Анотація до роботи:

Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2002.

Дисертацію присвячено аналізу складів злочинів, передбачених статтями 231, 232 КК України, дослідженню їх об’єктивних і суб’єктивних ознак. Досліджується обумовленість кримінально-правової заборони посягань на суспільні відносини по збереженню комерційної та(або) банківської таємниці, які забезпечують охорону від недобросовісної конкуренції у сфері господарської діяльності. Запропоновано нове загальне визначення предмета злочину, а також низка інших положень, якими слід доповнити КК України. Розглянуто предмет злочинів (комерційна, а в перспективі – банківська, таємниця) і визначено його ознаки: об’єктивність, таємність, соціальну та юридичну ознаки. Наведено аргументи щодо визнання збирання відомостей, що складають комерційну або банківську таємницю, закінченим з моменту утворення реальної загрози спричинення істотної шкоди суб’єкту господарської діяльності. Обґрунтовується можливість вчинення збирання, використання та розголошення як з прямим, так і непрямим умислом. Вказуються додаткові ознаки, які характеризують спеціального суб’єкта злочину, передбаченого ст. 232 КК. Зроблено пропозиції щодо вдосконалення диспозиції статтей 231, 232 КК України.