1. Сучасна наукова та науково-методична література стосовно підготовки висококваліфікованих спортсменів дозволяє зробити висновок про можливість і доцільність використання модельних характеристик змагальної діяльності та спеціальної підготовленості для управління і корекції тренувальним процесом. Серед багатьох дослідницьких праць цього напряму є велика кількість таких, які стосуються чоловічого велосипедного спорту. Проте проблеми розвитку жіночого олімпійського велоспорту, підготовки, управління, контролю вивчені недостатньо. Так, питання дослідження й аналізу програм підготовки велосипедисток високого класу, які спеціалізуються в гонках на шосе, визначення взаємозв’язків показників компонентів підготовленості та функціональних можливостей, розробка модельних показників змагальної діяльності, визначення ефективності управління та корекції процесу підготовки малодосліджені. 2. Розраховано коефіцієнти динаміки для оптимального планування параметрів тренувального процесу велосипедисток високого класу за роками олімпійського циклу підготовки. 3. Встановлено, що загальний обсяг спеціальних навантажень велосипедисток високого класу, які спеціалізуються в гонках на шосе, (18923 ± 1157 км у 1981 р. – 24250 км у 2000 р.) досягнув своїх меж. Виявлено значний приріст обсягу змагальної діяльності (1975 ± 57 км у 1981 р. – 6000 км у 2000 р.), тоді як кількість стартів збільшилась не так істотно (44 ± 2 у 1981 р. і 70 у 2000 р.). Це пояснюється тим, що довжина дистанції групової гонки змінилася від 60 – 70 км на початку 80-х років до 119 км у 2000 році. Одним з факторів поліпшення спортивних результатів для висококваліфікованих велосипедисток збірної команди України є необхідність збільшення кількості стартів й обсягу змагальної діяльності. 4. Встановлено, що тривалість етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей і етапу збереження досягнень у спортсменок значно збільшилася. Так, в індивідуальній гонці на час середній вік призерок Олімпійських ігор у Сіднеї – 33,7 років (42 – 29), у груповій гонці – 26,7 років (30 – 24). Лідер української команди стартувала на своїй першій Олімпіаді в Сіднеї у віці 23 роки, середній вік українських велосипедисток, учасниць Олімпійських ігор – 24 роки (28 – 21). Отже, українські спортсменки мають можливість виступати на наступних головних змаганнях у найоптимальнішій віковій зоні. 5.Визначено взаємозв’язки та інформаційну значущість показників спеціальної підготовленості, отриманих за результатами тестування в лабораторних умовах і на підставі розрахунків кореляційного аналізу встановлено, що в підготовчому періоді високою інформативністю володіє показник споживання кисню на рівні порогу анаеробного обміну (ПАНО). З цим показником відмічено взаємозв’язок на високому рівні таких показників, як-то: абсолютне споживання кисню на граничному навантаженні (r =0,977), рівень концентрації сечовини (r =0,939), максимальний кисневий пульс (r =0,926). Відзначено взаємозв’язок із цим показником і на середньому рівні. 6. Порівняння даних підготовчого і змагального періодів підготовки дозволили встановити, що найвірогідніше змінювалися під впливом тренувальних і змагальних навантажень такі показники, як максимальна швидкість, яка збільшилася на 9,7% (p < 0,05) і 20,48% (p < 0,001), також збільшилося споживання кисню на граничному навантаженні в абсолютних 11,1% – 11,3% (p < 0,001), і відносно до маси тіла показниках 16,8% – 17,2% (p < 0,001). Відмічається збільшення швидкості на рівні ПАНО на 8,3% – 10,3%% (p < 0,001), збільшення споживання кисню на рівні ПАНО на 24,1% – 25,5% (p < 0,001), збільшення максимального кисневого пульсу на (4,6% – 5,7%). Показник пульсової вартості одного кілометра за годину поліпшився на 12% – 16% (p < 0,001). 7. Взаємозв’язки і взаємодія показників структури компонентів підготовленості разом з показниками тренувальних і змагальних навантажень підготовчого і змагального періодів річного циклу підготовки дали можливість визначити, що серед найінформативніших із найбільшою кількістю взаємозв’язків високого і середнього кореляційного рівня є показник загального обсягу спеціальної підготовки (r = 0,680) для підготовчого періоду. У змагальному періоді серед показників тренувальних і змагальних навантажень визначено найбільш інформативним – показник обсягу силової підготовки (r = 0,512). Високу інформаційну значущість має показник рівня сечовини (r = 0,517). 