Анотація до роботи:

Пелех І.Я. Кормова продуктивність тритикале ярого з капустяними та бобовими культурами залежно від технологічних прийомів в умовах правобережного Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, Вінниця, 2007.

У дисертаційній роботі викладено особливості росту, розвитку одновидових та сумісних посівів тритикале ярого з капустяними та бобовими культурами залежно від співвідношення норм висіву та доз мінеральних добрив. Виявлено повноту конкурентних взаємозв’язків між культурами при спільному вирощуванні. Встановлено переваги тритикале ярого за конкурентними властивостями над однорічними зернобобовими культурами. Доведено, що зміна співвідношення норм висіву компонентів у агрофітоценозі впливала на рівень продуктивності кормових культур. Внесення мінеральних добрив у дозі N₉₀P₉₀K₉₀ та їх післядія суттєво впливали на сукупний вихід поживних речовин з одиниці площі.

Одержаний і узагальнений матеріал дає змогу рекомендувати до впровадження у виробництво моделі технологій вирощування в весняних посівах суміші тритикале ярого з гірчицею білою, які забезпечують вихід 3,78-4,79 т/га чи з люпином вузьколистим - 4,09-4,64 т/га сухої речовини, а в післяукісних посівах одновидові посіви кукурудзи, що дає можливість додатково отримати 7,1 т/га сухої речовини або 41 т/га зеленої маси.

Узагальнені дані експериментальних досліджень, що представлені у дисертаційній роботі, розкривають шляхи підвищення кормової продуктивності агрофітоценозів тритикале ярого з капустяними чи бобовими компонентами адаптованих для виробництва зелених кормів в умовах Лісостепу України.

1. Тритикале яре відрізняється високою інтенсивністю реалізації потенційної продуктивності, що перевищує за врожайністю зеленої маси на 1,38-4,19 т/га (9-26%) і сухої речовини на 0,75-1,36 т/га (22-38%) однорічні зернобобові культури. Укісна стиглість тритикале ярого з капустяними культурами наступала на початку фази колосіння на 48 день вегетації, а з бобовими культурами на 53 день після повних сходів.

2. Найбільшу висоту тритикале ярого 88,6-88,8 см та найвищий показник агресивності злакового компонента (0.51) відмічено в сумісних посівах з люпином вузьколистим у фазі укісної стиглості. Найнижчі коефіцієнти агресивності тритикале ярого відмічено у сумісних посівах з викою ярою.

3. Вирощування тритикале ярого з гірчицею білою із співвідношенням 50 % і 75 % за темпами наростання сухої речовини забезпечило переваги при порівнянні із сумішами з редькою олійною чи ріпаком ярим. Частка тритикале ярого в урожаї із гірчицею білою становила 40,6-38,5%, що суттєво більше у порівнянні з редькою олійною.

4. Обґрунтовано доцільність вирощування тритикале ярого в сумісних агрофітоценозах з капустяними культурами. При цьому Y_п становив (0.38-0.73) і LER – (1.08-1.22), що за біологічною продуктивністю суттєво більше одновидових посівів тритикале ярого чи капустяних культур. Найбільший вихід сухої речовини 3,78-4,79 т/га формують тритикало-гірчичні агрофітоценози. Зміна співвідношення норм висіву компонентів при спільному вирощуванні впливала на рівень продуктивності кормових культур. Відмічено мінливість величини конкурентних взаємовідносин між тритикале ярим та капустяними компонентами. Конкурентоспроможність злакового компонента знижується при збільшенні доз мінеральних добрив до N₉₀P₉₀K₉₀.

5. Порівняльна оцінка сумісних посівів з однорічними зернобобовими культурами показала, що найвищі показники LER (1.37) були у тритикале ярого з люпином вузьколистим, що вказує на високу ефективність їх вирощування при порівнянні з одновидовими ценозами тритикале ярого чи люпину вузьколистого. Найбільша врожайність сухої речовини 4,09-4,64 т/га одержана на варіантах з люпином вузьколистим.

