1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі щодо основних залежностей формування урожаю та кормової цінності сої шляхом удосконалення технології її вирощування у короткоротаційних сівозмінах при застосуванні різних доз добрив та систем захисту рослин від хвороб і шкідників із врахуванням гідротермічних умов регіону. 2. Рівень продуктивності запасів вологи в грунті залежав від внесення мінеральних добрив (N45Р60К60) на фоні гною (15 т/га) і застосування інтегрованої системи захисту рослин сої. Більш широке порівняно з контролем співвідношення посівів сої і кукурудзи в короткоротаційній сівозміні (1:2 та 1 :3) приводило до зменшення цих запасів на 2,3 – 8,3 мм на початку цвітіння та 2,7 – 8,6 мм у фазі повного наливання насіння. 3. Максимальна площа листкової поверхні сої (51,6 тис. м2/га) відмічена в фазі повного наливання насіння при внесенні 15 т/га гною та мінеральних добрив (N45Р60К60) в поєднанні з інтегрованим захистом посівів. Ці добрива забезпечили збільшення площі листкової поверхні від 43,6 до 48,2 тис.м2/га, або на 10,6%. Інтегрований захист посівів забезпечує зростання цього показника на 3,4 – 4,0 тис.м2/га, або 8,2 - 9,2 % при порівнянні з ділянками контрольного варіанту. На цих варіантах відмічено найбільші показники чистої продуктивності фотосинтезу (2,97 – 3,78 г/м2 за добу). Встановлено синусоїдний характер зміни показників чистої продуктивності фотосинтезу в онтогенезі сої. 4. Застосування добрив (гній, 15 т/га + N45Р60К60) та інтегрованого захисту посівів від хвороб та шкідників забезпечило підвищення вмісту сирого протеїну в листостебельній масі сої від 14,1 до 15,6% на початку фази цвітіння рослин, а в кінці цвітіння – від 15,2 до 16,6%, порівняно з ділянками контрольного варіанту. Приріст збору кормових одиниць на цих варіантах за рахунок дії добрив і захисту рослин складав 0,51 та 0,64 т/га, або більше на 12,3 і 16,6 %. При цьому вміст протеїну в кормовій одиниці знаходився в межах 177 – 196 г. 5. Максимальне накопичення сухої речовини (7,18 і 7,28 т/га) відмічено в період наливання насіння–фізіологічна стиглість на ділянках із співвідношенням посівів сої і кукурудзи, як 1:2 та 1:3, застосуванні органо–мінеральних добрив (гній, 15 т/га + N45Р60К60) та інтегрованого захисту рослин, що більше на 1,034 – 1,132 т/га, або 16,8 – 18,4 % порівняно з ділянками контрольного варіанту. 6. Найвищий рівень урожайності насіння сої (3,05 – 3,29 т/га) одержано на ділянках, де застосували внесення органо-мінеральних добрив (гній, 15 т/га + N45Р60К60) та інтегрований захист рослин при співвідношенні її посівів і кукурудзи в сівозміні як 1:2 та 1:3, що більше на 0,43 – 0,48 т/га, або 16,4 – 17,1 % порівняно з ділянками контрольного варіанту. Окупність 1 кг мінеральних добрив врожаєм насіння сої складала 2,48 – 2,91 кг. В міру зменшення питомої ваги сої в короткоротаційних сівозмінах ефективність добрив зростала. 7. Застосування інтегрованої системи захисту посівів сої від шкодочинних об'єктів в сівозміні, де співвідношення її посівів і кукурудзи було як 1:1, забезпечило приріст урожайності насіння 0,26 – 0,27 т/га залежно від рівня мінерального живлення, або 10,1 – 12,3% порівняно з ділянками контрольного варіанту. При зниженні насичення короткоротаційних сівозмін соєю від 50 до 25 % ефективність застосування інтегрованого захисту рослин зменшується. 8. Зменшення насичення короткоротаційних сівозмін соєю від 50 до 25% на удобреному фоні (гній, 15 т/га + N45Р60К60), забезпечило збільшення урожайності насіння на 0,43 – 0,44 т/га, або 15,0 – 16,9% залежно від систем захисту рослин від шкодочинних об'єктів. Сукупна дія добрив, систем захисту рослин і співвідношення посівів сої і кукурудзи в короткоротаційних сівозмінах збільшила урожайність від 2,19 од 3,29 т/га, або на 50,2%. 9. Застосування мінеральних добрив (N45Р60К60) в поєднанні з інтегрованим захистом рослин забезпечило підвищення вмісту сирого протеїну в насінні сої від 36,9 од 39,3 %, а жиру – від 17,3 до 18,1 %. При цьому збір сирого протеїну на варіантах сукупної дії зазначених факторів складав 1,14 т/га і жиру – 0,60 т/га, що відповідно більше на 37 і 34 % порівняно з ділянками контрольного варіанту. 10. Вміст амінокислоти триптофану в протеїні насіння сої під впливом мінеральних добрив (N45Р60К60) збільшився від 1,14 до 1,21%, а метіоніну від 1,19 до 1,77%, що суттєво більше порівняно з контрольним варіантом. При цьому істотного збільшення вмісту лізину в насінні сої не спостерігалось, але цей показник у зволожені роки дещо зменшувався – від 5,73 до 5,46 %. 11. Найвища забезпеченість кормової одиниці сирим протеїном (126 – 133 г) відмічена в 2-пільній соєво-кукурудзяний сівозміні, а найменша (98 – 106 г) в чотирьохпільній сівозміні при співвідношенні посівів сої і кукурудзи як 1:3. При співвідношенні цих культур як 1:2 забезпеченість кормової одиниці протеїном була близькою до науково-обґрунтованих норм. 12. Економічна і біоенергетична оцінка технології вирощування сої показала, що найбільший економічний ефект досягається при внесенні органо-мінеральних добрив (15 т/га + N45Р60К60) в короткоротаційних сівозмінах із співвідношенням посівів сої і кукурудзи як 1:2 та 1:3, де на кожну гривню витрат одержано чистого прибутку відповідно 0,98 – 1,03 та 1,12 – 1,18 грн. залежно від систем удобрення. Коефіцієнти окупності енерговитрат складають 4,34 та 4,38. |