У дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання, яке полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні концептуальних засад реформування митної служби України, як складової частини системи державного управління. Отримані в процесі дослідження результати свідчать про досягнення визначеної мети, вирішення завдань, підтверджують гіпотезу та дозволяють зробити такі висновки. 1. На підставі аналізу літературних джерел за проблематикою дисертаційного дослідження встановлено, що дотепер ця тема системно та в комплексі не досліджувалася, хоча окремі її аспекти, зокрема засади сучасної митної політики та митної справи, проблеми організаційно-правового забезпечення діяльності митної служби привертали увагу науковців. Однак у дисертації увага акцентована саме на проблемі подальшого ефективного розвитку цього інституту та науковому обґрунтуванні концептуальних засад реформування митної служби України як складової частини системи державного управління. Раніше ця тема досліджувалася лише фрагментарно, проте тільки комплексний її розгляд дозволяє визначити основні напрями щодо послідовної розбудови митної служби європейського рівня, що є однією з ґарантій утілення в життя всіх інших соціально-економічних реформ в Україні. 2. Лише в умовах повної незалежності України стало можливим формування та функціонування самостійної та самодостатньої митної служби, багатогранна діяльність якої є важливою складовою державного управління та значною мірою впливає на процеси суспільного розвитку. Система митних органів здійснює виконання значного обсягу завдань щодо реалізації адміністративно-політичних та економічних функцій державного управління. У свою чергу ефективна реалізація митною службою цих двох функцій значно впливає на забезпечення соціально-культурних функцій державного управління. Оскільки виключно митна служба здійснює митний контроль на території України, саме функція митного контролю визначена як інтегруючий фактор, який обумовлює специфічність правового статусу митної служби, а також зміст та обсяг виконання системою митних органів усіх інших функцій. Виходячи із соціального призначення митної служби, введено нове поняття цього владного органу в сучасних умовах державного розвитку, а саме: митна служба України – це спеціалізований організаційно-правовий інститут державної виконавчої влади, який шляхом виконання фіскальних, захисних, регулюючих, контрольних та інших функцій забезпечує реалізацію митної політики з метою захисту та задоволення економічних, політичних та соціально-культурних інтересів, прав і свобод суспільства в цілому та окремих його громадян. 3. У результаті розгляду місця та ролі митної служби України в системі державного управління встановлено, що вона є органом, який здійснює міжгалузеву координацію й функціональне регулювання відносин у митній справі та виступає провідним суб`єктом реалізації митної політики, що обумовлено такими факторами: – митна служба здійснює митну справу безпосередньо; – митна служба розробляє, створює відповідні умови та втілює в життя всі оперативні заходи щодо розвитку митної політики та вдосконалення митної справи; – митна служба з`єднана стійкими зв`язками з усіма суб`єктами апарату управління митної системи та виступає головною виконавчою ланкою між ними та об`єктами державного впливу у сфері митної діяльності; – за функціональним змістом владних повноважень митна служба забезпечує цілісність та упорядкованість як митної системи, так і системи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В умовах реформування як державного управління в цілому, так і митної служби зокрема, рівень ефективності її функціонування не тільки має стабільний характер, а й чітку тенденцію щодо активного підвищення результативності роботи. Саме такою має залишатися стратегія розвитку митної служби України. 4. На підставі всебічного аналізу функціонування митних органів України та з урахуванням світових тенденцій митної політики сформульовані основні принципи, на яких має базуватися діяльність митної служби в сучасних умовах державного розвитку. Це: надійність національної економічної безпеки, фіскальна достатність бюджетних надходжень, оперативність та гнучкість відповідно до суспільних потреб, відкрите партнерство з суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, гуманне ставлення до громадян, які перетинають митний кордон. Відповідно до стратегічних цілей держави визначені пріоритетні напрями державного управління у сфері митної діяльності, успішна реалізація яких має забезпечити більш ефективне використання потенціалу України як транзитної держави на шляху інтеграції в ЄС і, головне, – підвищення темпів державного економічного розвитку. Це такі напрями: – облаштування на високому сучасному рівні пунктів пропуску; – гуманізація та спрощення режиму контролю за переміщенням громадян і вантажів через пункти пропуску; – посилення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. При цьому обов`язково має бути нормативно закріплено та впроваджено в практику митного контролю проведення перевірок суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності не тільки під час перетину державного кордону, а й протягом певного часу після митного оформлення вантажу. 