В дисертації наведено теоретичне узагальнення основних аспектів впливу чинника корпоративного управління на ефективність вітчизняних підприємств. Запропоновані теоретико-методологічні підходи до аналізу ефективності корпоративного управління дають змогу розробити практичні рекомендації щодо їх удосконалення. У процесі реалізації завдань дослідження було проаналізовано: існуючі проблеми у сфері корпоративного управління та забезпечення його ефективності на молокопереробних підприємствах; методологічні та методичні підходи до оцінювання й моделювання ефективності корпоративного управління; забезпечення стратегії розвитку підприємств на основі удосконалення корпоративного управління. Результати дослідження дозволили зробити наступні висновки: 1.Відокремлення напрямку питання реалізації потенціалу корпоративного управління стало логічним наслідком еволюції вітчизняних підприємств у процесі їх приватизації. При цьому корпоративне управління слід розглядати як цільове управління всіма підсистемами організації/підприємства, специфіка якого зумовлена характером взаємовідносин і співпраці та відповідного рівня конфліктності, а також як багатоплановий механізм захисту і врахування інтересів основних груп - учасників корпоративних відносин з метою забезпечення максимально можливої соціально-економічної результативності діяльності підприємства. Моделювання ефективності корпоративного управління повинно здійснюватися в межах багатокомпонентної системи оцінювання ефекту загального управління. Враховуючи особливості показників ефективності корпоративного управління, запропоновано метод методичного принципу оцінювання на основі показників груп критеріїв (економічного, владного, організаційного, культурного) використання методів (індексного, коефіцієнтного, інтегрального), та нечіткої логіки. 2. Встановлено, що трансформаційні процеси в економіці України на постприватизаційному етапі супроводжувалися різноплановими соціально-економічними тенденціями, які відображають особливості розвитку вітчизняних підприємств і сформованої моделі корпоративного управління. Нині завдання вдосконалення корпоративного управління на молокопереробних підприємствах актуалізується у зв’язку з посиленням ролі концентрації власності, існуючих проблем розвитку галузі, диференціації окремих груп підприємств за ефективністю функціонування внаслідок підвищення конкуренції на ринку. При цьому зміна форми і структури корпоративної власності стала основним стратегічним чинником для молокопереробних підприємств впродовж 1990-2007 рр., що є методологічною підставою для оцінювання ефективності корпоративного управління, типізації моделей корпоративного управління та обґрунтування чинників конкурентних переваг окремих з них. Визначено економічний зміст існуючих на даний час переваг типу інсайдерської моделі партнерських відносин, яка отримала поширення на 22% підприємств галузі регіону і характерна, передусім, для підприємств-лідерів регіонального ринку; інтегральний індекс соціально-економічної ефективності корпоративного управління для підприємств цієї групи становив 0,50-0,75 в.од., що у 2-2,5 рази перевищувало показники інших груп підприємств. Визначено ефект реалізації переваг даного типу моделі корпоративного управління, який здійснювався через більш досконалі системи управління підприємствами. 3. Дослідженнями встановлено, що удосконалення системи корпоративного управління молокопереробних підприємств призводило до істотного поліпшення основних господарських показників, збільшення в останні роки обсягів переробки молочної сировини щорічно до 10-18% та реалізації продукції – до 22-35%. Успішна діяльність таких підприємств ґрунтувалася на стратегії постійного пошуку раціональних форм співпраці у ланці "менеджмент – стратегічний власник", поєднанні їх з основними елементами ефективного управління, а саме: забезпеченні інноваційної моделі розвитку, науково обґрунтованих методів планування, організаційного управління, контролю, системи прийняття управлінських рішень, управління персоналом, мотивацій. На підставі узагальнення таких результатів представлено концептуальний підхід до формування стратегічного розвитку підприємств галузі на основі вдосконалення загальної системи управління підприємством і забезпечення таким чином зростання ефективності корпоративного управління, в основі чого запропоновано систему контролінгу, орієнтовану на досягнення цілей такого розвитку. 4. Сценарій розвитку ситуації для вітчизняних молокопереробних підприємств за умови посилення інтеграції до світового ринку будується на оптимістичних прогнозах для групи ефективно функціонуючих підприємств галузі з обсягами переробки молока від 27,0-32,0 тис. т і більше щорічно та рентабельністю від 11-17% і вище, яка сформувалася впродовж 2000-2007 рр. на основі типу партнерських відносин моделі корпоративного управління. За умов очікуваного посилення перманентних кризових явищ на початковому адаптаційному етапі такої інтеграції, ключову роль відіграватиме чинник ефективності менеджменту підприємств галузі та, відповідно, здатність використати сформований потенціал системи корпоративного управління в межах інтегрованих виробничих корпоративних структур, які об’єднуватимуть виробників молока та переробні підприємства на основі партнерського узгодження економічних інтересів усіх суб’єктів для впровадження конкурентоспроможних технологій в організації виробництва та переробки молока. 5. Наукове узагальнення досвіду вдосконалення корпоративного управління на вітчизняних молокопереробних підприємствах, універсальність окремих принципових положень і загальної ідеології модернізації свідчать про можливість їх використання при формуванні державної політики об’єктного стимулювання підприємств, розвиток яких стратегічно орієнтований на всебічне соціально-економічне зростання. З цією метою пропонується здійснити: корекцію програми підтримки таких підприємств (забезпечення пільгових умов для зниження відсоткових ставок кредитування на розвиток систем якості, стимулювання науково-дослідницької діяльності фундаментального і прикладного змісту, захисту інтелектуальної власності, збереження й розвиток науково-освітянських інститутів, що спеціалізуються у сфері дослідження корпоративного управління, створення адекватної інформаційно-моніторингової системи поширення передового досвіду і т.д.); за рахунок координації місцевими органами влади діяльності мережі наукових установ і представників бізнесу створити постійно діючу систему фахового навчання та перепідготовки кадрів у сфері корпоративного управління; на законодавчому рівні забезпечити висвітлення інформації про діяльність корпоратизованих підприємств, зокрема щодо стратегічних власників, прибутків, структури капіталу, участі кредиторів, виплат керівництву і т.д. |