Теоретичні та практичні результати, які одержані під час виконання дослідження, були втілені у конкретні пропозиції з метою вдосконалення методики розслідування шахрайств. 1. Класифікація предмета шахрайства в сучасних умовах: а) гроші як предмет шахрайства; б) цінні папери; в) нерухомість, право на нерухомість. 2. Залежно від часу виникнення способів вчинення шахрайств, їх можна класифікувати на: а) традиційні (класичні) способи вчинення шахрайства; б) сучасні (нові та модернізовані традиційні) способи вчинення шахрайства (у сфері релігійних відносин, у сфері ЕОМ, Інтернет-технологій, у сфері нерухомості, у сфері страхування, кредитування). 3. Обманом пропонується вважати не лише навмисне перекручення істини чи її часткове приховання, але і повне замовчування про факти, повідомлення про які утримало б потерпілого від добровільної передачі майна злочинцю. За змістом виділено способи обману: 1) обман у особі;
2) обман у предметі; 3) обман у намірах; 4) обман у обставинах, що є для конкретного випадку суттєвими. 4. При зловживанні довірою відсутній вплив на психіку іншої особи з метою введення її у оману відносно певних обставин. Такі стосунки можуть випливати з певних угод цивільно-правового характеру або особистого ставлення потерпілого до шахрая (подружні, сімейні, рідні відносини, наявність рекомендацій та похвальних відгуків від спільних знайомих, тощо). 5. Характерними ознаками особи потерпілого є: азарт (56,7%), жадібність (33,5%), ритуальні забобоні (22,9%), віра у щасливий випадок (21,8%), особисті комплекси (17,3%), лінь (12%), неуважність (9,3%), імпульсивність (8,6%), підвищена самовпевненість (5,4%), емоційна неврівноваженість (3,8%). Пік віктимності приходиться на 30-45 років, причому жінки складають переважну більшість – 66% через властиву їм довірливість, підвищене почуття страху за близьких, забобонність, чоловіки відповідно – 34%. 6. Встановлено, що 68% злочинців – особи чоловічої статі найбільш активного віку – від 25 – 45 років. Більшість злочинців отримали середню та вищу освіти, мають достатні інтелектуальні властивості усвідомлення власної протиправної діяльності. Сучасні шахрай класифіковані на кілька типів, залежно від сфери пристосування своїх здібностей: 1) шахраї на ринку нерухомості або цінних паперів; 2) „вуличні” шахраї (питома вага осіб циганської національності); 3) шахраї, що репрезентують себе представниками державних, комунальних, соціальних служб, громадських організацій; 4) побутові шахраї, що використовують близькі стосунки для реалізації злочинних задумів; 5) посадові особи органів державної влади та управління. 7. Потерпілі допитуються про обставини зустрічі, знайомства, спілкування із шахраєм, його прикмети та поведінку, характеристику викраденого майна, умови передачі його шахраям, шляхи збирання обумовленого шахраями предмета шахрайства, факт звернення до правоохоронних органів, тощо. Оскільки такі особи, як і потерпілі від інших злочинів, нерідко відчувають емоційну напругу, необхідна чітка організація допиту, що відрізняється постановкою коротких, зрозумілих питань, які виключають виникнення пауз у процесі отримання показань. 8. Свідки за цією категорією справ класифікуються на очевидців, а також осіб, які знали про обставини шахрайства зі слів потерпілих та третіх осіб. У свою чергу очевидці поділяються на свідків спостереження за жертвою, а також тих, хто бачив знаряддя злочину, предмет злочинного посягання. З урахуванням наведеної класифікації визначається предмет допиту різних категорій свідків, пропонуються рекомендації з отримання та перевірки даних ними показань. 9. Визначено специфіку обшуку, яка обумовлена особливостями такого елемента криміналістичної характеристики, як місце вчинення злочину. Цей елемент включає в себе ділянки, на яких відбувалося готування до злочину, рідше – його вчинення (місце проживання, роботи злочинця, частого перебування, транспортні засоби). Частиною обшуку може бути огляд предметів, виявлених під час його проведення. 10. Запропоновано призначення судової експертизи під час дослідчої перевірки. Обґрунтовується положення про доцільність використання комп’ютерних засобів у цифровій фотографії для фіксації, дослідження папілярних візерунків, а також виготовлення додатку до висновку дактилоскопічної експертизи. Висвітлені відомості про предмет криміналістичної експертизи та її можливості при розслідуванні шахрайств. Значення криміналістичних експертиз обумовлене багатьма чинниками, зокрема, призначення їх представляє собою ефективний напрям вирішення складних задач розслідування, за допомогою їх отримується інформація, яка може свідчити про причетність особи до події злочину, спонукати підозрюваного до дачі правдивих показань. |
