Анотація до роботи:

Барабуля А.М. Конотативні елементи лексичної семантики як параметр міжмовного зіставлення (на матеріалі української та англійської мов). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 – порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню когнітивних основ виникнення та реалізації конотемного потенціалу лексичних одиниць української та англійської мов. Будучи визнаною одним із параметрів міжмовного зіставлення, лексична конотація розглядається як частина мовних картин світу. На основі класифікації складників конотації у роботі описано асоціативний та емоційний вектори виникнення та функціонування конотативних компонентів. Сферою реалізації лексичних конотацій у роботі визнано контекстуальне та фреймове середовища. Підкреслено роль фонових знань у процесі актуалізації конотацій. З огляду на стилістичну сферу реалізації конотації в роботі розглянуто особливості функціонуванні її складників у фразеологізмах, жаргонізмах та оказіоналізмах.

Теоретичні положення застосовано до таксономічного класу фітонімів української та англійської мов. При порівняльному аналізі описано причини тотожності, схожості, часткової або повної розбіжності конотемного потенціалу, що активізується у фітонімах зіставлюваних мов. Установлено національну специфіку процесу активізації.

Конотація є особливим мовним явищем, що охоплює сферу асоціативно-образного уявлення про позначену реалію на основі усвідомлення внутрішніх механізмів найменування. Конотація є реалізацією конотеми – потенційної семи, яка не завжди фіксована в тлумачних словниках, але наявна у свідомості мовця національно-мовного соціуму, соціальних макро- або мікрогруп. Сукупність конотем формує КПЛ, який актуалізується за будь-яких умов спілкування або ідіолектного опису середовища існування мовця.

У процесі виділення основ виникнення конотативних відтінків лексичних значень слів з’ясовується їхня білатеральна природа, що виявляється в наявності асоціативного та емоційного векторів механізму їх виникнення.

При зіставному аналізі конотацій в українській і англійській мовах виявлено, що базою для їхнього мовного втілення слугують образний, оцінний, емотивний та експресивний складники конотеми, які мають когнітивний та емоційний характер, а вже в процесі втілення конотації в мовленнєвих ситуаціях на них нашаровуються додаткові компоненти семантичної структури слова, що мають етнокультурний або соціокультурний характер.

Найсприятливішим середовищем для актуалізації конотеми у вигляді конотації є середовище контекстуальне, яке може бути не лише фактором виникнення додаткових значень, а й фоном їх функціонування. Для самого процесу реалізації конотації найбільше значення мають ситуативний, культурний та психологічний контексти.

У певному контексті за допомогою фонових знань реалізується КПЛ, що свого часу сформувався у свідомості мовця. Саме під час реалізації конотативної інформації, зумовленої образом, який слугує основою аналогії, у фреймі, відбувається перехід компонентів концептуальних структур у мовні, зокрема, семантичні.

Актуалізуючись ізольовано або, частіше, комбіновано, конотемні складники спричиняють у лексемі семантичну деривацію – появу у семантичному полі лексеми нових лексико-семантичних варіантів – та надають їй можливості для метафоричної, метонімічної, іронічної номінації. Виконуючи саме ці функції, лексема реалізує власний конотемний потенціал у вигляді конотацій, наявних у фразеологічних та пареміологічних одиницях мови, а також у її жаргонній сфері й оказіоналізмах.

Представлений у дослідженні підхід до конотативних компонентів лексичної семантики як до одного з параметрів міжмовного зіставлення може сприяти подальшому, більш поглибленому вивченню конотації у психолінгвістиці, соціолінгвістиці, етнопсихології, лінгвокультурології. Крім того, подібний підхід надає можливість для вдосконалення методики дослідження конотацій у лексикологічній сфері, наприклад, у класах прагматонімів (одиниць рекламної сфери) або в інших ономастико-таксономічних класах, оказіоналістичній сфері та на матеріалі інших мов світу.

Публікації автора:

1. Емоційний фактор виникнення конотативних значень лексичних одиниць // Культура народов Причерноморья. – 2004. – №49. – Т. 1. – С. 9-12.

2. Контекстуально-фреймова база реалізації конотації // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. – Вип. 5. Т. 2. – Серія “Філологічні науки”: Зб. наук. пр. [Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта] / Луганськ. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ: “Альма-матер”, 2004. – С. 11-18.

3. Пареміологічне поле реалізації конотемного потенціалу фітонімів (на матеріалі української, російської та англійської мов) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. Харківськ. нац. пед. ун-та ім. Г.С.Сковороди/ За заг. ред. проф. Л.А.Лисиченко. – Харків, 2005. – Вип. 16. – С. 108-113.

4. Реалізація культурного компонента конотативного плана лексем у фразеологічних одиницях // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского, серия “Филология”. – Симферополь: Таврическ. нац. ун-т, 2007. – Т. 1. – №20 (59). – С. 263-267.