Анотація до роботи:

Гордін Л.Я. Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних питань створення та діяльності слідчо-оперативних груп. Розкрито сутність слідчо-оперативних груп, як специфічної форми взаємодії органів досудового слідства і дізнання під час розслідування злочинів, запропоновано їх класифікацію, досліджені правові та організаційні проблеми створення слідчо-оперативних груп, особливості правильного визначення їх складу, вибору, призначення та обсягу повноважень їх керівників, особливості правовідносин керівника СОГ з її членами, а також керівника СОГ та її членів з окремими суб’єктами кримінального процесу, визначені основні принципи діяльності слідчо-оперативних груп та особливості її планування, а також проаналізовано практику їх діяльності в процесі розкриття та розслідування окремих видів злочинів, зокрема, проти особи та в сфері економічної діяльності.

Сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення взаємодії органів досудового слідства та дізнання під час провадження в кримінальних справах взагалі, і вдосконалення законодавства та правозастосувальної практики взаємодії органів досудового слідства і дізнання в складі слідчо-оперативних груп зокрема.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розкритті правової природи такої форми взаємодії слідчого (слідчих) та оперативних працівників органів дізнання як слідчо-оперативна група. Відповідно до поставленого завдання були сформульовані наступні висновки:

1. Діяльність в складі СОГ передбачає використання як процесуальних, так і не процесуальних форм взаємодії, поєднання процесуальних і непроцесуальних методів розслідування та розкриття злочинів, і саме тому СОГ є складною, організаційно-процесуальною формою взаємодії слідчого (слідчих) та оперативних працівників органів дізнання.

2. Характерними ознаками СОГ є: організованість, спільність мети і завдань, тимчасовий характер діяльності, участь представників різних служб і відомств, пріоритет процесуального керівництва, поєднання у межах одного процесуального формування засобів і методів роботи, притаманних суб’єктам з різним процесуальним статусом, стійкість складу слідчо-оперативної групи.

3. Єдиною підставою для прийняття рішення про створення СОГ є необхідність інтенсивної, постійної взаємодії слідчого та оперативних працівників органу дізнання при провадженні в кримінальній справі. Тобто неможливість або труднощі в розкритті злочину без постійного оперативно-розшукового забезпечення діяльності слідчого (слідчих).

4. Створення СОГ включає два етапи: 1) прийняття рішення із визначенням її складу та керівника; 2) документальне оформлення створення групи – пропонується у всіх випадках відповідно до ст. 130 КПК України винесення постанови про створення СОГ, зміну її складу або припинення її діяльності. З текстом цієї постанови повинні бути ознайомлені учасники процесу, які за законом мають право заявити відвід особі, яка включена до складу СОГ, або яка прийняла справу до свого провадження після закінчення провадження слідчо-оперативною групою

5. Керівником слідчо-оперативної групи повинен призначатися суб’єкт кримінального процесу, основною функцією якого є провадження процесуальної діяльності в кримінальній справі, тобто перевага повинна віддаватися процесуальному керівництву діяльністю СОГ.

6. Основними принципами діяльності СОГ є: 1) керівна роль слідчого, який очолює групу; 2) спільне (узгоджене) планування слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; 3) розмежування функцій і компетенції членів групи; 4) раціональний обмін інформацією, що здійснюється залежно від конкретних умов або через керівника слідчо-оперативної групи, або по іншій схемі.

7. За наслідками проведеного системного вивчення розслідування злочинів СОГ визначено, що незважаючи на те, що вона є цілісним внутрішньо-упорядкованим формуванням, всі її учасники, за загальним правилом, можуть діяти виключно в межах своєї компетенції, виконуючи притаманну кожному з них в кримінальному судочинстві функцію.

8. Слідчо-оперативні групи, які розслідують злочини проти особи та в сфері економічної діяльності, мають певну специфіку, що обумовлює особливості їх організації (зокрема кількісного і якісного складу) та діяльності СОГ по цих справах. Практика створення постійно діючих СОГ отримала в роботі позитивну оцінку.

9. На підставі проведеного дослідження пропонується внести наступні зміни до чинного законодавства України:

- у ст. 32 КПК України, яка визначає термінологію, що використовується в Кодексі, передбачити окреме положення, що розкриватиме поняття «слідчо-оперативна група»;

- доповнити КПК України новою статтею наступного змісту:

«Стаття 119-1. Провадження досудового слідства слідчо-оперативною групою

1. Провадження досудового слідства в кримінальній справі у випадку необхідності інтенсивної, постійної взаємодії слідчого і органу дізнання та його оперативно-розшукового забезпечення може бути доручено слідчо-оперативній групі (СОГ), про що виноситься окрема постанова або вказується в постанові про порушення кримінальної справи. Така необхідність може мати місце, зокрема, в наступних випадках: підвищена суспільна небезпека вчиненого злочину, неочевидність його в цілому або окремих епізодів; вчинення низки однорідних злочинів одним способом; наявність великої кількості злочинних епізодів у кримінальній справі, вчинених на різних територіях; встановлення в ході розслідування кримінальної справи наявності організованої групи або злочинної організації; необхідність здійснення в короткий строк (у розслідуваній кримінальній справі) великого обсягу організаційних, слідчих дій і оперативно-розшукових заходів тощо.

