Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Теорія та історія державного управління


Дрешпак Валерій Михайлович. Концептуальні чинники формування державної політики України у сфері засобів масової інформації : дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України. - Д., 2005.



Анотація до роботи:

Дрешпак В.М. Концептуальні чинники формування державної політики України у сфері засобів масової інформації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління. – Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Дніпропетровськ, 2005.

У дисертації визначено концептуальні чинники формування державної політики України у сфері засобів масової інформації, які мають забезпечити вироблення ефективної політики на принципах демократії, верховенства закону і конституційних прав громадян. Визначені основні поняття, що сприятимуть удосконаленню понятійно-категоріального апарату даної державної політики. Досліджено зовнішні чинники формування цієї державної політики, вітчизняний історичний досвід та зарубіжну практику. Визначено внутрішні чинники формування державної політики: проблеми, цілі, ресурси, інструменти, способи впровадження. Описано модель державної політики у сфері ЗМІ та сформульовано основні принципи вироблення концептуальних засад цієї державної політики.

У дисертаційній роботі розв’язано актуальне наукове завдання, що полягає у визначенні комплексу концептуальних чинників формування державної політики України у сфері ЗМІ як складової державної інформаційної політики України та розробленні на цій основі моделей та рамкового проекту концептуальних засад відповідної державної політики. Результати проведених досліджень підтверджують гіпотезу про те, що визначення і наукове обґрунтування концептуальних чинників державної політики України у сфері ЗМІ забезпечить формування цієї політики на принципах демократії, верховенства закону і конституційних прав громадян на свободу слова та інформаційної діяльності, що сприятиме розвитку в Україні громадянського суспільства, інтеграції України у світовий інформаційний простір, за умови забезпечення інформаційної безпеки держави, та оптимізації системи державного управління у цій сфері.

Ці результати характеризуються науковою новизною та дають можливість зробити узагальнюючі висновки, що мають теоретичне і практичне значення.

  1. Аналіз попередніх наукових розвідок виявив брак комплексних підходів до визначення концептуальних чинників державної політики України у сфері ЗМІ на етапах її вироблення, упровадження та оцінювання. Раніше ця проблема досліджувалась фрагментарно, проте тільки поліаспектний її розгляд дозволяє визначити провідні чинники, що здійснюють вирішальний вплив на зазначені процеси. Визначення комплексу цих елементів, а саме: зовнішніх та внутрішніх чинників формування даної політики, вироблення спеціального понятійно-категоріального апарату і відповідної методики забезпечує можливість розробки моделей цієї політики та системного формулювання концептуальних засад державної політики України у сфері ЗМІ.

  2. На підставі аналізу та узагальнення попередніх вітчизняних і зарубіжних наукових розробок з проблем сфери ЗМІ сформульовано визначення понять “державна інформаційна політика”, “державна політика у сфері ЗМІ”, “національний інформаційний простір” та його складових. Ці визначення ґрунтуються на сучасному розумінні державної політики, змісту її процесів та багатоаспектності і структурованості національного інформаційного простору.

  3. Як спеціальні базові підходи дослідження були визначені методи аналізу державної політики. Їх практичне застосування щодо державної політики України у сфері ЗМІ дозволило забезпечити різнобічний комплексний розгляд даної політики через установлення міждисциплінарних зв’язків і гармонізацію результатів досліджень у межах окремих наукових галузей та досягти мети, визначеної у цій дисертаційній роботі. Порівняно з традиційними методами інших наукових галузей зазначені методи дозволили максимально наблизити теоретичні розробки до практики.

  4. Аналіз історії розвитку державної політики у сфері ЗМІ на території України дозволяє вести мову про формування певних національних традицій у відносинах між суспільством, державою та засобами масової інформації. Практично протягом усіх історичних періодів ЗМІ були, передусім, інструментом влади, вони не вважалися самостійним гравцем політики, були підзвітні і підконтрольні владі. Отримані результати дозволяють оцінити природу та зміст історичного впливу на процеси формування державної політики у сфері ЗМІ в сучасній Україні. На підставі аналізу зарубіжної практики формування державної політики у сфері ЗМІ окреслено приклади різноманітних моделей ресурсного, інструментального та адміністративного забезпечення даних процесів. Результати проведеного дослідження дозволяють виробити аналогічні моделі для наступного впровадження в Україні.

  5. Зовнішні чинники формування державної політики у сфері ЗМІ поділено на чинники прямого та непрямого впливів. Впливи на процеси формування державної політики запропоновано розглядати в площині їх часово-просторової типологізації, що передбачає взаємообумовленість впливів зовнішнього та внутрішнього, минулого та сучасного. Цим досягається можливість комплексного оцінювання навколишнього середовища, в умовах якого відбуваються зазначені процеси, передбачення напрямів і характеру його змін, диференціації зовнішніх чинників формування державної політики України у сфері ЗМІ.

  6. На підставі аналізу внутрішніх чинників формування державної політики України у сфері ЗМІ визначено п’ять макропроблем та п’ять основних цілей даної державної політики, що співвідносяться з чотирма групами ресурсів, трьома основними групами інструментів, сімома суб’єктами та способами впровадження цієї державної політики. Це дозволяє систематизувати основні чинники, що відображають систему взаємовпливів і структуру елементів внутрішнього середовища державної політики, суттєво впливають на формування державної політики України у сфері ЗМІ та є визначальними для вироблення моделей цієї державної політики.