8. Розробка моделі змагальної діяльності в індивідуальній гонці на час допомогла встановити комплекс показників із дев’яти блоків, що характеризують тренувальний процес, спортивний результат, структуру змагальної діяльності, функціональний стан серцево-судинної системи, енерговитрати організму спортсменок під час проходження дистанції, інтенсивність навантаження на дистанції, аеробні резерви організму, економічність і біохімічні зміни. Факторну структуру моделей змагальної діяльності велосипедисток визначено п’ятьма ортогональними факторами, сума їхнього внеску в загальну дисперсію складає в підготовчому періоді 98,15%, у змагальному періоді 100%. Встановлено, що у підготовчому періоді вирішальну роль відіграють показники споживання кисню за гонку відносно рівня максимального споживання (0,952), кількості робочих днів у середньогір’ї (0,940), середньої кисневої вартості проходження одного кілометра змагальної дистанції (0,895), змагального обсягу (0,891), різниці концентрації лактату восьмої і третьої хвилин відновлення після гонки (0,961). У змагальному періоді в структурі факторів відбулися зміни, і найвищі вагові коефіцієнти мають показники різниці середньої швидкості проходження першої і другої половини дистанції гонки (0,988); змагального обсягу (0,812); споживання кисню на першій половині гонки відносно максимального споживання (0,938); кількості робочих днів (0,946); кількості робочих днів у середньогір’ї (0,955); різниці лактату восьмої і третьої хвилин відновлення після гонки (0,935). 9. Встановлено три фактори структури показників спеціальної підготовленості велосипедисток (за результатами лабораторного тестування) у різних періодах підготовки, суми внесків яких у загальну дисперсію дорівнюють 98,24% і 96,24%.
У підготовчому і змагальному періодах в структурі значних змін не спостерігається, а найвищі вагові коефіцієнти мають показники кисневої вартості швидкості педалювання (0,987), частоти серцевих скорочень на рівні порогу анаеробного забезпечення (0,980 і 0,985), швидкості на рівні ПАНО (0,928 і 0,921). 10. Факторна структура компонентів спеціальної підготовленості в сукупності з параметрами тренувальних і змагальних навантажень дозволила встановити розбіжності як кількісного, так і якісного характеру, що найбільше впливають на підготовленість велосипедисток. Компоненти підготовленості і тренувальні навантаження утворюють структуру з чотирьох факторів, а суми їхніх внесків до загальної дисперсії складають 91,64% у підготовчому і 93,95% у змагальному періодах. Розбіжності між періодами визначаються тим, що в підготовчому періоді найвагоміші значення мають показники пульсової вартості швидкості педалювання (0,961), а в змагальному періоді – швидкості на рівні порогу анаеробного обміну (0,945). 11. Розробка комплексних групових й індивідуальних модельних характеристик змагальної діяльності і спеціальної підготовленості велосипедисток, що відповідають рівню майстерності етапу реалізації максимальних можливостей, та розробка шляхів використання цих характеристик з метою корекції тренувального процесу дає наукове підґрунтя для реалізації в процесі тренування одного з найважливіших методичних принципів педагогічного процесу – принципу індивідуалізації. Співставлення індивідуальних характеристик змагальної діяльності та спеціальної підготовленості конкретної спортсменки з модельними показниками, що відповідають отриманим результатам і тим, що планувались, дозволяє оцінити сильні і слабкі сторони у рівні підготовленості велосипедистки та відповідно до отриманих даних здійснити корективи в плануванні тренувального процесу. Результати проведених досліджень свідчать про високу ефективність використання модельних характеристик змагальної діяльності і підготовленості з метою індивідуальної корекції процесу тренування. |