2. Про створення СОГ та про зміну її складу начальником слідчого відділу або прокурором виноситься постанова.

3. В постанові про створення СОГ повинні бути зазначені всі слідчі та оперативні працівники органів дізнання, які включені до її складу, а також вказано керівника групи. Про склад СОГ та внесені до нього зміни не пізніше двох діб з моменту винесення відповідної постанови повідомляється її учасникам, а також підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику та законному представнику, потерпілому, його представнику, а у випадку необхідності й іншим учасникам процесу, яким роз’яснюється право заявляти відводи керівнику та членам групи. Про ознайомлення з постановою про створення СОГ та внесення до її складу змін, а також про роз’яснення прав учасникам процесу складається протокол.

4. Керівник СОГ: а) бере участь в проведенні перевірки отриманої інформації про вчинені злочини, порушує кримінальну справу і приймає її до свого провадження; б) приймає найбільш важливі процесуальні рішення у кримінальній справі, зокрема: про об’єднання і виділення кримінальних справ; зупинення і закінчення розслідування у справі; звернення з клопотанням до прокурора про продовження строку досудового слідства та надання згоди на подання до суду про продовження строку тримання під вартою; внесення подань про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, якщо це випливає не з окремого епізоду, а із узагальнених матеріалів всього розслідування; про притягнення особи як обвинуваченого та ін.; в) дає обов’язкові для виконання доручення та вказівки слідчим і оперативним працівникам про провадження слідчих і розшукових дій та оперативно-розшукових заходів; г) ознайомлюється з оперативними матеріалами, які мають відношення до справи.

5. Керівник СОГ вправі брати участь в слідчих діях, які проводяться іншими слідчими, особисто проводити слідчі дії та приймати рішення в кримінальній справі в порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Члени СОГ виконують доручення керівника групи, діючи в межах повноважень, які їм надані законом».

- розширити повноваження начальника слідчого відділу та прокурора, передбачені в ст.ст.114№, 227 КПК України, доповнивши їх положеннями про можливість створення слідчо-оперативної групи та внесення змін до її складу;

- передбачити в КПК України норму щодо альтернативного варіанту здійснення прокурорського нагляду та судового контролю при провадженні досудового слідства СОГ (зокрема, надання права слідчому звертатися з поданням про провадження оперативно-розшукових заходів і слідчих дій до суду, на території якого вони будуть проводитися, або ж до суду, на території якого провадить розслідування в цілому слідчо-оперативна група);

- в ст.103 КПК України слід закріпити положення, що здійснення оперативно-розшукової діяльності покладається не на органи дізнання, а на визначених в Законі України “Про оперативно-розшукову діяльність” суб’єктів;

- в Законі України „Про оперативно-розшукову діяльність” закріпити процедуру, аналогічну тій, що передбачена частиною 5 ст.97 КПК України щодо необхідності отримання попередньої згоди прокурора на проведення оперативно-розшукових заходів за рішенням суду;

- в Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відповідній Інструкції закріпити порядок надання результатів оперативно-розшукової діяльності органу дізнання, слідчому, прокурору та суду.

Публікації автора:

1. Гордін Л.Я. Проблеми законодавчого забезпечення діяльності слідчо-оперативних груп // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис Хмельницького інституту регіонального управління та права з питань правознавства, управління та економіки. – Хмельницький, 2004. – №1-2 (9-10). – С. 236-239.

2. Гордін Л.Я. Правові та організаційні проблеми створення слідчо-оперативних груп // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х., 2005. – Вип.31. – С.26-31.

3. Гордін Л.Я. Правові та організаційні проблеми створення слідчо-оперативних груп по розслідуванню злочинів у сфері господарської діяльності // Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: Матер. наук.-практ. конференції / Ред. кол.: В.В. Сташис (голов. ред.) та ін. – Х.: вид-во „Кроссроуд”, 2006. – С.154-156.

4. Гордін Л.Я. Сутність та поняття слідчо-оперативної групи // Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні юридичні читання)”: Матер. наук.-практ. Конференції. 11 листопада 2005 р. – 2005. – С.68-69.

5. Гордін Л.Я. Слідчо-оперативна група: правовий та організаційний аспекти // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х., 2006. – Вип.33. – С.190-195.

6. Гордін Л.Я. Види слідчо-оперативних груп: порівняльна характеристика // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис Хмельницького інституту регіонального управління та права з питань правознавства, управління та економіки. – Хмельницький, 2006. – №3-4 (7-8). – С. 267-272.