У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що проявляється в застосуванні методу встановлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств для побудови типових версій щодо особи вбивці та мотивів злочину. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки: 1. Криміналістичну методику розслідування вбивств доцільно розглядати як інформаційно-пізнавальну модель, побудову якої здійснено на підставі застосування предметних та функціональних прийомів дослідження. 2. Дослідження криміналістичної характеристики необхідно здійснювати у двох напрямках: а) як теоретичну концепцію; б) як робочий інструментарій слідчого. Відповідно до зазначених аспектів і треба визначати її дефініцію, внутрішню архітектоніку, місце у системі криміналістики та функціональне призначення. 3. До елементного складу криміналістичної характеристики вбивств доцільно включати: особу злочинця та жертви злочину; мотив злочину; спосіб вчинення та приховування злочину; “слідову картину”; обстановку злочину (час, місце, знаряддя). 4. Підставою формування криміналістичної характеристики вбивств є сукупність якісної і кількісної інформації, тобто результати емпіричних і статистичних досліджень. 5. Концептуальною засадою застосування категорії “криміналістична класифікація злочинів” є розуміння необхідності здійснити її розмежування з кримінально-правовою класифікацією і забезпечити формування чіткої системи окремих криміналістичних методик. Найбільш придатними є такі криміналістичні рівні вбивств і відповідні методики їх розслідування: родові, видові, підвидові ( або мікрометодики). 6. Термін “кореляційні залежності” повною мірою відповідає специфіці відносин між елементами криміналістичної характеристики вбивств, де залежність одного з елементів від іншого (або інших) ускладнюється наявністю решти випадкових (ситуаційних) факторів, що, в свою чергу, зумовлює необхідність застосування саме кореляційних методів щодо їх виявлення і дослідження. 7. Метод виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств дозволяє на основі дедукції зробити припущення щодо наявності ще невідомих, але тих, що стосуються події злочину фактів. 8. Більш широке запровадження у практику розслідування вбивств типових версій, що сформовані на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики цих злочинів, можливе за рахунок впровадження автоматизованих комп’ютерних систем, які б дозволяли слідчому до заданої ним кримінальної ситуації отримувати відомості щодо особи вбивць, які вчиняли аналогічні злочини і інформація стосовно яких є у банку даних. Отримані результати доцільно оформляти у вигляді довідкових таблиць, у яких відображаються інформація про стать і вік злочинця, його характерологічні ознаки (наявність судимості, негативні чи позитивні риси), стосунки з жертвою, місця проживання та мотиви вчинення злочину. 9. Автоматизовані комп’ютерні системи наочно ілюструють перевагу машинної форми збереження та оброблення інформації щодо криміналістичної характеристики вбивств порівняно з тими напівформалізованими таблицями, що свого часу були запропоновані у криміналістичній літературі, оскільки здатні забезпечити формування типових версій щодо особи вбивці та мотиву злочину на підставі відносно мінімальної вихідної інформації, яка включає в себе різноманітні варіації сполучень даних стосовно статі і віку жертви, а також місця і способу вчинення вбивства. 10. Розробку алгоритму розшуку злочинців, що зникли з місця події, необхідно здійснювати з урахуванням відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці вбивств. | 