У дисертаційній роботі представлено теоретично і клінічно обґрунтоване нове рішення актуальної задачі стоматології дитячого віку - підвищення ефективності лікування зубощелепних аномалій у дітей незнімними ортодонтичними апаратами та профілактика ускладнень за рахунок використання в комплексі заходів на різних етапах лікування сполученої лазеро- і НВЧ-терапії. 1. Проведені епідеміологічні дослідження показали, що поширеність ЗЩА у дітей різних районів Одеської області коливається від 13,34 % до 76,67 %, зростаючи в останні роки. При цьому збільшується сполученість різних видів ЗЩА. 2. Запропонована патогенетично обґрунтована методика сполученого застосування лазеро- і НВЧ-терапії на різних етапах лікування ЗЩА за допомогою брекет-систем, при якій лазерне випромінювання видимого та інфрачервоного діапазону, яке поглинається білковими молекулами клітин, потенціює дію електромагнітного випромінювання НВЧ, що взаємодіє з мембранами клітин і стимулює утворення в них необхідних білкових підструктур, які дозволяють організму запам'ятати досягнутий стан, та підвищує ефект фотоактивації молекул лазером, що дозволяє реалізувати модель ефективної "автогенераційної" адаптації, яка сполучає в собі елементи "швидкої" локальної та "довгострокової" загальної адаптації. 3. В клінічних дослідженнях показано, що за період активного ортодонтичного лікування, при якому проводилось розширення зубних рядів, вестибулярне та оральне переміщення зубів, поворот їх навколо вісі, стан твердих тканин зубів в основній групі дітей, у яких застосовувалася сполучена лазеро- і НВЧ-терапія, практично не погіршився (індекс КПВз змінився з 3,80 ± 0,2 до 4,00 ± 0,30, а індекс КПВп - з 3,95 ± 0,25 до 4,15 ± 0,25). В групі порівняння ці показники зросли приблизно на 50 %. Індекси стану тканин пародонту та гігієни порожнини рота (РМА%, Шилєра-Писарєва, кровотечі, Грін-Вермильону, Турескі) за цей період в основній групі покращилися в 3-4 рази, в той час як у групі порівняння ці показники погіршилися. 4. Результати біохімічних досліджень ротової рідини дітей показали, що під дією сполученої лазеро- і НВЧ-терапії підвищилася ефективність адаптаційно-компенсаторних і функціональних реакцій (активність глутатіон-пероксидази збільшилася з 1,7 ± 0,3 мкмоль/смл до 3,7 ± 0,2 мкмоль/смл, а каталази з 50,8 ± 4,2 мкат/л до 81,8 ± 4,6 мкат/л). При цьому істотно знизився рівень запалення в порожнині рота (зменшилася концентрація білка, активність еластази і катепсинів) і короткочасно підсилювалися процеси резорбції кісткової тканини, необхідні для переміщення зубів і подальшої гармонізації процесів перебудови в ній (зростання концентрації кальцію з 2,65 ± 0,25 ммоль/л до 3,56 ± 0,13 ммоль/л, фосфору - з 0,85 ± 0,09 ммоль/л до 1,51 ± 0,07 ммоль/л, активності лужної та кислої фосфатаз). В контрольній групі спостерігалося погіршення біохімічних параметрів ротової рідини під дією ортодонтичної апаратури. Дані досліджень стабільності рН ротової рідини і регуляторних реакцій, які забезпечують гомеостаз в порожнині рота, показали, що середньоквадратичне коливання величини рН в окремих її заборах (DрН) в основній групі дітей після зняття брекетів складали 0,14, наближаючись до норми, і були в 2,5 рази менше, ніж в групі порівняння. 5. Комплексна оцінка зарядового стану клітин букального епітелію показала типовий стресовий характер реакції організму дітей на вплив ортодонтичного апарату (зростання відсотку рухливих в електричному полі ядер клітин у середньому в 2 рази, пов'язаного з виходом з них молекул РНК і ДНК, збільшення амплітуд зміщення плазмолем із 1,42 ± 0,15 мкм до 3,0 ± 0,20 мкм і ядер з 1,34 ± 0,15 мкм до 4,2 ± 0,25 мкм, зменшення відношення їх амплітуд з 1,06 до 0,71. Після зняття ортодонтичного апарату у дітей основної групи зарядові параметри КБЕ наближалися до фізіологічної норми (рухливість ядер - 55,0 ± 4,0 %, амплітуда зсуву плазмолем - 2,95 ± 0,20 мкм, амплітуда зсуву ядер - 1,80 ± 0,6 мкм, їх відношення - 1,64), у той час як в групі порівняння у більшості дітей зазначені параметри були гірше вихідних і відповідали стану хронічного дистресу. 6. Дослідження реакції пульпи на кислотний вплив на емаль зуба (А = z2/z1) показало, що в основній групі дітей за час носіння ортодонтичного апарату вона знизилася незначно (з 2,43 до 2,10), у той час як в групі порівняння вона практично зникла (з 3,0 до 0,91) в тому числі і на зубах, на яких безпосередньо брекети не фіксувались, що свідчить, на наш погляд, про зниження загальної карієсрезистентності. Результати дослідження неспецифічного та адаптивного імунітету також свідчить про зниження рівня захисних реакцій при ортодонтичному лікуванні та позитивному впливі на імунний статус дітей сполученої лазеро- і НВЧ-терапії при цьому. 7. Спектроколориметричні дослідження твердих тканин зубів і слизових ясен у дітей на різних етапах ортодонтичного лікування свідчать про помітну демінералізацію емалі, включаючи зуби, на яких брекети не фіксувались, і про порушення функціональних реакцій у мікрокапілярному руслі слизових ясен (зменшення кровотоку під дією регламентованого жувального навантаження). Використання сполученої лазеро- і НВЧ-терапіїи при цьому дозволило в основній групі дітей уникнути зазначених порушень, а також збільшити концентрацію оксигемоглобіну в крові, зменшити бар'єрну проникність слизової. |