Анотація до роботи:

Чемирисов В.В. Критерії тимчасової i стійкої непрацездатності при неускладненій травмі нижньогрудного i поперекового відділів хребта. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 - травматологія та ортопедія. - Інститут патології хребта та
суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України, Харків, 2003.

Дисертацію присвячено розробці, обгрунтуванню i удосконаленню критеріїв тимчасової i стійкої непрацездатності при неускладненій травмі нижньогрудного i поперекового відділів хребта. Вивчено результати експертних рішень у 739 потерпілих із травмами хребта. На основі комплексного клініко-інструментального обстеження 202 потерпілих з неускладненою травмою хребта визначалася наявність наслідків цих травм (остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз, нестабільність, больовий синдром та ін.) i уточнювався ступінь функціональних порушень хребта з використанням таких нових методик, як об’єктивізація больового синдрому за допомогою електроністагмографія, вимір кута кіфотичної деформації по довжині дуги i хорді та ін. 3 урахуванням ступеня порушення функції хребта i соціальних факторів розроблені критерії непрацездатності травмованих.

У дисертаційній роботі приведено теоретичне узагальнення i нове рішення наукової задачі – підвищення ефективності медико-соціальної експертизи при ушкодженнях нижньогрудного i поперекового відділів хребта шляхом об’єктивізації критеріїв обмеження життєдіяльності i працездатності потерпілих.

1. Існуючі методики визначення ступеня втрати працездатності у хворих, які перенесли неускладнений перелом хребта, багато в чому суб’єктивні; вимагає об’єктивної оцінки функціональна здатність хребта. Залишаються недостатньо вивченими питання об’єктивізації больового синдрому. Перспективність дослідження полягає в об’єктивізації оцінки ступеня порушення функції хребта та уточнені клініко-трудового прогнозу.

2. Ушкодження хребта – розповсюджена травма кістяка, що складає 10,7 % від усіх травм опірно-рухового апарату, що у половині випадків (50,1 %) приводить до інвалідності, здебільшого у осіб найбільш працездатного віку, зайнятих важкою i середньої важкості фізичною працею. Неускладнена травма хребта складає 86,3 % усіх травм хребта.

3. Рівень первинної інвалідності при ушкодженнях хребта в промислових регіонах Харківської i Дніпропетровської областей коливався в межах від 0,04 до 0,3 на 10 тисяч дорослого населення, що обумовлено різницею у підходах до визначення критеріїв обмеження життєдіяльності.

4. Проведений порівняльний аналіз локалізацій ушкоджень, функціональних розладів і експертних рішень при неускладнених травмах нижньогрудного і поперекового відділів хребта показав, що розвиток післятравматичних наслідків (остеохондрозу, спондильозу, спондилоартрозу, сколіозу та ін.) веде до подовження термінів тимчасової непрацездатності і може призводити до стійкої втрати працездатності, що необхідно враховувати при здійсненні реабілітаційних заходів.

5. Застосування нових оригінальних методик оцінки функціонального стану хребта дозволяє об’єктивізувати клінічні симптоми, які характерні для наслідків травм нижньогрудного i поперекового відділів хребта.

6. Критеріями тимчасової непрацездатності хворих служать: незначна зміна вісі хребта в межах 10; добра терплячість вертикального осьового навантаження на хребет (30 кг i більше), відновлення обсягу безболісних рухів (не менш 60 % від норми), відсутність больового синдрому або легкі його прояви.

7. Розроблено комплекс клініко-функціонального обстеження хворих з визначенням вібробольової чутливості за допомогою електроністагмографії, що дозволило об’єктивізувати критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих з неускладненою травмою нижньогрудного i поперекового відділів хребта i знизити первинний вихід на інвалідність на 5,1%.

Публікації автора:

1. Діагностика та лікування хворих з хребетно-спиномозковою травмою: Методичні рекомендації /Полiщук М. І., Фiщенко В. Я., Солоний В.І., Чемирисов В. В. та iн. – К., 1998. - 21с. Особистий внесок автора полягає у розробці критеріїв втрати життєдіяльності хворих з хребетно-спиномозковою травмою (10%).

2. Ориентировочные сроки временной нетрудоспособности при заболеваниях и травмах, наиболее часто ведущих к трудовым потерям: Методические рекомендации /Соленый В. И., Шабельник В. И., Чемирисов В. В. и др. – Д., 1989. – 41с. Особистий внесок автора полягає у розробці орієнтованих строків тимчасової непрацездатності при травмах хребта (30%).

3. Чемирисов В.В. Критерии временной нетрудоспособности и инвалидности больных с неосложненной травмой позвоночника //Ортопедия, травматология и протезирование. – 2003. – № 1. – С. 80-84.

4. Чемирисов В.В., Науменко Л.Ю. Характеристика тимчасової та стійкої непрацездатності хворих із наслідками травм хребта //Медичні перспективи. – 2003. – Т. VIII, № 1. – С. 142-145. Дисертант приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті (80%).

