На підставі викладених вище положень, виходячи з досягнутого рівня розробки проблеми кримінально-процесуальних правопорушень та відповідальності за їх вчинення, а також проведеного комплексного аналізу чинних нормативно-правових актів та регламентованих ними суспільних відносин сформульовані наступні висновки, в яких містяться основні результати дослідження, зокрема: 1. Методологічною основою для визначення поняття кримінально-процесуального правопорушення є вчення у загальній теорії права про історичне походження структуру, механізм, шкідливі наслідки і соціальні детермінанти правопорушень. 2. Сформульовано поняття кримінально-процесуального правопорушення під яким слід розуміти винне, суспільно-небезпечне діяння, вчинене суб’єктом кримінально-процесуальних правовідносин, в порушення вимог КПК, законів України, Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини, чинних міжнародно-правових договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що завдає шкоди правам і законним інтересам учасникам процесу і тягне за собою відповідальність за їх вчинення. 3. Здобувачем констатовано, що кримінально-процесуальне правопорушення і слідча помилка не тотожні поняття. Під слідчою помилкою слід розуміти діяння, яке по формі узгоджується з вимогами кримінально-процесуального права але вчинене внаслідок добросовісної омани учасником процесу яке спричинило обмеження або позбавлення прав суб’єктів кримінально-процесуальних правовідносин і вплинуло на законність прийняття рішень по справі. 4. На основі аналізу норм чинного законодавства і слідчої практики запропоновано класифікацію кримінально-процесуальних правопорушень в залежності від їх суспільної небезпеки на злочини проти правосуддя, що вчиняються в тому числі з необережності у виді злочинної недбалості, адміністративні і дисциплінарні проступки. 5. На підставі аналізу правозастосовчої практики виявлено типові кримінально-процесуальні правопорушення на стадії порушення кримінальної справи, які класифікуються за такими груповими ознаками: 1) при прийнятті заяв і повідомлень про злочини 2) при перевірці заяв та повідомлень про злочин; 3) при винесені постанов про порушення кримінальної справи; 4) при відмові в порушенні кримінальної справи. 6. Виявленні типові кримінально-процесуальні правопорушення в стадії досудового розслідування, які вчиняються при: 1) проведені слідчих дій; 2) порушенні права підозрюваного чи обвинуваченого на захист; 3) пред’явленні обвинувачення; 4) застосуванні запобіжних заходів; 5) закритті кримінальних справ; 6) зупинені досудового розслідуванні; 7) складанні обвинувального висновку; 8) закінченні досудового розслідування. Крім цього, в окрему групу слід виділити правопорушення пов’язані з порушенням строків розслідування, однобічність або його неповнота, не притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, не правильне об’єднання або виділення кримінальних справ. 7. Запропоновано встановити строки виконання вказівок прокурора: 1) закріпити у КПК України строки виконання слідчими і органами дізнання вказівок прокурора; 2) передбачити у КПК України перелік кримінально-процесуальних правопорушень, при вчиненні яких особа, яка провадить дізнання, або слідчий усуваються прокурором від подальшого ведення досудового розслідування; 3) уніфікувати до 5 діб строк розгляд прокурором скарг на дії слідчих та органів дізнання; 4) передбачити в ч. 4 ст. 215 КПК України п’ятиденний строк розгляду прокурором скарги на постанову слідчого про закриття кримінальної справи. 8. Обґрунтовано доповнення ч. 6 ст. 177 КПК України положенням про те, що протягом доби з моменту проведення обшуку у невідкладних випадках, слідчий направляє копію протоколу обшуку не тільки прокуророві але й судді; 9. Пропонується передбачити в КПК України норму про оскарження до суду постанови органу дізнання і слідчого про зупинення дізнання або досудового слідства в такій редакції: «Постанова органу дізнання, слідчого про зупинення дізнання або досудового слідства, може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується або її представником, до районного (міського) суду, за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову протягом п’яти діб, з дня отримання її копії, чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення». Водночас пропонується передбачити норму, щодо процесуального порядку розгляду суддею постанови про зупинення дізнання або досудового слідства. 10. Пропонується доповнити КПК України нормою про можливість судового оскарження постанови слідчого про накладення арешту на майно. 11. Пропонується внести зміни до КПК України та КУпАП щодо відповідальності осіб, які не з’являються за викликом прокурора, – свідків, потерпілих, перекладачів, експертів, а саме: доповнити ч. 2 ст.ст. 71, 77, ч. 4 ст. 72 КПК України, ст. 185-4 КУпАП – словом «до прокурора», ч. 2 ст. 128 КПК України словом «прокурора»; ч. 3 ст. 128 КПК України доповнити реченням: «За злісне ухилення від явки до прокурора, органів досудового слідства або дізнання перекладач несе відповідальність відповідно за ст. 185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення». | 