1. На основі аналізу літератури (нейропсихологічної, нейрофізіологічної, нейролінгвістичної, медичної, психологічної та педагогічної) уточнено нейропсихологічну структуру мовленнєвої функції у дітей; її мозкову організацію в нормі й при локальних ураженнях різних рівнів та областей кори й підкіркових утворень; мозкові механізми, що регулюють мовленнєву та рухову діяльність дітей; а також компенсаторні можливості при локальних ураженнях моторних зон лівої і правої півкулі головного мозку. 2. З позицій нейропсихологічного підходу до синдромного аналізу стану хворого з локальним ураженням структур мозку розроблено методику діагностики порушених функцій рухової та мовленнєвої сфери у дітей старшого дошкільного віку з афазією. Це дало змогу виявити ступінь порушень рухової та мовленнєвої діяльності зазначеної категорії дітей, уточнити мозкові механізми, що лежать в її основі, встановити співвідношення виявлених порушень в руховій і мовленнєвій сфері та класифікувати форми афазії. 3. Результати кількісного та якісного аналізу експериментальних даних констатувального етапу дослідження дали можливість виявити низку специфічних особливостей у мовленнєвій та руховій діяльності дітей з постопераційною моторною афазією, зокрема: – характер та глибина ураження мозкових структур після операції на мозку (зокрема у його лобних відділах) обумовлюють складні комплексні психофізичні порушення, які проявляються в моторній афазії, геміпарезах та паралічах центрального характеру, інших розладах вищих психічних функцій (мислення, сприймання, уваги, пам’яті тощо); – характер порушень мовленнєвої та рухової сфери дітей дозволяє робити висновок про спільну моторну природу порушень мовленнєвої та рухової сфери у цієї категорії дітей; – у дітей з постопераційною моторною афазією значно знижений, порівняно з дорослими, обсяг автоматизованих рядів, які можуть бути використані на ранніх етапах корекційно-відновлювальної роботи, що значно ускладнює її проведення на основі використання схем, традиційних для роботи з дорослими афазиками; 4. Аналіз отриманих даних дозволив установити додаткові диференційовані компенсаторні механізми корекції та відновлення психофізичної діяльності дитини з постопераційною моторною афазією: – висока пластичність нервової системи дитини дошкільного віку, незавершеність процесів розвитку мовлення, функціональна незрілість ділянок мозку з найскладнішим рівнем морфофункціональної організації (зокрема ділянки лобних зон мозку) створюють унікальну можливість для досить швидкого, порівняно з дорослими, відновлення вищих психічних функцій дитини; – у дітей 4–6-літнього віку процеси латералізації півкуль головного мозку ще не є остаточно завершеними, оперативне втручання значно загальмовує цей процес, що створює умови для використання (за потреби) процесу функціональної перебудови попередньої схеми міжпівкульної взаємодії. Це особливо важливе для дітей з найбільшими ураженнями головного мозку; – враховуючи спільний характер та механізм порушення рухової і мовленнєвої сфери у дітей з моторною афазією, корекціно-реабілітаційна роботу з їх відновлення слід проводи комплексно. Це створює умови для позитивного взаємовпливу корекційних ефектів логопедичної роботи та системи заходів фізичної реабілітації. 5. На основі аналізу та узагальнення результатів констатувального експерименту виділено три групи дошкільників з постопераційною моторною афазією за ступенем порушення в них мовленнєвої та рухової сфери. Це дало змогу визначити диференційовані шляхи проведення корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених мовленнєвих та рухових функцій у дітей кожної групи. 6. Розроблено та експериментально апробовано зміст і методику корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення втрачених унаслідок нейрохірургічного втручання функцій рухової та мовленнєвої сфери дітей з моторною афазією з урахуванням виявлених порушень, нейропсихологічних механізмів, особливостей мозкової регуляції в дошкільному віці, закономірностей становлення мовленнєвої та рухової діяльності в процесі нормального онтогенезу та визначених компенсаторних механізмів. Зокрема, у методиці представлено напрями корекційно-реабілітаційної роботи з послідовного відновлення чутливості та рухливості кінцівок та органів артикуляції, розвитку сили, точності, координованості їхніх рухів, а також тонких диференційованих рухів кисті й пальців руки та органів артикуляції. Викладено послідовність корекційної роботи з відновлення та розвитку різних сторін мовлення (фонологічної, лексичної, граматичної), різних видів мовлення (імпресивного та експресивного), зв’язного мовлення (діалогічного та монологічного), а також окремі аспекти підготовки дитини до оволодіння новою для неї писемною формою мовлення (письмом та читанням). 7. Зміст та методика корекційно-реабілітаційної роботи розроблені з урахуванням можливостей їх диференційованого застосування, відповідно до виділених нами за результатами констатувального етапу дослідження трьох груп дітей з постопераційною моторною афазією. У зв’язку з цим представлено основні напрями та методику корекційно-реабілітаційної роботи за кожним з ним, що можуть бути використані в роботі з різними групами дітей. Однак вибір цих напрямів, обсяг корекційно-реабілітаційної роботи за кожним з них, послідовність її проведення та тривалість можуть обиратися педагогом відповідно до диференційованих (залежно від типу групи, до якої віднесена дитина, а отже, з урахуванням стану її мовленнєвої та рухової сфери) та індивідуальних особливостей дошкільників з постопераційною моторною афазією. 8. Результати проведеного корекційно-відновлювального навчання за розробленою методикою свідчать про позитивну динаміку відновлення втрачених функцій рухової та мовленнєвої сфер дітей з моторною афазією, які брали участь в експерименті, порівняно з контрольною групою дітей. Це підтверджує правильність обраної стратегії, змісту та методів комплексної корекційно-реабілітаційної роботи з відновлення рухової та мовленнєвої сфер дітей з постопераційною моторною афазією. 9. Проведене нами дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми відновлення мовленнєвої та рухової діяльності у дітей з постопераційними афазіями. Зокрема, спеціального вивчення вимагають питання організації, змісту та методик корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми, що страждають на інші форми дитячої афазії. |