Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології та біотехнології, Київ, 2005.
Вперше вивчено комплекс консортивних зв’язків лептоспір у прибережно-водних екосистемах. Виявлені алелопатичні, біохімічні, біофізичні, фізіологічні, трофічні аспекти консортивних зв’язків лептоспір з фоновими видами рослин та тварин прибережно-водних екосистем, а також наведена їх кількісна характеристика.
Вивчено етіологічну структуру лептоспірозу фонових видів риб, амфібій, рептилій, птахів та ссавців-амфібіонтів. Досліджені особливості трофічних, топічних та форичних типів консортивних зв’язків лептоспір у прибережно-водних екосистемах.
На основі отриманих експериментальних досліджень встановлено, що вид Leptospira interrogans характеризується досить складною внутрішньовидовою структурою, що відбивається у відмінностях реакцій різних сероваріантів на вплив абіотичних та біотичних факторів. Висока екологічна пластичність та життєздатність лептоспір зумовлює їх вагому екологічну роль та практичне значення у прибережних та водних екосистемах.
Вид Leptospira interrogans є одним з органічних компонентів прибережно-водних екосистем, в котрих вступає у складні топічні, трофічні та форичні консортивні зв’язки з багатьма видами рослинних та тваринних організмів.
Вищі та нижчі рослини прибережно-водних екосистем визначають характер динаміки щільності популяцій лептоспір шляхом виділення біологічно активних речовин та зміни фізичних параметрів середовища їх існування.
Лептоспіри активно елімінуються з середовища існування тваринами-фільтраторами. Інтенсивність цієї взаємодії визначається щільністю популяцій спірохет і не залежить від їх сероваріантної приналежності.
Лептоспіри мають широке коло живителів, які виявлені серед усіх класів хребетних тварин: риб, амфібій, рептилій, птахів та ссавців гідробіонтів. Екстенсивність ураження та етіологічна структура лептоспірозу видів-живителів обумовлюється особливостями їх біології.
Представники класів черевоногих молюсків, п’явок, амфібій різнобічно впливають на щільність популяцій лептоспір шляхом виділення у воду секретів шкірних залоз. Характер цих впливів носить виразну видову специфіку.
Форичний тип консортивних зв’язків лептоспір існує з представниками практично всіх класів хребетних тварин. Найбільш вагоме значення у перенесенні цих мікроорганізмів, а відтак і формуванні просторової структури популяцій лептоспір відіграють навколоводні птахи та ссавці-амфібіонти.
Вид Leptospira interrogans характеризується досить складною внутрішньовидовою структурою, що відбивається у відмінностях реакцій різних сероваріантів на вплив абіотичних та біотичних факторів. Висока екологічна пластичність та життєздатність лептоспір зумовлює їх вагому екологічну роль та практичне значення у прибережних та водних екосистемах.
Публікації автора:
Гулай О.В. Вплив сонячного опромінення на Leptospira interrogans // Вісник Дніпропетровського національного університету. Серія: Біологія. Екологія.-2002.- Випуск 10.-Т. 2.- С. 42-45.
Гулай О.В. Профілактика лептоспірозу на полюванні // Лісовий та мисливський журнал. -2002.-№4.- С.42.
Гулай О.В. Біоценотичні зв’язки жаби озерної із патогенними лептоспірами // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.-2002.- №4 (19).- С. 80-84.
Гулай О.В.Біохімічні взаємозв’язки Leptospira interrogans з фоновими видами альгофлори акваценозів Центральної України // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія.- 2003.-№1 (20).-С. 77-80.
Пат. 71110 А Україна, МКИ 7 С 12 N 1/10. Спосіб культивування лептоспір на поживному середовищі з прижиттєвими виділеннями рослин-гідробіонтів: Пат. 71110 А Україна, МКИ 7 С 12 N 1/10/ О.В. Гулай, Т.О. Покотило, О.О. Кучерявенко, Т.В. Таран (Україна); Інститут ветеринарної медицини УААН.- № 2003065699; Заявл. 19.06.03; Опубл. 15.11.04, Бюл. № 11.- 4 с.
Гулай О.В. Масові концентрації навколоводних птахів та їх епізоотичне значення в умовах Центрального Поділля // Матеріали конференції 7-9 квітня 1995 р., м. Ніжин.- Київ.- 1996.- С. 185-187.
Гулай О.В. Проблема лептоспірозу у Кіровоградській області // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. Збірник наукових праць.- Кіровоград. КДПУ імені Володимира Винниченка.-2000.- С. 91-92.
Гулай О.В. Профілактика лептоспірозу під час спортивної риболовлі // Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. Збірник наукових праць.– Кіровоград. КДПУ імені Володимира Винниченка.-2001.- С. 101-102.
Гулай О. В. Функціональне значення інфузорії туфельки в самоочищенні водних екосистем від лептоспір // Структура і функціональна роль живого населення в природних і трансформованих екосистемах. Тези І Міжнародної конференції 17-20 вересня 2001.- Дніпропетровськ: ДНУ.-2001.-С. 247.
Гулай О.В. Вплив коливання низьких температур на життєздатність лептоспір // Наука і освіта’2003. Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції 20-24 січня 2003.- Дніпропетровськ: Наука і освіта, “Біологія”.-Том.2.- С. 48-49.
Гулай О.В. Екологічні зв’язки водно-болотних птахів та Leptospira interrogans // Пріоритети орнітологічних досліджень. Матеріали і тези доповідей VIII наукової конференції орнітологів заходу України 10-13 квітня 2003р.- Львів–Кам’янець-Подільський. -2003.-С. 124-125.
Гулай О.В. Роль двостулкових молюсків Sphaerium sp.у самоочищенні прісноводних екосистем від лептоспір // Біорізноманіття та роль зооценозу у природних та антропогенних екосистемах. Тези II Міжнародної наукової конференції 28-31 жовтня 2003.- Дніпропетровськ: ДНУ.-2003.-С. 35.
Гулай О.В. Вивчення біоценотичних зв’язків лептоспір з водними рослинами: Методичні рекомендації.- Дніпропетровськ: ВФК “Оксамит-Прес”, 2004.-14 с.
