Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Патологічна анатомія


Мельник Микола Миколайович. Критерії морфологічної діагностики та лікувального патоморфозу саркоми Юїнга: Дис... канд. мед. наук: 14.03.02 / АМН ; Інститут онкології. - Львів, 2002. - 134арк. - Бібліогр.: арк. 105-131.



Анотація до роботи:

Мельник М.М. Критерії морфологічної діагностики та лікувального патоморфозу саркоми Юїнга. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. - Львівський державний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2002.

Дисертація присвячена питанням покращення морфологічної діагностики саркоми Юїнга та морфологічної оцінки ефективності її лікування. Використання панелі з 22 моноклональних антитіл дозволило селективно визначити найбільш інформативні моноклональні антитіла для імунофенотипування саркоми Юїнга до маркерів МІС2 (моноклональне антитіло НВА-71), віментину, NSE, PGP9.5, HNK-1, білку S-100. Встановлені також імуногістохімічні критерії диференційної діагностики саркоми Юїнга з іншими злоякісними дрібнокруглоклітинними пухлинами кісток та оточуючих їх м’яких тканин (анапластична остеогенна саркома, мезенхімальна хондросаркома, рабдоміосаркома, міксоїдна пухлина, метастази нейробластоми, карциноми) з визначенням доцільності використання TRK-A, OS-нектину, OS-кальцину, актину, міогеніну, 2-мікроглобуліну, ЕМА. Розроблена 7-ступенева схема-шкала оцінки лікувального патоморфозу саркоми Юїнга для визначення ефективності протипухлинних засобів неоад’ювантної терапії. Встановлено, що найбільш ефективним методом передопераційного лікування саркоми Юїнга є поєданння поліхіміотерапії з опроміненням.

У роботі вирішено наукове завдання, що полягало у визначенні імуногістохімічних критеріїв діагностики саркоми Юїнга з метою покращення її морфологічної діагностики, шляхом застосування моноклональних антитіл (МКАТ) з наступною морфологічною оцінкою антибластомної терапії на основі розроблених ступенів лікувального патоморфозу.

  1. Порівняльний аналіз методів морфологічної діагностики СЮ демонструє, що в 15% випадків гістологічний діагноз може призводити до помилкових результатів гіпер- або гіподіагностики дрібнокруглоклітинних пухлин кісток і оточуючих їх м’яких тканин.

  2. Сучасні вимоги морфологічної діагностики СЮ потребують поєднання традиційного гістологічного методу з використанням імунофенотипування пухлини, що дозволяє діагностувати СЮ та проводити диференційну діагностику з іншими дрібнокруглоклітинними пухлинами.

  3. Найбільше інформативними для діагностики СЮ виявилися маркер-епітоп антигену МІС2 (87%), що розпізнається завдяки МКАТ НВА-71, 013, 12 ET та маркери NSE i віментин. Маркери РGP9.5, HNK-1 i білок S-100 допомагають диференціювати СЮ з нейроектодермальним компонентом та PNET.

  4. Додаткове використання МКАТ до маркерів ТRK-A, OS-нектину, OS-кальцину, актину, міогеніну, 2-мікроглобуліну, ЕМА дає змогу проводити диференційну діагностику СЮ і PNET з остеосаркомою, хондросаркомою, ідентифікувати рабдоміосаркому, міксоїдну пухлину, метастази нейробластоми, карциноми.

  5. Морфологічний та імуногістохімічний порівняльний аналіз підтверджує сучасну гістогенетичну концепцію нейроектодермального генезу СЮ на підставі позитивних імуногістохімічних реакцій з маркерами нейральної диференціації NSE, PGP9.5, HNK-1, білком S-100.

  6. Морфологічна оцінка передопераційної радіо- та хіміотерапії проведена за розробленою семиступеневою схемою-шкалою оцінки лікувального патоморфозу свідчить, що в порівнянні з групою контролю (середній вміст життєздатної пухлинної паренхіми - 72,4±5,8) у хворих, які отримували неод’ювантну ПХТ в поєднанні з ПТ середній вміст життєздатної паренхіми складає 13,1±2,9% (лікувальний патоморфоз відповідає 5-6 ступеню). У хворих на СЮ, які отримували перед операцією тільки ПХТ середній вміст життєздатної паренхіми становив 43,1±4,5% (лікувальний патоморфоз відповідає в більшості випадків 3-4 ступені).

  7. Визначення морфологічних ефектів реалізації антибластомної дії ПХТ або ПХТ+ПТ у хворих на СЮ дозволяє за ступенями лікувального патоморфозу виявляти випадки пухлин, які резистентні до антибластомного втручання та впливати на тактику подальшого лікування.

Публікації автора:

  1. Галахин К.А., Югринов О.Г., Курик Е.Г., Мельник Н.Н., Кошубарова М.В., Полякова Т.В., Баздырев В.В. Химиотерапевтический патоморфоз злокачественных опухолей // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2000. - № 4. - С. 8 - 12.

  2. Мельник М.М. Морфологічні аспекти діагностики і оцінки хіміотерапії саркоми Юїнга // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2001. - № 2. - С. 43 - 46.

  3. Галахін К.О., Лломбарт-Бош А., Мельник М.М., Ковальчук Е.М., Пономарьов І.О. Диференційна імуногістохімічна діагностика злоякісних пухлин сімейства Юїнга // Онкология. - 2001. - Т. 3, №2 -3. - С. 146 - 150.

  4. Мельник М.М. Диференційна морфологічна та імуногістохімічна діагностика злоякісних пухлин сімейства Юїнга // Тези доп. V Міжнародного конгресу студентів і молодих вчених. - 10 -12 травня. - Тернопіль, 2001. - С. 142.

  5. Мельник М.М., Тарасова Т.О., Ковальчук Т.О. Мікроскопічна діагностика саркоми Юїнга (можливості та перспективи) // Тези доп. X з’їзду онкологів України. - Ялта, 2001. - С. 302

  6. Галахин К.А., Курик Е.Г., Мельник Н.Н., Кошубарова М.В., Баздырев В.В., Полякова Т.В., Башинский С.Н., Гройсман Д.Л. Морфологическая оценка эффективности противоопухолевой терапии // Тези доп. X з’їзду онкологів України. - Ялта, 2001. - С. 297.

  7. Галахин К.А., Курик Е.Г., Ковальчук Э.Н., Скорода Л.В., Троицкая И.Н., Мельник Н.Н., Баздырєв В.В., Полякова Т.В., Башинский С.Н., Гройсман Д.Л. Закономерности лечебного патоморфоза злокачественных опухолей // Тези доп. X з’їзду онкологів України. - Ялта, 2001. - С. 296 - 297.