6. Збільшення норми висіву в суміші редьки олійної до 75 % призводить до зниження вмісту сирого протеїну в рослинах з 15,11 до 14,56 % на варіантах із внесенням мінеральних добрив у дозі N₉₀P₉₀K₉₀. Тоді як, з гірчицею білою з тими ж пропорціями відмічено збільшення вмісту сирого протеїну від 15,12 до 15,21 %.

7. За виходом обмінної енергії тритикало-капустяні суміші переважали одновидові посіви тритикале ярого, що вказує на більш ефективне вирощування культур при сумісному вирощуванні. Збільшення мінеральних добрив до N₉₀P₉₀K₉₀ впливало на вихід обмінної енергії. Найбільший вихід обмінної енергії 45,8-48,4 ГДж містився у сумішах з гірчицею білою.

8. Найбільша акумуляція валової енергії серед сумісних посівів відмічена у сумішах тритикале ярого з використанням гороху кормового 76-96 ГДж чи люпину вузьколистого 75-99 ГДж.

9. Вирощування кукурудзи в післяукісних посівах є ефективним заходом у підвищенні продуктивності одиниці кормової площі. Після вирощування тритикало-капустяних сумішей у середньому вихід сухої речовини кукурудзи становив 7,1 т/га, що відповідає урожайності 41 т/га зеленої маси. Після тритикало-люпинових сумішей вихід сухої речовини кукурудзи складав 7,97-9,05 т/га, що більше ніж після тритикало-викових на 3,43-7,71 %, та тритикало-горохових сумісних посівів на 3,39-12,19 %.

10. Внесення мінеральних добрив у дозі N₉₀P₉₀K₉₀ та їх післядія суттєво впливали на загальний вихід поживних речовин з одиниці площі. Сукупний економічний ефект від вирощування тритикало-капустяних агрофітоценозів та кукурудзи у післяукісних посівах становив 1718,6-2665,0 грн/га. Рівень рентабельності 67,0-88,5 %, а біоенергетичний коефіцієнт складав 3.94-4.35. При вирощуванні тритикало-бобових сумішей з післяукісною кукурудзою прибуток з одиниці площі становив 2284,9-3029,9 грн., а рівень рентабельності 72,9-87,8 %.

11. Оцінка конкурентоспроможності технологій вирощування тритикало-капустяних та тритикало-бобових сумішей вказує на їх інтенсивний напрямок розвитку. Серед досліджуваних двокомпонентних агрофітоценозів найефективнішими були моделі тритикале ярого з гірчицею білою та тритикале ярого з люпином вузьколистим.

Публікації автора:

1. Петриченко В.Ф., Пелех І.Я. Методологічні аспекти вивчення біологічної продуктивності кормових культур // Вісник аграрної науки, 2005. - №12. - С.12-16.

2. Пелех І.Я. Продуктивність тритикале ярого залежно від видового складу і удобрення в ранньовесняних посівах з капустяними культурами // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: Діло, 2006. – Вип.57. – С.129-134.

3. Пелех І.Я. Хімічний склад і поживність зеленої маси тритикале ярого в умовах центрального Лісостепу України. – Зб. науков. праць ВДАУ, 2006. – Вип. 30. – С.- 24-31.

4. Пелех І.Я. Продуктивність ранньовесняних сумішок залежно від ущільнення капустяними компонентами та мінеральних добрив у центральному Лісостепу // Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів 29-30 листопада 2005 року. Чабани. – К.: ЕКМО, 2005. – С.98-99.

5. Пелех І.Я. Методологічні аспекти вивчення конкурентних взаємовідносин в агроценозах кормових культур // Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва: Матеріали 3-ої Міжнародної наукової конференції 20-22 червня 2006 р. – Харків, 2006 – С.177-179.

6. Пелех І.Я.Формування продуктивності ранньовесняних сумішок залежно від видового складу та мінеральних добрив в умовах центрального Лісостепу // Аграрна наука – виробництву: Матеріали V державної науково-практичної конференції 23-25 листопада 2006 року. - Біла Церква, 2006. - Ч.1. – С.10.