Дисертаційне дослідження дає підстави для таких висновків та внесення наступних пропозицій: 1. Витоки кримінально-правової охорони мисливських звірів і птахів на території України відносяться до ХІ ст. н.е. Пропонується доповнити ч. 1 ст. 248 КК такими діями, як «продаж мисливських звірів і птахів особою, що добула їх в недозволений час, або в недозволеному місці (якщо зазначені дії заподіяли істотну шкоду), а також п. 1 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» словами «...або з чужими документами, визначеними ст. 14 цього ж Закону» і п. 2 ст. 20 цього ж нормативного акту доповнити словами «...або в місцях постійної зимівлі». 2. Полювання – це вид спеціального користування тваринним світом, який характеризується пошуком, вистежуванням з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, а також переслідування і самим добуванням диких тварин, які знаходяться у стані природної волі, особо, яка має право на полювання тощо. 3. Незаконне полювання – це антипод полювання, тобто заборонене Законом України «Про мисливське господарство та полювання». 4. Під кримінально-правовим полюванням слід розуміти умисні пошук, вистежування з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, переслідування й саме добування диких звірів і птахів, які знаходяться в стані природної волі, або утримуються в напіввільних умовах, особою, яка не має на це дозволу в заборонених для цього місцях, в заборонений час, забороненими знаряддями, засобами і способами, з порушенням установленого порядку для певної території, полювання на заборонених для добування тварин, що спричинило до істотної шкоди чи вчинено в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, або якщо такі дії вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 248 КК, вчинені суб’єктом злочину. 5. Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається: 1) завданням істотної шкоди суспільним відносинам; 2) відносною поширеністю цих злочинів, порушенням природної рівноваги; 3) пов’язаністю цих діянь з іншими тяжкими злочинами. 6. Безпосередным об’єктом злочину, передбаченого ст. 248 КК, є суспільні відносини, що забезпечують умови охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення мисливських тварин, що охороняються законом і перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані, внесені до державного мисливського фонду, мешкають у мисливських угіддях, вимушені бути з метою розмноження, а також створюють сприятливі умови їх існування та зберігання. 7. Предметом цього злочину є: а) мисливські тварини, які перебувають у стані природної волі або в напіввільному стані; б) така фауна, яка мешкає у мисливських угіддях або випущена туди з метою розведення; в) звірі і птахи, що охороняються законом. 8. Дії спрямовані на заволодіння звірами і птахами, що знаходяться у власності слід кваліфікувати як розкрадання чужого майна. 9. Злочин, передбачений ст. 248 КК, характеризують такі дії: 1) пошук, вистежування; 2) відлов; 3) переслідування й саме добування звірів і птахів; 4) перебування в мисливських угіддях з ловчими птахами; 5) перебування у мисливських угіддях з капканами та іншими знаряддями тощо. 10. Полювання в заборонений час – це тоді, коли воно скрізь заборонено, або відносно тих звірів і птахів, на яких в цей час полювати заборонено. 11. Полювання в заборонених місцях – це там, де воно зовсім заборонено, або для нього необхідний спеціальний дозвіл. 12. П. 5 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» необхідно доповнити таким змістом «Під транспортуванням або перенесенням добутих тварин або їх частин слід визнавати такий факт, коли особа знаходиться в мисливських угіддях або на польових дорогах під час транспортування або перенесення тварин або їх частин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування». 13. Психічне ставлення особи до дій і наслідків незаконного полювання – ч. 1 ст. 248 КК (за ознакою істотної шкоди) може мати форму умислу, в тому числі і до наслідків, до наслідків можливе ставлення і з побічним умислом. Щодо всіх інших діянь, які зазначені в ст. 248 КК (з формальним складом) психічне ставлення можливе лише з прямим умислом. 14. До кола суб’єктів цього злочину слід віднести службову, неслужбову і приватну особу, що на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку. Зазначено, що в ч. 2 ст. 248 КК ознака «Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища» має обмежене застосування і не охоплює дії службових осіб, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади. 15. Злочини, передбачені ст.ст. 248 і 249 КК, відрізняються за об’єктом, ознаками об’єктивної сторони та кваліфікуючими ознаками. 16. Акумуляція деякою мірою праці на розведення мисливських звірів і птахів не створює відносини власності на товар, оскільки метою, яка переслідується при їх розведенні є створення предметів природи, а не введення їх у товарний обіг. 17. Адмінстративно-правовий делікт, передбачений ст. 85 КпАП, і злочин, передбачений ст. 248 КК, за суб’єктивними і об’єктивними ознаками і ступенем суспільної небезпечності. 18. Запропонована нова редакція ст. 248 КК України «Незаконне полювання»: 1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотної шкоди, або продаж мисливських звірів і птахів особою, що добула їх в недозволений час, або в недозволеному місці, якщо зазначені дії спричинили істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно – заповідного фонду або в зоні екологічного лиха, або в зоні надзвичайної екологічної ситуації, або полювання на звірів, птахів, що занесені до Червоної книги України, – караються від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. 2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені службовою особою внаслідок зловживання владою або службовим становищем, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів, або з використанням транспортних та інших механічних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той же самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. 3. Дії, передбачені частинами 1 і 2 ст. 248 КК, якщо вони вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі від чотирьох до семи років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого. За результатами дослідження автором опубліковані такі роботи: 1. Голуб С.А. Поняття і суспільна небезпечність незаконного полювання//Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: НАВСУ. – 1998. – № 1. – С.306-310. 2. Голуб С.А. Об’єкт і предмет складу злочину незаконного полювання і питання кваліфікації//Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К.: НАВСУ. – 1998. – № 2. – С. 183-186. 3. Голуб С.А. Об’єктивна сторона складу злочину незаконне полювання і питання його кваліфікації//Право України. – К.: – 1998. – № 3. – С.54-58. 4. Голуб С.А. Кримінальна відповідальність за незаконне полювання. Монографія. – К.: Азимут-Україна, 2004. – 148 с. | 