За результатами проведеного дослідження здійснено нове вирішення наукового завдання, яке полягало в розробці основних положень концепції реалізації корпоративних прав держави, а саме удосконаленні правових механізмів управління та захисту корпоративних прав, що належать державі. Обґрунтовано наступні положення та пропозиції: 1. Націоналізація, що була здійснена на початку минулого сторіччя на території нашої країни є хронологічно первинною підставою виникнення у держави корпоративних прав яка реалізувалась у 90-х роках минулого сторіччя ( в процесі їх корпоратизації та приватизації). 2. Корпоративні зв’язки та корпорації беруть свій початок з часів Стародавнього Риму, хоч і існували тоді в зародковому стані. В період середньовіччя з’являються нові юридичні форми господарювання, в яких капіталістичний характер є чітко вираженим. Він проявляється у тому, що вже на ранніх стадіях розвитку корпоративного права між суб’єктами корпорації виникають переважно відносини з приводу капіталу, а не особистої участі, тобто отримує розвиток корпоративна організація зв’язків. Початок розвитку корпоративного права України кінця XIX сторіччя приходиться на період укрупнення корпорацій та удосконалення корпоративного права в усіх економічно розвинених країнах. Саме в цей період, шляхом створення державних корпорацій, починають формуватися і державні корпоративні права в Російській Імперії, в тому числі в Україні. 3. Підстави виникнення корпоративних прав у держави поділяються на основні (ті, що, зазвичай мають місце на первинному ринку цінних паперів) та додаткові (ті, що, зазвичай мають місце на вторинному ринку цінних паперів). До перших відносяться приватизація і корпоратизація. До других – реприватизація, деприватизація як різновиди націоналізації; спадкування, викуп приватних корпоративних прав (акцій, часток, паїв і т.ін.), конфіскація, передача у державну власність часток (паїв, акцій) статутного фонду суб’єктів недержавної форми власності у разі отримання ними відповідних обсягів бюджетних капітальних вкладень та створення нових господарських товариств за участю держави. 4. Співвідношення таких підстав виникнення державних корпоративних прав як націоналізація, реприватизація та деприватизація підлягають уніфікації. При цьому націоналізація виступає як родова категорія по відношенню до двох інших. 5. Спільним для корпоратизації та приватизації є те, що в цих процесах у держави, з одного боку, припиняється право власності на майно державних підприємств, але, з іншого боку, у неї виникають відповідні корпоративні права. Відрізняє ж ці процеси те, що при приватизації держава може втратити корпоративні права (отримавши при цьому їх грошовий еквівалент), а при корпоратизації ці права залишаються у держави до прийняття рішення про їх приватизацію. 6. Захист корпоративних прав держави досягається: по-перше, у позасудовому порядку впливу на порушника, по-друге, зверненням до суду. Реструктуризація господарського товариства як комплекс організаційно-економічних, правових та технічних засобів є одним із шляхів позасудового захисту державних корпоративних прав, який спрямований на оптимізацію виробництва підприємства і, як результат – збільшення обсягу дивідендів, які має отримувати держава. 7. Корпоративне право, в об`єктивному значенні - це сукупність правових норм, які регулюють і охороняють корпоративні відносини, що виникають між учасником і господарським товариством, а також між самими учасниками щодо управління майном цього товариства (в широкому розумінні). В суб’єктивному розумінні корпоративне право – це межі дозволеної поведінки суб’єктів корпоративних правовідносин щодо управління господарським товариством, отриманням дивідендів, отриманням майна при припиненні юридичної особи, отриманням інформації, що випливає із корпоративних прав і т.д. Поняття «корпоративне правовідношення» є складним, сукупним, воно складається з елементів зобов’язальних та організаційно-господарських і не представляє собою самостійних правовідносин. 8. Приватизація – це сукупність певних юридичних фактів (адміністративних актів і правочинів), які є необхідними і достатніми для переходу майна із державної власності в недержавну. Така сукупність, в теорії права, іменується юридичним складом. 9. Визначено поняття корпоративних прав держави – це права, об’єм яких визначається пропорційно частці держави (у особі уповноважених державою органів або осіб) у статутному фонді господарського товариства, що включає право на управління цим товариством, отримання певної частки його прибутку (дивідендів), активів у разі ліквідації – відповідно до законодавства, а також інші права, передбачені законом та установчими документами. 10. Реалізація державою своїх корпоративних прав – це здійснення своїх правомочностей шляхом участі в роботі органів товариства щодо: а) участі в управлінні товариством відповідно до її частки (акцій, паїв) у статутному фонді; б) участі у розподілі прибутку товариства та одержанні його частки (дивідендів); в) контролю за ефективністю роботи товариства у частині реалізації належних державі корпоративних прав; г) виходу держави в установленому порядку зі складу товариства; д) отримання майна після припинення товариства. Крім того в роботі сформульовані і деякі інші положення, котрі стосуються предмета дослідження, реалізація яких дозволить в значній мірі ліквідувати існуючу до теперішнього часу невизначеність по відношенню до корпоративних прав держави. | 