1. Результати дисертаційного дослідження в сукупності вирішують наукову задачу теоретико-методологічного обґрунтування ролі, місця та значення кооперативного капіталу в економіці перехідного періоду та напрямів перспективних змін соціально-економічної структури кооперативного капіталу з метою підвищення економічної ефективності функціонування кооперативних систем. 2. Матеріальною основою розвитку кооперативних систем будь-якого їх функціонально-історичного типу виступає кооперативний капітал, соціально-економічна структура якого відповідним чином трансформується в умовах переходу до ринку 3. Зміна соціально-економічної структури кооперативного капіталу безпосередньо позначається на функціонуванні кооперативного бізнесу. Кооперативний капітал і кооперативний бізнес в перехідних умовах декооператизуються й інтегруються з іншими некооперативними формами капіталу і бізнесу. 4. Декооператизація й інтеграція кооперативного капіталу в перехідних умовах модифікує систему формування загальних грошових доходів від кооперативної діяльності, в їх структурі посилюється процес віддиференціації різних форм чи складових цього доходу (заробітної плати, прибутку, процента і ренти). 5. Зміни в соціально-економічній структурі кооперативного капіталу породжують відповідні зміни в ціновій системі їх регуляції (саморегуляція). В сучасному перехідному кооперативному ринку формується так звана негативна цінова непаритетність (чи негативний кооперативний податок), в умовах якої масштаби кооперативної діяльності відхиляються в менший бік від їх оптимального (суспільно необхідного) рівня і виникає недостатній розподіл ресурсів у кооперативний сектор вітчизняної економіки. 6. Недостатній розподіл ресурсів і недостатні масштаби кооперативної діяльності в системі перехідного кооперативного ринку вимагають державного втручання і державної регуляції цього ринку. В умовах оптимального державного регулювання кооперативного сектора економіки негативні економічні ефекти негативної цінової непаритетності в повному обсязі ліквідовуються. 7. У сучасній перехідній економіці України вплив держави на кооперативну діяльність є не тільки недостатнім, але й негативним, а тому в сучасних умовах необхідно переорієнтувати державну кооперативну політику з обмеження на стимулювання кооперативної діяльності. Державну регуляцію кооперативного ринку в перехідній економіці доцільно здійснювати шляхом стимулювання, по-перше, попиту, по-друге, пропозиції кооперативної продукції і послуг. У короткотривалому ринковому періоді ефективнішою є політика стимулювання кооперативного попиту, а в довготривалому і, особливо, гіпердовготривалому ринковому періоді – політика стимулювання кооперативної пропозиції. |