  7. На основі викладених вище результатів запропоновано принципи вироблення і рамковий проект концептуальних засад державної політики України у сфері ЗМІ та моделі зазначеної державної політики. Основними принципами вироблення цієї концепції визначено: обґрунтованість, об’єктивність, системність, структурованість. Запропоновано розмежувати функції державного, приватного та суспільного секторів у сфері ЗМІ в Україні. Інтегрована факторна модель державної політики України у сфері ЗМІ поєднує системну модель формування державної політики з моделлю взаємодії внутрішніх чинників формування державної політики, що обумовлюється проблемами, цілями, ресурсами, інструментами, упроваджувачами даної політики та моделлю впливу зовнішніх чинників. З урахуванням усіх чинників державна політика у сфері ЗМІ може формуватися за значним числом альтернативних моделей. Запропоновані моделі державної політики та рамковий проект концептуальних засад державної політики України у сфері ЗМІ дають можливість виробити принципи формування оптимальної системи державного управління в даній сфері. Реалізувати ці результати можна шляхом модернізації національного законодавства в інформаційній сфері та системи державного управління у сфері ЗМІ з розширенням доступу і залученням до процесів формування цієї державної політики науково-дослідних організацій, структур суспільного сектору, представників організацій медіа-сфери.

Публікації автора:

1. Дрешпак В.М. Державна інформаційна політика України та її регіональний вимір: формулювання проблем // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДФ УАДУ, 2000. – Вип. 3. – С. 61– 69.

2. Дрешпак В.М. Державна інформаційна політика України та її регіональний вимір: структура проблем // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДФ УАДУ, 2001. – Вип.1. – С. 153 – 163.

3. Дрешпак В.М. Новий Кримінальний кодекс України у контексті правового блоку проблем державної інформаційної політики // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДФ УАДУ, 2001. – Вип. 2 (5). – С. 77 – 83.

4. Дрешпак В.М. Державна інформаційна політика в період реформ: ретроспективний аналіз // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – Д.: ДФ УАДУ, 2002. – Вип. 3 (9). – С. 36 – 42.

5. Дрешпак В.М. Структура інформаційного простору регіону в контексті державної політики у сфері засобів масової інформації // Актуал. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред) та ін. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 3 (13). – С. 117 – 124.

6. Дрешпак В.М. Державна інформаційна політика України та її регіональний рівень: еволюція пріоритетів // Грані. – 2000. – № 5. – С. 98 – 100.

7. Дрешпак В.М. Регіональне радіомовлення в контексті проблем державної інформаційної політики України // Ex professo: Зб. наук. пр.– Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2001. – Вип. 3. – С. 86 – 89.

8. Дрешпак В.М. Засоби масової інформації як гравці державної політики // Проблемні питання аналізу держ. політики / Уклад. В. Романов. – Д.: Центр екон. освіти, 2002. – С. 54 – 56.

9. Дрешпак В.М. Соціальне масове інформаційне забезпечення: Кого? Чим? В якій кількості? Хто? // НДО-Інформ. – 2003. – № 12. – С. 13 – 17.

10. Дрешпак В.М. Структура информационного пространства и сектор общественной информации // PR-менеджер. – 2003. – № 11. – С. 10 – 13.

11. Дрешпак В.М. Державна політика України у сфері засобів масової інформації в контексті євроатлантичної інтеграції: регіональні перспективи // Актуал. питання євроатлантичної інтеграції України / За заг. ред. В.П. Горбуліна.– К.: ДП “Євроатлантикінформ”, 2005. – Вип. 5. – С. 231– 240.

12. Дрешпак В.М. Привид суспільного мовлення бреде в регіони // Телекритика. – 2005. – № 4. – С. 35 – 37.

13. Засоби масової інформації в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування: Навч.-метод. посіб. / Уклад. В.М. Дрешпак. – Д.: ДФ УАДУ, 2000. – 48 с.

14. Дрешпак В.М. Журналісти та державні службовці у комунікативному ланцюзі “суспільство-влада” // Механизмы взаимодействия власти и общественности: Материалы “круглого стола”. – Д.: Днепровский центр соц. исслед., 2001. – С. 24 – 27.

15. Дрешпак В.М. Сучасні аспекти комунікативної політики органів місцевої влади в Україні // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (30 трав. 2001 р., Київ): У 2 т. – К.: УАДУ, 2001. – Т. 1. – С. 96 99.

16. Дрешпак В.М. Взаємини громадських організацій та ЗМІ у контексті державної інформаційної політики України // Механизмы взаимодействия общественных организаций и СМИ: Материалы семинара. – Д.: Днепровский центр соц. исслед., 2002. – С. 5 – 11.

17. Дрешпак В.М. Концептуальні цілі та проблеми національної інформаційної політики України: загальнодержавний і регіональний рівні // Структура и содержание связей с общественностью в современном мире: Материалы междунар. семинара. – Луганск: Знание, 2002. – Вып. 3: Соц. науки. – С. 40 – 48.

18. Дрешпак В.М. Засоби масової інформації як громадський контролер: реалії та перспективи у призмі концептів Національної інформаційної політики України та соціологічних досліджень // Эффективные формы общественного контроля: местный и мировой опыт: Материалы научно-практ. семинара. – Д.: Днепровский центр соц. исслед., 2002. – С. 3 – 7.

19. Дрешпак В.М. Національна інформаційна політика України: пошук альтернатив впровадження в регіоні // Розв. демократії та місцевого самоврядування в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. та семінарів / За наук. та заг. ред. В.П. Капітона та ін. – Д.: Центр екон. освіти, 2003. – С. 38 – 42.

20. Дрешпак В.М. Узгодження цілей регіональної політики у сфері ЗМІ: підводні течії та малопомітні рифи // “Третий сектор” и местные органы власти: проблемы и переспективы взаимодействия. – Д.: Днепровский центр соц. исслед., 2003. – С. 30 – 32.