Анотація до роботи:

Максимова В.В. Корекція порушень мікробіоценозу статевих шляхів у жінок, які планують вагітність. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2005.

Наукова робота присвячена зниженню частоти дисбіозів піхви і ускладнень І триместру вагітності у жінок з порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів на підставі вивчення клініко-мікробіологічних та імунологічних особливостей, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів. Вперше на підставі клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень проведено порівняльну оцінку мікроекології піхви у здорових жінок репродуктивного віку та жінок з різними дисбіозами піхви на етапі планування сім’ї. Показано, що вираженість клінічних проявів обумовлена зниженням резистентності колонізації вагінального біотопу. Проведено порівняльний аналіз факторів неспецифічної резистентності вагінального секрету і крові в нормі та при різних порушеннях мікробіоценозу статевих шляхів, а також встановлено їх взаємозв’язок з клінічними і мікробіологічними змінами. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез дисбіозу піхви на етапі планування сім’ї та в І триместрі вагітності, а також науково обгрунтувати необхідність удосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів.

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоновано нове вирішення питання щодо зниження частоти ДП та ускладнень І триместру вагітності у жінок з порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів на підставі вивчення клініко-мікробіологічних та імунологічних особливостей, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів.

1. Порушення мікробіоценозу статевих шляхів відбуваються у пацієнток на фоні високої частоти хронічного сальпінгоофориту (70,0%), патологічних змін шийки матки (66,0%), репродуктивних втрат в анамнезі (36,0%) і хронічної екстрагенітальної патології – гастриту (38,0%), тонзиліту (32,0%), бронхіту (28,0%) і гаймориту (22,0%).

2. Основними скаргами у жінок з порушеннями мікробіоценозу статевих шляхів є специфічний запах виділень (52,0%), запори (56,0%), свербіж статевих органів (50,0%), печія статевих органів (42,0%), метеоризм (34,0%) та біль в животі (42,0%). Клінічний перебіг І триместру вагітності характеризується високою частотою порушень мікробіоценозу статевих шляхів (72,0%), загрози переривання вагітності (32,0%), раннього токсикозу (28,0%), гестаційної анемії (24,0%) та мимовільного переривання вагітності (10,0%).

3. При оцінці структури різних ДП встановлено переважання БВ (58,0%), кандидозу (34,0%) і хламідіозу (26,0%) порівняно з вірусною інфекцією (6,0%), трихомоніазом (4,0%) та уреа-, мікоплазмозом (4,0%).

4. Мікробіологічний статус пацієнток з порушеннями мікробіоценозу піхви характеризується зниженням відносної та абсолютної кількості Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp. при одночасному збільшенні E. coli; Enterococcus spp. і S. aureus, а також появою Bacteroides spp. і Peptostreptococcus spp. В І триместрі вагітності встановлено додаткову появу високого рівня E. coli (lac+), E. coli (haem+) і Peptococcus spp.

5. Порушення мікробіоценозу статевих шляхів на прегравідарному етапі та в І триместрі відбуваються на фоні вираженої дисфункції клітинних і гуморальних факторів місцевого захисту – збільшення вмісту IgМ, ІФН і -лізинів на зниження рівня IgА, показників фагоцитозу і лізоциму.

6. Запропонована лікувально-профілактична методика дозволяє після 1 циклу лікування знизити середню частоту клінічних скарг на 10-12,0%, а через 3 цикли – на 18,0-20,0%. В І триместрі вагітності відбувається зниження частоти БВ (з 72,0 до 44,0%), загрози переривання вагітності (з 32,0 до 16,0%), погіршення соматичної захворюваності (з 12,0 до 6,0%) і мимовільного переривання вагітності (з 10,0 до 4,0%) на фоні виражених змін мікробіологічного статусу та корекції клітинних і гуморальних факторів місцевого захисту.

Публікації автора:

1. Вдовиченко Ю.П., Щербинская Е.С., Максимова В.В. Сравнительные аспекты терапии вагинальных кандидозов // Здоровье женщины. – 2001. – № 4. – С. 4-9. Здобувачем особисто визначена мета наукової роботи, підібрана та проаналізована наукова література, написані основні розділи.

2. Вдовиченко Ю.П., Максимова В.В. Использование препарата Микосист в комплексной терапии и профилактике вагинальных кандидозов // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 1. – С. 92-95. Дисертант самостійно набирав клінічний матеріал, проводив статистичну обробку та узагальнення отриманих результатів, підготував статтю до друку

3. Максимова В.В. Сравнительные аспекты контрацепции у женщин с кандидозной инфекцией половых путей // Репродуктивное здоровье женщины. – 2003. – № 1. – С. 112-114.

4. Максимова В.В. Коррекция нарушений микробиоценоза половых путей у женщин, планирующих беременность // Репродуктивное здоровье женщин. – 2005. – № 1. – С. 114-116.

5. Максимова В.В. Эффективность профилактики и лечения вагинальных кандидозов: Тез. докл. науч.-практ. конф. “Актуальные аспекты перинатологии” // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 1. – С. 140.