У дисертації, що виконана на основі аналізу чинного законодавства України, теоретичного осмислення ряду наукових праць в галузі криміналістики й інших галузей знань, автором сформульований ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення практики використання замикаючих технічних засобів у загальній структурі правоохоронної діяльності і їхнього криміналістичного дослідження. Основні з них наступні: Вперше обґрунтована і запропонована нова інтерпретація технічних засобів, як обов'язкового структурного елемента людської правоохоронної діяльності щодо захисту прав суб'єктів власності. При цьому технічні засоби, як елемент структури правоохоронної діяльності, мають двоєдині правові початки, названі в Конституції України (п. 7, ст. 129) і кримінально-процесуальному кодексі України (ст.. 82, 85, 851, 852, 871). У сукупності початку – це правове поле сучасного інформаційного суспільства, у якому „держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання” (ст. 13 Конституції України).
Звідси необхідно „технічні засоби” інтерпретувати обов'язковим техногенним елементом, реалізованим у правовому полі правоохоронної діяльності експертно-криміналістичних підрозділів МВС, СБ, МО й МЮ. Отже „замикаючі технічні засоби” – замки різних видів і конструкцій являють собою лише різновид знарядь праці щодо захисту суб'єктів права власності. „Технічні засоби” і „замикаючі технічні засоби” перебувають у співвідношенні „клас – вид”. Такою представляється інтерпретація предмета безпосереднього криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів здобувачем. Уточнені й доповнені загальні й приватні принципи класифікації замикаючих технічних засобів у судовій трасології, як приватній теорії науки криміналістики.
Загальними принципами є: надійність захисту замикаючих технічних засобів; конструкція замикаючого механізму; таємність розміщення на об’єкті, який необхідно захистити; зменшення ступеня охоронних властивостей замикаючих технічних засобів, як окремо взятого елемента в системі контролю доступу, при покращенні їх сервісних функцій. Приватними принципами є: вид матеріалу; спосіб блокування, замикання; розміщення на охоронюваному об'єкті (зовні або з середини); спосіб злому замикаючих технічних засобів; спосіб несанкціонованого відмикання замка; простота несанкціонованого поводження із замикаючими технічними засобами; одночасне санкціоноване замикання і відмикання системи замикаючих технічних засобів. Фахівців, що беруть участь у провадженні слідчих дій розрізняти залежно від обсягу знань та повноважень і ділити на дві групи:
фахівців з експертно-криміналістичних підрозділів МВС, СБ, МО й МЮ, співробітники яких законодавцем наділені службовим обов'язком протидіяти злочинності, пов'язані із процесуальною діяльністю й „опосередковано зацікавлені” у результатах кримінальної справи; фахівців із цивільних відомств, установ, підприємств, фірм, громадських організацій, співробітники яких не пов'язані з кримінально-процесуальною діяльністю і не наділені службовою функцією протидії злочинності, тобто практично вони не зацікавлені в результатах справи. Запропонований розподіл фахівців є основою вдосконалювання кримінально-процесуального законодавства зокрема статті 1281 конструкція якої повинна включати приблизно такі частини: визначення фахівця; обов'язки фахівця; права фахівця і форми фіксації результатів їхнього застосування. Стверджується, що:
тема „Криміналістичне дослідження замикаючих технічних засобів” з 1950-60 років не піддавалася монографічному дослідженню (усього захищено 3 дисертації і підготовлено 3 практичних посібника); немає єдиної сертифікації нових замикаючих технічних засобів (особливо закордонних); не створений єдиний банк даних замикаючих технічних засобів; немає єдиної методики дослідження замикаючих технічних засобів, вилучених з місць події відкритими, особливо із циліндровим механізмом; украй застарів понятійний апарат, що призводить до порушення термінології опису замикаючих технічних засобів у процесуальних документах; немає паспортизованих методик огляду і дослідження замикаючих технічних засобів; Для реалізації поставлених завдань здобувачем розроблено і запропоновано: Термінологічний словник (додаток до дисертації); Методичну розробку дослідження складних циліндрових і сувальдных замків, виявлених відкритими „злодійськими інструментами” і сторонніми предметами; Підготовлена й направлена в Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр пропозиція про сертифікацію замикаючих технічних засобів і створення їхнього єдиного банку даних.
Розроблена, узагальнена і доповнена технологія криміналістичного дослідження замикаючих технічних засобів (ЗТЗ) зі складними сувальдними і циліндровими механізмами, виявлених на місці події відкритими сторонніми предметами або зламаними. Вона включає наступні етапи:
фіксацію ЗТЗ слідчим і фахівцем; органолептичне й інструментальне дослідження ЗТЗ фахівцем, з констатацією слідів і мікрочастинок на прикладених знімках; формулювання завдань експертного дослідження, винесення постанови про проведення судової криміналістичної експертизи ЗТЗ; упакування ЗТЗ і перенесення дослідження в експертну лабораторію, де провадиться фіксація і дослідження слідів, наявних на зовнішніх поверхнях ЗТЗ; спеціальне криміналістичне експертне дослідження в лабораторіях інститутів судової експертизи й НДЕКЦ; дослідження зовнішнього вигляду ЗТЗ, виявлення, фіксація слідів і мікрочастинок; розкриття циліндрового механізму ЗТЗ, його опис, фіксація експлуатаційних слідів на поверхні штифтів і втулки циліндра; трасологічна ідентифікація предметів, відмичок, „злодійських інструментів”, у випадку їхнього вилучення; якщо не знайдені й не представлені предмети ймовірного відмикання або злому замикаючого механізму, то необхідно провести по наявних слідах, з урахуванням розмірів і параметрів деталей механізму ЗТЗ моделювання і висловити версію про форму й розміри знаряддя злому або відмикання. |