5. Вирішення проблеми щодо підвищення функціональної результативності діяльності митної служби потребує застосування системного підходу, тобто вдосконалення організації всієї системи державного управління митною сферою діяльності та одночасною оптимізацією управлінських відносин у межах системи митних органів. Для підвищення ефективності державної діяльності у сфері митних відносин доцільно було б, щоб парламент установлював граничні ставки мита, а відповідно до цих ставок Кабінет Міністрів України здійснював оперативне митне регулювання. Надання на законодавчому рівні права Кабінету Міністрів України змінювати митні ставки дозволить Уряду оперативно реагувати на зміни, що відбуваються на світовому ринку та, у разі необхідності, упроваджувати заходи щодо захисту національних інтересів. На основі поглибленого розгляду очікуваних наслідків підпорядкування Державної митної служби Міністерству фінансів України визначено доцільність запровадження такого інституціонального механізму управління у сфері митних відносин. Водночас обґрунтовано, що за Міністерством фінансів мають бути нормативно закріплені координуючі та інтегруючі функції щодо реалізації стратегічних напрямів митної політики, а Державна митна служба повинна мати автономію щодо вирішення всіх оперативних питань службової діяльності. 6. В умовах реформування митної служби важливого значення набуває системність державного управління, яка має бути реалізована шляхом оптимізації організаційної структури та вдосконалення процесу взаємодії між усіма елементами управлінської вертикалі. Забезпечення узгодження основних параметрів роботи митної служби з потребами суспільства потребує постійного системного аналізу та моніторингу функціонування всіх митних підрозділів. На рівні регіональних митниць як сполучної ланки між центральним апаратом Держмитслужби та митницями має бути досягнуто оптимальне поєднання централізації та децентралізації управління в системі митних органів. З метою вирішення переважної більшості проблемних питань на місцях доцільним буде надання права регіональним митницям виконувати контрольні функції та функції митного оформлення в зоні діяльності підпорядкованих митниць. У перспективі, ураховуючи значний обсяг та вагоме значення регулятивних та контрольних функцій на рівні регіонів, саме ці завдання мають стати основним змістом роботи регіональних митниць. А якщо розвиток державного адміністративно-територіального устрою буде відбуватися в напрямку укрупнення регіонів, то можливе взагалі позбавлення регіональних митниць оперативних функцій на користь регулятивних та контрольних. 7. Обґрунтовано, що суттєвим фактором у формуванні ефективної системи митних органів має бути збіг зон діяльності митних органів з адміністративно-територіальним поділом держави. Наближення митної інфраструктури до адміністративно-територіального устрою держави забезпечить рівні умови для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності в регіонах, цілеспрямованість митних надходжень до відповідних місцевих бюджетів, а також плідну взаємодію митних органів з іншими органами місцевої влади. На базі норм, що закладені в існуючому законодавстві, визначені напрями, за якими доцільно розвивати співробітництво між митними органами та місцевими органами влади з метою зміцнення економічного потенціалу регіонів. 8. Основним завданням реформування митної служби України є вдосконалення кадрового потенціалу митних органів, що можливо лише за умов: прозорості діяльності митної служби, наближення її до громадян та небайдуже ставлення до інтересів клієнтів; посилення внутрішнього контролю в системі митних органів та відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків, за бездіяльність, зволікання у прийнятті та виконанні рішень, особливо на рівні керівників оперативних підрозділів; підвищення статусу та ролі керівників середньої ланки, збільшення їх повноважень щодо прийняття самостійних рішень та підвищення персональної відповідальності за роботу структурного підрозділу; виховання моральних якостей, лідерських та управлінських навичок керівників, завдяки яким вони мають впливати на підлеглих; запровадження дійового механізму заохочення залежно від результатів роботи кожного працівника та структурного підрозділу в цілому. Кадрові служби митних органів мають зосередитися, перш за все, на аналітичній та організаційній роботі з кадрового забезпечення, запровадженні моніторингу професійної діяльності кожного митника, здійсненні прогнозування розвитку персоналу, а також плануванні службової кар`єри працівників. | 