Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Конституційне право, муніципальне право


Халюк Сергій Олександрович. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції : Дис... канд. наук: 12.00.02 - 2008.



Анотація до роботи:

  1. Халюк С.О. Місце та роль Вищої ради юстиції у формуванні високопрофесійного суддівського корпусу в Україні / С.О. Халюк // Науковий вісник НАВСУ. – 2006. –№1. – С. 110-116.

  2. Халюк С.О. Удосконалення конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції (на матеріалах Вищої судової ради Республіки Болгарія) / С.О. Халюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. –№ 9. – С. 122-128.

  3. Халюк С.О. Актуальні проблеми функціонування Вищої ради юстиції України / С.О. Халюк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. –№ 10. – С. 99-106.

  4. Халюк С.О. Місце та роль Вищої ради юстиції у формуванні високопрофесійного суддівського корпусу в Україні // Проблеми захисту прав людини i громадянина в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні: Тези доп. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – С. 298-301.

  5. Халюк С.О. Удосконалення конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції в умовах формування правової держави в Україні // Формування громадянського суспільства та правової держави в контексті європейської інтеграції: Тези доп. – Ч. 1. – К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 119-122.

АНОТАЦІЇ

Халюк C.О. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02. – конституційне право. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції в Україні. В роботі обґрунтовано елементи конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції. Сформульовано авторське поняття Вищої ради юстиції та її ознаки. Розкрито ґенезу, місце Вищої ради юстиції в системі органів державної влади, її функції та принципи. Охарактеризовано компетенцію Вищої ради юстиції як центральний елемент її статусу та сформульовано положення, спрямовані на вдосконалення конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції.

Визначено та охарактеризовано систему гарантій статусу Вищої ради юстиції, що фактично забезпечують можливість реалізації повноважень та здійснюють охорону визначеного Конституцією та іншими нормативними актами правового статусу Вищої ради юстиції. Досліджено організаційно-функціональну структуру, проаналізовано форми і методи діяльності Вищої ради юстиції. Рекомендовано низку заходів, спрямованих на вдосконалення конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції.

В дисертації узагальнюються результати дослідження, які характеризуються теоретичною новизною, пропозиціями щодо вдосконалення законодавства, яке регулює статус Вищої ради юстиції, та іншими рекомендаціями практичного спрямування, а саме:

- конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції утворює складне системоутворююче поняття, яке характеризує дійсне положення Вищої ради юстиції в системі державних органів та інших соціальних суб’єктів. Елементами конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції є: правосуб’єктність, що опосередковується, насамперед, її поняттям, ознаками, функціями, порядком формування та припинення повноважень; принципи статусу; компетенція як важливий елемент статусу; гарантії, які забезпечують її існування і функціонування, та відповідальність членів Вищої ради юстиції України;

- Вища рада юстиції України – це колегіальний, незалежний, самостійний, внутрішньоструктурований державний орган, місце якого визначається конституційним статусом серед інших органів держави, контрольно-наглядовими й дисциплінарними повноваженнями, що відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу та контролює забезпечення гарантій його незалежності, а також здійснює нагляд за законністю притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів та розглядає дисциплінарні провадження стосовно суддів у випадках, передбачених чинним законодавством;

- якісними ознаками Вищої ради юстиції є: її фінансування у порядку, визначеному державним бюджетом, наявність статусу юридичної особи, сформована матеріально-технічна база, встановлені зв’язки і налагоджена активна співпраця з відповідними органами зарубіжних країн. Цей державний орган є загальнодержавним, незалежним, внутрішньоструктурованим;

- Вища рада юстиції виступає демократичним органом, який покликаний виконувати свої обов'язки на основі дотримання принципів законності, об'єктивності, гласності, незалежності, демократизму, гуманізму, колегіальності, нормативності, службової самостійності і відповідальності за дії чи бездіяльність;

- зважаючи на конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції України та сферу її впливу, йдеться про орган управління в судовій системі, а не про орган управління судовою системою;

- характеризуючи конституційно-правовий статус, а також виходячи з повноважень, закріплених у Законі, Вища рада юстиції здійснює кадрову, дисциплінарну та контрольну функції. До того ж Вища рада юстиції здійснює також деякі інші види діяльності, як-то, зустрічі з іноземними делегаціями, обмін досвідом з ними тощо. Проте, на думку пошукача, ця діяльність є вторинною або допоміжною по відношенню до перелічених основних функцій;

