1. Визначальними теоретичними поняттями дослідження є концепт, гендер, мовна і концептуальна картини світу тощо. Концепт виступає осередком ментального світу людини, одиницею колективного знання, що має мовне вираження і відзначена етнокультурною специфікою. Національна специфіка концептів разом з культурними, історичними особливостями (звичаями, традиціями, стереотипами поведінки) не віддзеркалюються в мові фотографічно, а функціонують у ній, утворюючи з нацією нероздільне етнічне поле. Мовна картина світу трактується як відображений засобами мови образ свідомості-реальності, модель інтегрального знання про концептуальну систему уявлень, що репрезентуються мовою. Вона відмежовується від концептуальної картини світу, яка є підґрунтям мовного втілення, словесної концептуалізації сукупності знань людини про світ. Мовна і концептуальна картини світу є культурно детермінованими, а відповідно – специфічними для кожного народу. Гендер кваліфікується як соціальна стать, що синтезує культурне і біологічне в людині. Один із способів вираження гендерних ознак мовної картини світу є гендерно марковані семи. Вони належать до складу лексичного значення антропоніма і вказують на приналежність позначуваного ними референта до осіб саме чоловічої / жіночої статі. 2. Проведене зіставне дослідження культурних концептів “чоловік” і “жінка”, які вперше у вітчизняній лінгвістиці стали предметом зіставного аналізу в двох різних мовних культурах, є актуальним для сучасного порівняльного мовознавства і відкриває неабиякі можливості для їх подальшого вивчення. Наукова привабливість обраного матеріалу дослідження полягає у тому, що вивчення таких найбільш важливих людських концептів, як “чоловік” і “жінка”, дозволяє з’ясувати характеристики, які є більш властивими для осіб чоловічої і жіночої статі в українській та англійській мовних культурах. Це дає змогу розкрити особливості національного світобачення в межах даного фрагменту мовної картини світу. 3. Лексичні одиниці на позначення осіб чоловічої / жіночої статі складають певні лексичні угрупування, які об’єднуються семантичним компонентом гендерної маркованості і є досить компактною частиною словника. Це лексична мікросистема, елементи якої взаємопов’язані й співвідносяться з позамовною дійсністю, що дає змогу розглядати їх у досліджуваних мовах як окреме лексико-семантичне поле “Назви осіб чоловічої / жіночої статі”. 4. Семантико-ідеографічна репрезентація гендерно маркованої лексики дозволила вибудувати два варіанти (український та англійський) лексико-семантичного поля “Назви осіб чоловічої / жіночої статі”. При зіставлені виділених лексико-семантичних полів було виявлено ряд якісних і кількісних відмінностей на рівні поля та його ЛСГ, які дали змогу з’ясувати певні характеристики, що є більш властивими для осіб чоловічої та жіночої статі саме в українській або в англійській культурах. Зокрема, для осіб чоловічої статі в українській мовній культурі більш характерними (порівняно з англійською мовною культурою) є такі ознаки: соціальна пасивність; неамбітність, непретензійність щодо соціальної значимості; вайлуватість, млявість; сумирність; альтруїзм, безкорисливість; відкритість, відвертість, щирість, довірливість; толерантність, терпимість, незлобливість. Для осіб чоловічої статі в англійській мовній культурі властивими є наступні характеристики: політична та соціальна активність; прагнення до суспільного визнання, здобуття авторитету, належності до привілейованих шарів суспільства; расова розмаїтість; ексцентричність, манірність; активна життєва позиція; егоцентризм, індивідуалізм; грубість, агресивність. Особи жіночої статі в українській мовній культурі характеризуються яскравішим виявом наступних ознак: неамбітність, непретензійність щодо соціальної значимості; хазяйновитість, домовитість; сумирність, терпимість, незлобливість; чуйність, щирість, співчутливість; говірливість, комунікабельність; дбайливість; гостинність, привітність. В англійській мовній культурі для осіб жіночої статі більш властивими є такі характеристики: наявність у характері егоцентризму, амбітності; прагнення до суспільного визнання, здобуття авторитету, належності до привілейованих шарів суспільства; соціальна активність; активна участь у підприємницькій діяльності; расова розмаїтість; наявність у характері лідерства; ексцентричність, манірність; грубість, агресивність; стриманість, врівноваженість. Наявність тих чи інших виділених характеристик, що є більш властивими для осіб чоловічої / жіночої статі саме в українській або англійській культурах, зумовлюється специфічними історичними, етнічними, культурними чинниками, під впливом яких формувалось уявлення про чоловічу / жіночу стать у різних соціумах, що і відбито у кожній з порівнюваних мов. 5. Ступінь семантичної близькості досліджуваної лексики дозволяє розглядати наступні типи лексико-семантичних відношень: 1) повний збіг (або еквівалентність); 2) частковий збіг: а) включення семантики, б) перетин семантики; 3) безеквівалентність. Аналіз полісемічних слів на позначення осіб чоловічої / жіночої статі виявив, з одного боку, більшу семантичну розгалуженість англійських лексем порівняно з українськими, а з іншого – спільність формування переносних (метафоричних) значень у порівнюваних мовах. |
