Здійснене в дисертації комплексне дослідження конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції дало змогу запропонувати конкретні пропозиції і рекомендації. 1. Однією з гілок державної влади є судова влада, яка реалізується спеціально уповноваженими органами (судами), що наділені притаманними тільки їм повноваженнями, суть яких полягає в здійсненні правосуддя, конституційному контролі та контролі за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних органів та посадових осіб, у формуванні органів суддівського самоврядування, роз’ясненні судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства та утворенні державної судової адміністрації. Функцією судової влади, тобто основним напрямом її діяльності, який відображає сутність судової влади є правосуддя . Правосуддя можна визначити як державну діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановлений законом процесуальній формі конституційних, цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ. Правосуддя вправі здійснювати тільки суди, створені відповідно до Конституції України. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом і судами загальної юрисдикції. Систему судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України складають: місцеві, апеляційні суди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. 2. Нормативно-правове регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції проаналізовано поетапно в процесі здійснення судово-правової реформи в Україні. Специфіка конституційного регулювання організації і діяльності судів загальної юрисдикції в Україні полягає в наступному: а) Конституція України має вищу юридичну силу відносно принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції, обов’язкових для галузевого законодавства; б) Конституція закріплює лише основні принципи організації і діяльності судів, які є вихідними засадами при побудові судових установ та розробці процедури їх діяльності; в) конституційне регулювання поширюється на різні форми судочинства – цивільну, кримінальну, господарську, адміністративну – і в той же час закладає основи організації єдиної судової системи; г) основні принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції, як правило, містяться в Конституції. 3. Суди загальної юрисдикції є елементом судової системи України, тому їх організація і діяльність базується на певних конституційно-правових принципах, які відображають завдання демократичної, правової держави. Під конституційно-правовими принципами організації і діяльності судів загальної юрисдикції слід розуміти вихідні положення, виражені в законі, що характеризують найбільш важливі сторони побудови і функціонування названих судів та спрямовані на реалізацію завдань, що стоять перед цими судами. Конституційно-правові принципи організації і діяльності судів загальної юрисдикції тісно взаємопов’язані і в сукупності становлять єдину систему. Кожний з них відіграє самостійну роль, характеризує галузь законодавства в цілому, але між ними існує взаємозв’язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань судів загальної юрисдикції. Дія одного принципу зумовлює дію інших. Кожний з принципів не може існувати відокремлено від принципів системи в цілому. Зміст окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів галузі права. Система конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції у нормативному порядку не визначена. В основу класифікації системи конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції покладено поділ принципів правосуддя на організаційні і процесуальні. Будучи єдиною, система конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції поділяється на дві підсистеми: 1. Принципи організації судів загальної юрисдикції. 2. Принципи діяльності судів загальної юрисдикції. 4. Становлення системи конституційно-правових принципів організації і діяльності судів загальної юрисдикції відбувалося в процесі здійснення судово-правової реформи, яка відіграла важливу роль в створенні нової правової бази для функціонування судів загальної юрисдикції. Судово-правова реформа в Україні триває та проводиться велика робота по відповідній зміні процесуального законодавства, приведенню його у відповідність із принципами й засадами Конституції України та правової держави. 5. Система судів загальної юрисдикції України організована за принципами територіальності та спеціалізації. Територіальний принцип побудови судової системи означає, що юрисдикція окремих ланок судової системи поширюється на певні території, які можуть збігатися з адміністративно-територіальними одиницями, але можуть і не збігатися з ними. Побудова судів за територіальним принципом з урахуванням транспортних комунікацій і зв’язку між населеними пунктами покликана забезпечити наближення судів до населення та їх доступність. 6. Організація системи судів загальної юрисдикції за принципом спеціалізації означає поділ предмету діяльності судів на окремі сфери правосуддя та наступну диференціацію за різними ознаками юрисдикцій. Спеціалізація суддів визначається як розподіл праці в конкретній судовій установі, закріплення суддів за певними категоріями справ, віднесених до юрисдикції даного суду. Спеціалізація судів і суддів у розгляді справ певних категорій населення сприяє поглибленому знанню суддями окремих галузей законодавства та практики його застосування, підвищенню професіоналізму суддів і, отже, більш надійному захисту прав і свобод людини, прав і законних інтересів юридичних осіб. 7. Конституційно-правові принципи діяльності судів загальної юрисдикції хоча й пов’язані між собою, але утворюють самостійні підсистеми, кожна з яких відрізняється сферою поширення і призначенням. Принципи діяльності судів загальної юрисдикції поділяються на: 1) конституційні матеріальні; 2) конституційні процесуальні. Конституційні матеріальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції – це основні положення, які закріплені в Конституції України та в матеріальних нормах права і розкривають суть здійснення правосуддя названими судами. 8. Конституційні процесуальні принципи діяльності судів загальної юрисдикції похідні від конституційних матеріальних принципів і слугують ефективній реалізації останніх. Конституційні процесуальні принципи – це основні положення, сформульовані в процесуальних нормах права, які розкривають суть здійснення певної форми правосуддя судами загальної юрисдикції та відображають її специфіку. 9. Аналіз процесуальних кодексів України свідчить про відсутність в них окремої норми, яка б закріплювала принципи, що відображають особливості здійснення відповідних форм судочинства. Наявність такої норми можна простежити лише в Кодексі адміністративного судочинства з подальшим розкриттям суті кожного принципу в окремо викладеній статті. Тому дисертант пропонує доповнити глави “Основні положення” в процесуальних кодексах нормою, яка б закріплювала систему принципів, що відображають сутність цієї форми правосуддя, оскільки саме у принципах виражені особливості конкретного виду правосуддя. Суть кожного принципу необхідно розкривати в окремій нормі. Отже, чітке дотримання системи конституційно-правових принципів може забезпечити повний всебічний та об’єктивний розгляд кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та інших справ і тим самим виконання завдань судів загальної юрисдикції в Україні. |