- гарантії конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції можна визначити як юридично закріплені умови, засоби та способи, що фактично забезпечують можливість реалізації повноважень та здійснюють охорону визначеного Конституцією та іншими нормативними актами правового статусу Вищої ради юстиції України. Запропоновано умовно розділити гарантії діяльності Вищої ради юстиції на матеріально-правові, процесуально-правові та соціальні;

- необхідність посилення ролі Вищої ради юстиції у процесі формування суддівського корпусу в Україні потребує її участі у процесі підготовки кандидатів на посади суддів шляхом обговорення та затвердження навчальних програм, приймання кваліфікаційних іспитів, виокремлення єдиної вертикалі кваліфікаційних органів, відповідальних за формування суддівського корпусу в Україні;

- організаційно-функціональна структура Вищої ради юстиції України та однорідних зарубіжних органів різниться між собою передбаченим у законодавстві місцем у системі державних органів, а також сферою компетенції в кожному окремому випадку. Серед її складових елементів можна виділити секції Вищої ради юстиції та апарат Вищої ради юстиції. Враховуючи, що здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій покладено на Голову Вищої ради юстиції, заступника Голови Вищої ради юстиції, секретарів секцій Вищої ради юстиції, які працюють на постійній основі та призначаються на посади шляхом обрання, вважаємо, що ці посадові особи також виступають окремим елементом організаційно-функціональної структури Вищої ради юстиції;

- перебування на посаді Голови Вищої ради юстиції має бути на постійній основі як додаткова гарантія його діяльності. У зв’язку з цим запропоновано в статтю 19 Закону України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року внести зміни з огляду на обов’язковість прикомандирування всіх без винятку членів Вищої ради юстиції, які будуть обрані на цю посаду в подальшому;

- є потреба закріпити права та обов’язки членів Вищої ради юстиції в поправці до Закону України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року, які на теперішній час передбачені Регламентом Вищої ради юстиції від 8 лютого 2006 року. Такий захід посилить їх конституційно-правовий статус шляхом підвищення юридичної сили норм, що розглядаються, та чітко окреслить повноваження членів Вищої ради юстиції при виконанні ними своїх повноважень. До того ж законодавче закріплення визначеного кола прав та обов’язків, з одного боку, створює додаткову гарантію діяльності Вищої ради юстиції, а з іншого, – передбачає посилення відповідальності її членів;

- під формами діяльності державних органів необхідно розуміти здійснювані державними органами, їх структурними підрозділами, посадовими та службовими особами дії, які врегульовані нормативно-правовими актами та сутнісно виражають зміст їх компетенції. Форми діяльності Вищої ради юстиції доцільно умовно поділити на правові, організаційні, матеріально-технічні;

- серед методів діяльності Вищої ради юстиції можна виділити методи: планування, координації взаємодії, індивідуальної роботи членів Вищої ради юстиції, організації вироблення та прийняття рішень, інформаційного забезпечення роботи Вищої ради юстиції, розстановки кадрів тощо. Проведений аналіз нормативних актів, які визначають методи діяльності Вищої ради юстиції, виявив недостатню їх урегульованість;

- є необхідність зміни якісного складу Вищої ради юстиції у бік призначення (обрання) більшості її членів з числа найавторитетніших суддів, зокрема тих, які вийшли у відставку. Безумовним позитивним моментом у формуванні Вищої ради юстиції є дотримання норми, відповідно до якої у Вищій раді юстиції широко представлені фахівці з різних галузей права, адже її члени призначаються Верховною Радою України, Президентом України, з’їздом суддів, з’їздом адвокатів, з’їздом представників вищих навчальних закладів і наукових установ, всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. Проте істотним недоліком у процесі формування Вищої ради юстиції є недотримання однієї з основних вимог щодо представництва у її складі не менше половини суддів. На даний момент у Вищій раді юстиції представлено тільки чотири судді, на відміну від більшості зарубіжних аналогічних органів, де міжнародні норми з цього питання цілком дотримано;

- члени Вищої ради юстиції мають здійснювати свої посадові обов’язки на постійній основі за винятком тих, які входять до її складу за посадою. Ця пропозиції підтверджується ще й потребою забезпечення додаткових гарантій незалежності членів Вищої ради юстиції при виконанні ними своїх посадових обов’язків та необхідністю усунення можливого тиску на членів Вищої ради юстиції, в тому числі політичного, з боку будь-якого з суб’єктів формування персонального складу Вищої ради юстиції при вирішенні питань, що належать до її компетенції. До того ж вона є основоположним принципом успішності її роботи.