. Константи зв'язування окремих іонних форм індикаторів розраховано із залежностей як pKaa, так і спектрів поглинання від концентрації неіонної ПАР. Співвідношення констант зв'язування сульфофталеїнів вказує на те, що міцели НПАР зв'язують однозарядні іони (HR–) сильніше, ніж двозарядні (R2–). Виявлено, що обчислені значення Kb сильно залежать від обраного діапазону концентрацій ПАР, що можна пояснити перебудовою міцел із ростом концентрації. При досить високій іонній силі об'ємної фази аніони R2– найбільш гідрофобного із сульфофталеїнових барвників – бромтимолового синього – зв'язуються навіть міцелами аніонної ПАР, у той час як аніони R2– найбільш гідрофільного барвника цього ряду – фенолового червоного – не повністю зв'язані навіть міцелами катіонної ПАР, про що свідчать обчислені значення констант зв'язування і . Використання еритрозину як індикаторного барвника дозволило визначити ККМ у системі ЦТАБ – Бридж-35 (х = 0.2, I = 0.01 моль/л); значення цього барвника в неіонних і змішаних міцелах відбивають вплив заряду поверхні.
5. Уперше для міцел катіонної ПАР в широкому інтервалі концентрацій солей, що додаються, визначено параметри селективності даного сорту протиіонів щодо міцелярної поверхні, pKaa, і показано зв'язок параметра з константою обміну . Для міцел цетилпіридинію і цетилтриметиламонію значення параметрів і статистично нерозрізнені. Значення у змішаних іон-неіонних міцелах близьке до значення в іонних міцелах.
6. Виявлено обмеження моделі псевдофазного іонного обміну для тозилата й інших ароматичних іонів, зумовлені міцелярними перебудовами в розчинах катіонних ПАР при сильному варіюванні хімічної природи протиіонів. Цей висновок підтверджено як віскозиметричними даними, так і за допомогою сольватохромного індикатора Райхардта.
7. Відомий факт збільшення ступеню дисоціації катіонної ПАР у змішаних міцелах зі збільшенням частки неіонної ПАР вперше підтверджено нами на підставі аналізу сольових ефектів для індикаторів. Зіставлення значень електричних потенціалів Y міцелярних поверхонь, розрахованих з використанням найбільш імовірних значень параметрів змішаних міцел з експериментально знайденими значеннями pKaa, дозволяє зробити висновок про непостійність значення показника «внутрішньої» константи іонізації pKai= pKaa + YF / 2.3RT. Це вказує на невиконання одного з головних положень загальноприйнятої електростатичної моделі протолітичних рівноваг у міцелах.
Публікації автора:
1. Мчедлов-Петросян Н.О., Пличко А.В. (Тимий А.В.), Шумахер А.С. Кислотность в ультрамикрогетерогенных системах: влияние неионных добавок на кислотно-основные равновесия красителей, связанных мицеллами ионогенных поверхностно-активных веществ // Хим. физика. -1996. -Т. 15, № 11. -С. 105-120.
2. Пличко А.В. (Тимий А.В.) , Мчедлов-Петросян Н.О., Черная Т.А. , Шаповалов С.А. Влияние добавок электролитов и неионогенного ПАВ на кислотно-основные свойства красителя, связанного мицеллами катионных ПАВ // Вестник Харьковского государственного университета. Химические науки. –1997. - № 1. - С.164-173.
3. Тимий А.В., Мчедлов-Петросян Н.О., Глазкова Е.Н., Пинчукова Н.А., Животченко О.Е. Взаимосвязь между реологическими свойствами мицеллярных растворов и поведением кислотно-основных и сольватохромных индикаторов. Система С16Н33N(CH3)3+ + C7H7SO3– //Вестник Харьковского университета. Химия. – 1998.- № 2 - С. 235-243.
4. Mchedlov-Petrossyan N.O., Timiy A.V., Vodolazkaya N.A., Pinchukova N.A. Behaviour of -probes in micellar solutions: the influence of the nature and concentrations of the surface-active cation and counterion //Вестник Харьковского университета. - 1999.- № 454. Химия. Вып. 4(27). -С. 203-205.
5. Mchedlov-Petrossyan N.O., Timiy A.V., Vodolazkaya N.A. Binding of sulfonephthalein anions of an anionic surfactant //Journal of Molecular Liquids. – 2000. - Vol. 87, № 1 - P. 75-84.
6. Мчедлов-Петросян Н.О., Семехина Т.И., Пличко А.В. (Тимий А.В.) , Пуляева А.С. Влияние состава смешанных мицелл на протолитические свойства солюбилизированных индикаторных красителей //VI Международная конференция «Проблемы сольватации и комплексообразования в растворах» - Тезисы докладов. - 1995.- Иваново, Россия. - С. L-38.
7. Пличко А.В. (Тимий А.В.), Клещевникова В.Н., Мчедлов-Петросян Н.О. Свойства дисперсных ультрамикрогетерогенных систем. Кислотно-основные равновесия в смешанных катион-неионных мицеллах ПАВ //Материалы докладов I Военно-научной конференции: Харьков, 1995.- С. 14.
8. Пличко А.В. (Тимий А.В.), Пинчукова Н.А., Мчедлов-Петросян Н.О. Влияние природы катиона и противоиона, а также добавок неионогенных ПАВ на кислотно-основные равновесия индикаторного красителя в мицеллярных растворах катионных ПАВ // Всероссийская конференция молодых ученых «Современные проблемы теоретической и экспериментальной химии» - Тезисы докладов,- 1997 - Саратов, Россия,- С. 188-189.
9. Timiy A.V., Mchedlov-Petrossyan N.O., Vodolazkaya N.A., Shumakher A.S. Binding of indicator dyes to the surfactant micelles as studied by using the dependences of the «apparent» pKaa on the surfactants concentration //VII International conference «The problems of solvation and complex formation in solutions» - Abstract. - 1998 – Ivanovo, Russia - P. 182.
10. Timiy A.V., Mchedlov-Petrossyan N.O., Vodolazkaya N.A., Rubtsov M.I., Lukatskaya L.L. Partition of anionic dyes between surfactant micelles and water: the reexamination of the «binding constants» concept // VII International conference «The problems of solvation and complex formation in solutions» - Abstract. - 1998 – Ivanovo, Russia - P. 183.