У дисертаційній роботі теоретично узагальнено і по-новому розв’язано наукове завдання, що полягає в удосконаленні системи критеріїв та індикаторів як інструменту оцінки поступу в напрямку забезпечення сталого розвитку лісового господарства України. Виконане дослідження дозволяє зробити такі висновки: 1. Стримуючим фактором на шляху практичної реалізації положень концепції сталого розвитку лісового господарства та підтвердженням декларативності підписаних Україною на міжнародному рівні угод у сфері управління лісами на засадах сталого розвитку є відсутність національної законодавчо затвердженої системи критеріїв та відповідних індикаторів, що дозволяють оцінити поступ у даному напрямку та в цілому сприяють удосконаленню процесу лісокористування. 2. Аналіз екологічних, економічних та соціальних передумов сталого розвитку лісового господарства України дозволив у дисертаційній роботі не лише наголосити на необхідності реформування фінансово-економічного механізму лісокористування, але й виділити ключові аспекти ведення лісового господарства, які, на нашу думку, повинні бути відображені в національній системі критеріїв та індикаторів. 3. Формування національної лісової політики України доцільно здійснювати із урахуванням теоретично обґрунтованих принципів сталого розвитку лісового господарства (у дисертації вони отримали подальший розвиток), що сприятиме забезпеченню екологічно збалансованого, економічно ефективного та соціально орієнтованого використання лісових ресурсів. 4. Критерії та індикатори сталого розвитку лісового господарства необхідно розглядати як інструмент лісової політики міжнародного, національного, регіонального та локального рівнів управління. Призначенням критеріїв та індикаторів є покращення процесу прийняття рішень щодо охорони, захисту, відтворення та використання лісів відповідно до вимог сталого екологічно збалансованого ведення лісового господарства. 5. Оцінку сталого розвитку лісового господарства України доцільно здійснювати на основі обґрунтованих у дисертації семи критеріїв та 83 кількісних й 40 описових індикаторів, які відповідають принципам сталого розвитку лісового господарства, ґрунтуються на загальноєвропейській системі оцінки, враховують еколого-економічні особливості та проблемні аспекти лісокористування, а також важливість переорієнтації напрямків господарювання в контексті забезпечення стабілізації екологічної рівноваги біосфери. 6. Використання обґрунтованого у дисертаційній роботі критерію та відповідних йому індикаторів, що характеризують підтримку екологічної рівноваги та соціально-економічного потенціалу гірських лісових екосистем, сприятиме покращенню екологічної, економічної та соціальної цінності гірських екосистем Карпатського та Кримського регіонів. 7. Систему критеріїв та індикаторів сталого розвитку лісового госпо-дарства, на нашу думку, доцільно розглядати як адміністративний, контролюючий та інформаційний інструмент лісової політики України, який сприятиме забезпеченню ефективного планування відтворення та використання лісових ресурсів, екологічній сертифікації лісів України, економічному стимулюванню сталого лісокористування. 8. Апробація критеріїв та індикаторів сталого розвитку лісового господарства на прикладі підприємств Львівського обласного управління лісо-вого господарства дозволила стверджувати про необхідність удосконалення організації лісового господарства у регіоні в напрямку покращення системи моніторингу за станом лісів, визначення рівня впливу лісогосподарської діяльності на функціонування лісових екосистем, підтримки біорізноманіття як на території природно-заповідного фонду, так і в експлуатаційних лісах. 9. Результати соціологічного дослідження, проведеного на території підприємств Львівського обласного управління лісового господарства, свідчать про необхідність удосконалення процесу прийняття рішень щодо охорони, відтворення та використання лісів (на основі залучення зацікавленої громадськості), а також про необхідність підвищення екологічної свідомості та правової обізнаності громадян у сфері лісових відносин, покращення інформа-ційного потоку про стан лісів та ведення господарства в них. 10. Нами виявлено, що ефективне використання критеріїв та індикаторів як інструменту лісової політики України, вимагає вдосконалення організації лісовпорядкування з метою отримання додаткової інформації, що більш повно характеризуватиме динаміку економічних, екологічних та соціальних проце-сів, пов’язаних з розвитком лісокористування. 11. У дисертаційній роботі на основі міжнародного досвіду обґрунтовано експертний підхід до оцінювання розвитку лісового господарства. На нашу думку, у процесі експертної оцінки відповідності лісокористування бажаним умовам сталості на локальному рівні управління необхідно враховувати цільовий режим господарювання та найбільш важливі для нього індикатори, що сприятиме підтримці корисних функцій лісів, максимізації екологічного, економічного та соціального ефектів лісогосподарської діяльності. |