Результати, отримані в дисертаційній роботі, у сукупності вирішують задачу удосконалювання теоретико-методичного забезпечення діяльності комерційних банків по оцінці та управлінню кредитним ризиком при фінансуванні інноваційних перетворень на вітчизняних підприємствах. Основні висновки роботи полягають у наступному: 1. Аналіз сучасної практики кредитування дозволив виділити основні недоліки в управлінні кредитним ризиком, удосконалити класифікацію основних факторів, що обумовлюють рівень кредитного ризику, визначити ключові особливості інвестиційного кредитування. Усе це створило умови для підвищення рівня теоретико-методичного забезпечення процесу оцінки й управління ризиком кредитування інноваційних проектів. 2. Розроблена богатокритеріальна класифікація інноваційних проектів за рівнем ризику в залежності від ступеня готовності до впровадження, потенціалу, мети, ступеня новизни й охоплення очікуваної частки ринку дозволяє виділити найбільш і найменш ризиковані проекти та вибрати оптимальний для банку варіант вкладення кредитних ресурсів. 3. Кредитування інновацій являє собою зв'язану систему фінансових, інформаційних, технологічних і інших елементів. При цьому планування кредитної діяльності повинно обов'язково включати вичерпний аналіз взаємодії всіх елементів кредитного процесу. Запропонована схема системного аналізу дозволяє оцінювати ризик і приймати більш обґрунтовані рішення про кредитування інновацій з урахуванням наявних зв'язків і взаємозалежностей. 4. Підвищення ефективності управління ризиком довгострокового проектного кредитування вимагає від банку формування стратегії у сфері фінансування інноваційної діяльності. Визначення стратегічних зон кредитування й оцінка їхньої привабливості надає банкові можливість на стратегічному рівні раціоналізувати структуру фінансових вкладень і ефективно диверсифікувати свій кредитний портфель. 5. Попередній добір інноваційних проектів, генерованих стратегічними зонами кредитування, не може бути здійснений на основі одного будь-якого складного узагальненого критерію. Виходячи з цього розроблено методику попереднього добору проектів на основі комплексного підходу з урахуванням множини різних характеристик проектів та їхніх учасників. 6. Сформульовані теоретико-методичні підходи до прийняття рішень про фінансування проектів в умовах невизначеності у сукупності з обґрунтованими критеріями й методами кількісної оцінки ризику створюють умови для удосконалювання процесу управління ризиком кредитування інноваційних проектів. 7. Процедура кількісної оцінки ризику фінансування, скорегована з урахуванням особливостей реалізації інноваційних проектів, дозволить підвищити достовірність прогнозів і обґрунтованість прийнятих рішень. 8. Виходячи з основних положень теорії надійності систем, обґрунтовано й запропоновано модель, що описує кредитний портфель банку, як систему з навантаженим резервом. Це дозволяє оцінити надійність портфеля, що складається з кредитів з відомим рівнем надійності прогнозу, або, виходячи з вимог до надійності портфеля, висунути вимоги до надійності прогнозу по окремих кредитах, які банк планує видавати. |