Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, 2007 рік.
Мета даного дослідження полягала в удосконаленні терапії загрози недоношування вагітності шляхом диференційованої корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП з метою зниження частоти ПП.
Проведені дослідження показали, що найбільш об’єктивне уявлення про ступінь важкості загрози ПП можна одержати шляхом бальної оцінки величини відношення довжини шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка і показника скоротливої активності матки, заснованого на вирахуванні сумарної інтенсивності перейм.
Суттєву роль у формуванні патологічно високої активності міометрію при загрозі недоношування вагітності відіграють розлади мікрогемо-циркуляції, явища венозного застою в матці, порушення матково-плацен-тарного і плодово-плацентарного кровоплину. У більшості випадків (74%) при загрозі недоношування вагітності має місце високорезистентний кровоплин в басейні маткової артерії у поєднанні з підвищенням пери-феричного судинного опору плодової частини плаценти. В результаті проведених досліджень визначена роль розладів гемоциркуляторного гомео-стазу ФСМПП у виникненні загрози недоношування вагітності.
Одержані нові дані про діагностично-прогностичну цінність визна-чення основних параметрів біофізичного профілю плода при загрозі недоношування вагітності. Доведено, що останні являють собою чутливий індикатор важкості ускладнення гестаційного процесу загрозою ПП.
На основі результатів проведених досліджень запропонована оригінальна наукова концепція надання допомоги при загрозі недоношування вагітності. Розроблена і апробована технологія диференційованої терапії гемодинамічних розладів у ФСМПП при загрозі ПП, яка включає викорис-тання бета-адреноміметика гініпралу, антагоніста іонів кальцію верапамілу, активатора тканинного метаболізму солкосерилу, антиагреганта тренталу і ангіопротектора флебодіа. Впровадження в практику медичних установ одержаних результатів забезпечило зниження у 1,8 рази частоти ПП.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні терапії загрози недоношування вагітності шляхом диференційованої корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП з метою зниження частоти ПП.
1. Найбільш об’єктивне уявлення про ступінь важкості загрози ПП можна одержати шляхом бальної оцінки величини відношення довжини шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка і показника скоротливої активності матки, заснованого на вирахуванні сумарної інтенсивності перейм.
2. Суттєву роль у формуванні патологічно високої активності міометрію при загрозі недоношування вагітності відіграють розлади мікрогемоциркуляції, явища венозного застою в матці, порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину. При загрозі ПП спостерігається збільшення показників судинної резистентності в маткових артеріях, судинах плацентарного ложа матки і артерії пуповини на 20-25%, а індексу МГЦ на 83%.
3. У більшості випадків (74%) при загрозі недоношування вагітності має місце високорезистентний кровоплин в басейні маткової артерії у поєднанні з підвищенням периферичного судинного опору плодової частини плаценти. Порушення матково-плацентарного кровоплину при збереженому плодово-плацентарному кровоплині спостерігаються у 26% випадків. У 30% випадків мають місце виражені розлади мікроциркуляції і явища венозного застою в матці.
4. Гемодинамічні розлади при загрозі ПП обумовлюють фетоплацен-тарну недостатність, розвиток хронічного фетального дистресу. Спостері-гається зменшення кількості транзиторних акцелерацій, ундулюючий тип варіабельності ЧСС плода, зниження показників його рухової активності (індекс ГР – 1,2±0,3%, індекс ДР – 1,9±0,4%). Основні параметри біофі-зичного профілю плода являють собою чутливий індикатор важкості ускладнення гестаційного процесу загрозою недоношування вагітності. Виражене зниження реактивності і адаптаційних можливостей організму плода спостерігається при СВЗ ПП 5-6 балів, наявності одночасного порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровоплину.
5. Диференційоване застосування бета-адреноміметика гініпралу, антагоніста іонів кальцію верапамілу, активатора тканинного обміну солкосерилу, антиагреганта тренталу і ангіопротектора флебодіа забезпечує ефективну корекцію гемодинамічних розладів при загрозі недоношування вагітності.
6. Забезпечення нормалізації гемоциркуляторного гомеостазу ФСМПП при проведенні комплексної терапії загрози недоношування вагітності сприяє зниженню у 1,8 рази частоти ПП.
Публікації автора:
Маркін Л.Б., Флуд В.В. Корекція гемодинамічних розладів у функціональній системі мати-плацента-плід при загрозі передчасних пологів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. - №4. – С. 77-80.
Маркін Л.Б., Флуд В.В. Особливості реактивності і адаптаційних можливостей плода при загрозі недоношування вагітності // Практична медицина. – 2006. – 4 (том ХІІ). – С. 11-16.
Маркін Л.Б., Флуд В.В. Об’єктивізація оцінки активності матки при загрозі передчасних пологів // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2007. – №1. – С. 118-120.
Маркін Л.Б., Флуд В.В. Патент на корисну модель №18998 “Спосіб оцінки ступеня важкості загрози недоношування вагітності” // Офіційний бюлетень. – 2006. – №11. – С. 5.29.
Маркін Л.Б., Флуд В.В. Комплексна оцінка стану функціональної системи мати-плід при загрозі недоношування вагітності // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 1999. – С. 338-340.
Маркін Л.Б., Черепанін Р.О., Гірник О.М., Крочак І.С., Флуд В.В. Пренатальний моніторинг стану функціональної системи материнський організм-плацента-плід // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2005. – С. 283-285 (здобувачем розроблена методологія дослідження, проведений набір клінічного матеріалу, здійснений аналіз отриманих результатів).
Маркін Л.Б., Флуд В.В., Крочак І.С. Роль порушення матково-плацентарного кровоплину в етіопатогенезі недоношування вагітності // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского “Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения”. – Симферополь: Издательский центр КГМУ, 2005. – Том 141, часть ІІ. – С. 175 (здобувач здійснив теоретичне узагальнення отриманих результатів, підготував тези до друку).
Флуд В.В. Чинники ризику передчасних пологів // Тези доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання акушерства та гінекології”. – Львів, 1999. – С. 14.
Флуд В.В. Комбінована токолітична терапія загрози передчасних пологів // Тези доповідей 65-ї наукової конференції з міжнародною участю молодих вчених. – Львів, 2004. – С. 321-322.
