У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нові пропозиції щодо вирішення проблеми правового регулювання діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України. Основні висновки та результати, що їх здобуто у процесі проведеного дослідження, полягають у такому: 1. Тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України - це колегіальні тимчасові органи парламенту України, які утворюються тільки, із числа народних депутатів України для проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес. Спеціальна тимчасова слідча комісія Верховної Ради України - це колегіальний тимчасовий орган парламенту України, що утворюється у складі народних депутатів України, спеціального прокурора і спеціальних слідчих для розслідування обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину в межах процедури розгляду питання про усунення Глави держави з поста в порядку імпічменту. Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України - це колегіальні тимчасові органи парламенту України, які утворюються тільки, з числа народних депутатів України для підготовки і попереднього розгляду питань за дорученням Верховної Ради України, у тому числі і доопрацювання проектів законів та інших актів вітчизняного парламенту. 2. Саме пам’ятки української державності початку ХХ ст. заклали історичні підвалини діяльності тимчасових комісій в українському парламентаризмі. У Радянський період процес розвитку правової регламентації статусу тимчасових комісій парламенту був незрівнянно менш інтенсивним, проте повністю не зупинився. Подальший розвиток правової регламентації статусу тимчасових комісій вітчизняних вищих представницьких органів відбувався вже після відновлення незалежності України у 1991 р. 3. Загальноюридичними принципами організації та діяльності тимчасових комісій Верховної Ради України є принципи: верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, рівності громадян перед законом, гласності. До спеціальних принципів організації та діяльності тимчасових комісій вітчизняного парламенту належать принципи: об’єктивності, колегіальності, рівноправності членів тимчасових комісій, обґрунтованості прийнятих висновків та пропозицій, всебічності і повноти, професійної компетентності, співпраці. 4. На законодавчому рівні доцільно встановити такі підстави створення тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України: - повідомлення про порушення Конституції України, законів України органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян стосовно питань, що становлять суспільний інтерес, або виявлення фактів таких порушень, у тому числі: - повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її економічним, науково-технічним, національно-культурним, соціальним інтересам та охороні довкілля; - повідомлення про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян, їх об'єднань чи зловживання владою посадовими, службовими особами, що завдало істотної шкоди суспільним інтересам. Предметом діяльності слідчих комісій не може бути встановлення вини конкретних осіб у вчиненні злочину. Факти та обставини, встановлені рішенням (вироком) суду, яке набрало законної сили, визнаються слідчими комісіями без додаткової перевірки і не можуть бути поставлені під сумнів. Діяльність слідчих комісій не підміняє собою дізнання, попереднє слідство та судочинство. 5. На законодавчому рівні доцільно запровадити процедуру обов’язкового ініціювання (1/10 від конституційного складу Верховної Ради України або Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини) та попереднього розгляду (регламентним комітетом парламенту) рішень про утворення слідчих комісій вітчизняного парламенту, а також встановити максимально та мінімально допустимі обсяги складу слідчих комісій (від 6 до 20 членів). Персональний склад цих комісій доцільно формувати на паритетних засадах з представників парламентської більшості та опозиції (тільки, з числа народних депутатів України) і передбачити заборону участі у складі слідчих комісій народного депутата, який має «інше (не вказане ч. 2 ст. 82 Тимчасового Регламенту Верховної Ради України) відношення чи інтерес до осіб чи фактів, щодо яких проводиться розслідування, якщо в результаті цього виникає обґрунтований сумнів з приводу його неупередженості як члена слідчої комісії». 6. Тимчасовим слідчим комісіям Верховної Ради України доцільно надати право на: виклик свідків; допит свідків (як певної діяльності слідчої комісії у межах здійснюваного нею парламентського розслідування, за допомогою якої з'ясовуються і перевіряються фактичні обставини щодо кола питань, які є його предметом, шляхом опитування та отримання свідчень і пояснень в особи, якій можуть бути відомі зазначені обставини); звернення з поданням до суду про прийняття ним рішення щодо примусового приводу свідка або застосування останнім заходу процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення документів для їх дослідження слідчою комісією та інші права. 7. Формування складу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України повинно здійснюватись на основі принципу паритетної кількості представників парламентської більшості та опозиції. До складу зазначеної комісії заборонено входження народних депутатів, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, які: 1) перебувають у родинних відносинах з Президентом України; 2) були або є учасниками досудового слідства або судового процесу, в якому учасником був чи є Президент України; 3) мають інше відношення чи інтерес до Президента України чи фактів, щодо яких проводиться розслідування, якщо внаслідок цього виникає обґрунтований сумнів з приводу їх неупередженості як члена спеціальної тимчасової слідчої комісії, спеціального прокурора чи спеціального слідчого. До обсягу повноважень спеціальної тимчасової слідчої комісії доцільно внести право допиту свідків (у зв’язку з цим вимагають внесення відповідних коректив ч. 2 ст. 351 та ст. 384 - 386 Кримінального кодексу України), право призначати експертизи, залучати до своєї роботи фахівців і витребовувати необхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються розслідування, які повинні бути аналогічними відповідним правам тимчасових слідчих комісій парламенту. При цьому необхідно запровадити заборону передачі спеціальною тимчасовою слідчою комісією в період розслідування будь-яких оригіналів документів та матеріалів судам та іншим правоохоронним органам. 8. На законодавчому рівні предмет діяльності тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України доречно окреслити як підготовку і попередній розгляд питань за дорученням Верховної Ради України, у тому числі доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради України. Тимчасові спеціальні комісії повинні налічувати не менше 5 та не більше 35 членів і формуватись тільки, із числа народних депутатів на основі принципу пропорційного представництва депутатських фракцій. До прав цих комісій потрібно віднести: право розробляти проекти законів та інших актів Верховної Ради України за завданням Верховної Ради України, та з питань, визначених нею; право створювати робочі групи та інші права; тоді як до обов’язків: організовувати розробку проектів законів та інших актів за дорученням Верховної Ради України; узагальнювати зауваження і пропозиції, що надійшли в ході всенародного обговорення проектів законів, щодо розробки яких її створено, і т.д. При цьому припинення повноважень тимчасової спеціальної комісії можливе лише у разі припинення повноважень Верховної Ради, якою вона була створена. | 