1. Найчастішим інтраопераційним ускладненням при проведенні радикальної нефректомії та у ранньому післяопераційному періоді є артеріальна гіпотонія. Інтраопераційна гіпотонія при операції з адреналектомією спостерігається у 59,7% випадків, без адреналектомії у 36,8%, в ранньому післяопераційному періоді - в 40,3 та 10,5% випадків. 2. Хворим з інтраопераційною гіпотонією, що виникла під час радикальної нефректомії з адреналектомією, з метою запобігання декомпенсації функції контрлатерального наднирника показана планова замісна терапія кортикостероїдами до 8-14 післяопераційної доби з поступовим зниженням дози препарату. 3. Ознаки наднирникової недостатності після радикальної нефректомії та адреналектомії у віддаленому післяопераційному періоді за даними лабораторного дослідження виявляються в 5,4 рази частіше, ніж у хворих без адреналектомії. У 63,0% хворих з інтраопераційною артеріальною гіпотонією, яка потребувала медикаментозної корекції під час операції та у ранньому післяопераційному періоді, в подальшому розвивається наднирникова недостатність із зниженням резервної функції наднирника у 88,2% випадків, клінічними проявами у 11,8%. 4. Наднирникова недостатність після радикальної нефректомії у 16,4% хворих проявляється анорексією, у 47,8% вираженою загальною слабкістю, у 25,4% зниженням толерантності до інфекцій, у 9,0% випадків схудненням, що у хворих з третьою клінічною групою може симулювати продовження пухлинного процесу. 5. Між бальною вираженістю симптомів наднирникової недостатності та функціональним станом контрлатерального наднирника виявлена лінійна залежність. Вираженість симптомів наднирникової недостатності у хворих без зниження резервної функції наднирника складає 3,1 ± 0,5 бала, якості життя 0,5 ± 0,05, при зниженні функції наднирника, підтвердженому лабораторним шляхом, та відсутності проявів наднирникової недостатності - 7,1±1,4 та 1,2 ± 0,19, при наявності виражених клінічних проявів 13,2±1,2 та 2,0 відповідно. 6. У випадках маніфестних форм наднирникової недостатності показана постійна замісна терапія кортикостероїдами (пероральний прийом преднізолону) з дотриманням дієти, що містить достатню кількість білків, вуглеводів, солей кальцію і натрію, підвищену кількість жирів, здебільшого рослинного походження, аскорбінової кислоти; при латентному перебігу наднирникової недостатності - стандартна дієто- та вітамінотерапія. Це дозволяє зменшити підсумковий бал проявів наднирникової недостатності та покращити якість життя при маніфестних формах у 2,4 та 2 рази, при латентних в 1,1 та 1,1 рази відповідно. 7. Хворим з латентним перебігом наднирникової недостатності в стресових ситуаціях (оперативне втручання, гострі інфекційні хвороби, травма тощо) необхідно призначати парціальну замісну терапію - пероральний прийом гідрокортизону по 30 мг на добу, до моменту завершення гострого періоду захворювання. 8. Додаткове призначення ГАМК–ергічних препаратів з адаптогенною метою дозволяє зменшить бальну вираженість симптомів наднирникової недостатності в 1,4 рази (на 27%), якості життя – в 1,5 рази ( на 36%) порівняно з контролем. |