5. Чемирисов В.В. Способ определения виброболевой реакции у больных с позвоночно-спинномозговой травмой //Ортопедия, травматология и протезирование. – 1994. – С. 60-61.

6. Соленый В. И., Чемирисов В. В., Кирпа Ю. И. Прогноз трудоспособности при травмах позвоночника //Вопросы нейрохирургии им. Н. Н. Бурденко. – 1993. – Вып.2. – С.30-31. Автор приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті, а також підборі літературних джерел (80%).

7. А.с. 1507328 А1 СССР, МКИ А 61В 5/00. Устройство для определения укорочения нижних конечностей / С.А.Асланян, В.В.Гаркуша, Н.Ю.Малый, Л.И.Матвеенко, В.В. Чемирисов, И.М. Якимюк (СССР). – № 4372335/28-14; Заявлено 08.12.87; Опубл. 15.09.89, Бюл. № 34. – 4 с. Особистий внесок автора полягає у розробці та оформленні заяви на засіб (40%).

8. Пат. № 10629 А Україна, МКІ А 61 В 5/00. Спосіб визначення вiбробольової чутливості /Д. I. Клiменко, В. I. Солоний. – № 94051526; Заявл. 01.06.93; Опубл. 25.12.96, Бюл. № 4. – 4 с. Особистий внесок автора полягає у розробці та оформленні заяви на засіб (80%).

9. Чемирисов В. В. Критерії непрацездатності при неускладненій травмі грудного i поперекового вiддiлiв хребта: Iнформацiйний лист. – К., 1994. – 2 с.

10. Солоний В.І., Чемирисов В. В., Кирпа Ю.І. Последствия травмы позвоночника и их хирургическое лечение. /Деп. в ВНИИМИ 26.07.90 г. Д № 20151. – К., 1990. – 179с. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (20%).

11. Чемирисов В.В., Науменко Л.Ю. Критерии оценки нарушения функции позвоночника после травматических повреждений в отдаленном периоде //Новини науки Придніпров’я. – Дніпропетровськ: Медицина, 1999. – № 1. – С.74-78. Особистий внесок автора полягає у проведені аналізу результатів дослідження і розробці критеріїв порушення функції хребта (50%).

12. Чемирисов В. В. Критерии оценки трудоспособности больных с последствиями неосложненной травмы нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника //Врачебно-трудовая экспертиза и реабилитация инвалидов. – К.: Здоровья, 1991. – Вып.23. – С.26-29.

13. Солоний В.І., Чемирисов В. В. Медицинская и социально трудовая реабилитация при последствиях травм позвоночника и спинного мозга //Медико-социальная экспертиза и реабилитация инвалидов. – Днепропетровск, 1996.– Вып. 29. – С.56-61. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (40%).

14. Чемирисов В. В. Викривлення вiсi хребта при травмах його грудного та поперекового вiддiлiв //Вопросы травматологии и ортопедии: Сб. научн. работ. – Донецк, 1994. – С.123-124.

15. Соленый В.И., Науменко Л.Ю., Чемирисов В.В. Критерии определения ограничения жизнедеятельности у больных с последствиями травмы позвоночника //Сб. научн. трудов “Акт. проблемы медицины”/Под ред. Н.Г.Дубовской. – Т. 2. – Днепропетровск: Наука и образование, 2001. – С.72-74. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (40%).

16. Чемирисов В. В., Соленый В.И. Медико-социальная экспертиза при множественных переломах тел позвонков //Зб. наук. праць ХІІІ з’їзду ортопедів-травматологів України. – К.-Донецьк, 2001.– С.105-106. Дисертант приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті (70%).

17. Чемирисов В. В. Особенности травм нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника у лиц пожилого возраста //II національний конгрес геронтологів i геріатрів України: Тез. доп. К., 1994. – Ч.2. – С.660.

18. Чемирисов В. В. Комплексное обследование больных с последствиями травм позвоночника //Актуальные вопросы вертебрологии: Материалы научн. конф. вертебрологов – Харьков, 1998. – С.119-122.

19. Клименко Д.І., Солоний В.І., Турук Ю.В., Чемирисов В. В. Об’єктивна оцінка больового синдрому при патології хребта //Матеріали наук.-практ. конф. з міжнар. участю “Сучасні проблеми медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів”.– Дніпропетровськ: “Пороги”, 2001.– С.372-375. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, підборі літературних джерел (20%).

20. Чемирисов В. В., Кузнецов В.Г., Симонова О.В. Использование функциональной спондилографии в экспертной практике при травмах нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника //Современные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации: Тез. докл. VIII обл. науч. конф. – Днепропетровск, 1993. – С.78-79. Автор приймав безпосередню участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні статті (80%).

21. Чемирисов В. В., Науменко Л.Ю. К вопросу определения функционального состояния позвоночника //Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. ”Динаміка наукових досліджень”. – Т.5, Медицина та охорона здоров’я. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 45. Автор приймав участь у проведенні досліджень, аналізі одержаних результатів, написанні доповіді (70%).