Дисертаційна робота присвячена дослідженню та розробці теоретичних та методичних основ щодо підвищення конкурентоспроможності товарів легкої промисловості України в умовах інтеграції до СОТ. Виконане дослідження надало змогу зробити наступні висновки, рекомендації та пропозиції: 1. Виробничий потенціал легкої промисловості України, який нараховує більше 800 великих і середніх та декілька тисяч малих підприємств, на яких зайнято біля 140 тисяч осіб і які спроможні щорічно виробляти 1 млрд. квадратних метрів тканин, 150 млн. пар взуття, 200 млн. одиниць одягу та інших виробів 17 підгалузей, дозволяє повністю забезпечити потреби населення України в якісних товарах легкої промисловості. 2. За давальницькою схемою поставок сировини в галузі 100 тисяч працюючих виробляють біля 90% швейних та трикотажних виробів, 55% взуття і більше 15 відсотків панчішно-шкарпеткових виробів. 3. Конкурентоспроможність товарів легкої промисловості національного товаровиробника підтверджується тим, що майже 80% текстильної продукції і більше 50% шкіряно-взуттєвих товарів експортуються в європейські країни та США. Щорічний обсяг експорту підприємств легкої промисловості складає біля 700 млн. дол. США. 4. Завдяки підписанню у 2000 році Угоди між Україною та Європейським Союзом про скасування кількісних обмежень на імпорт українських виробів на ринки європейських країн за правилами СОТ відбулось посилення позицій національних товаровиробників щодо антидемпінгових та спеціальних заходів. 5. Відповідно до правил та митних тарифів СОТ в 2001-2004 роках в легкій промисловості здійснено лібералізацію торгівлі текстильними і швейними виробами. Обсяги експорту української текстильної продукції до європейських країн зросли в 2005 році у 2 рази проти 2000 року. 6. Лібералізація зовнішньої торгівлі призвела до різкого збільшення імпорту товарів легкої промисловості в Україну, але цей імпорт створює недобросовісну конкуренцію товарам власного вітчизняного виробництва, в основному по причині демпінгових цін. 7. Наявність на ринку України недобросовісної конкуренції зі сторони імпортних товарів легкої промисловості викликає необхідність, використовуючи норми законодавства СОТ, ініціювати захист національних товаровиробників шляхом проведення спеціальних та антидемпінгових розслідувань. 8. Державна митна тарифна політика щодо експорту товарів легкої промисловості відповідає вимогам членства України у СОТ тому, що направлена на лібералізацію зовнішньої торгівлі, але потребує здійснення заходів тарифного та нетарифного захисту національного товаровиробника від легальних та тіньових потоків імпорту. Недосконалість чинного законодавства України стримує розвиток виробництва товарів легкої промисловості і не дає змоги діючими методами захищати власне виробництво. 9. В 1996-1998 роках ставки ввізного мита на продукцію легкої промисловості підвищувались двічі: з 11,0 до 13,8 %, та до 19%. За цей період спостерігалось незначне збільшення імпорту – лише на 11%. Подальше поступове зменшення ставки ввізного мита призвело до зростання обсягів імпорту у 1999-2001 роках на 36%. 10.Товари легкої промисловості України виявились конкурентоспроможними на зовнішніх ринках завдяки високим споживчим характеристикам, але не конкурентоспроможними на внутрішньому ринку в зв’язку з демпінгуванням цін на імпортні товари та низькими ставками ввізного мита. Так, наприклад, у 2005 році ціни на внутрішньому ринку України перевищували задекларовані ціни імпортних панчішно-шкарпеткових виробів в 10 разів. 11.Подальше підвищення конкурентоспроможності панчішно-шкарпеткових виробів на зовнішніх ринках потребує поліпшення їх споживчих характеристик та зниження ціни до середньоринкової, організацію інноваційної та інвестиційної діяльності, впровадження новітніх технологій та форм організації виробництва. 12.Методичний підхід щодо експертного визначення конкурентоспроможності товарів легкої промисловості в умовах інтеграції до СОТ базується на синтезі технічних і економічних параметрів та споживчих характеристик виробів. 13. Оцінку конкурентоспроможності товарів легкої промисловості на внутрішньому та зовнішніх ринках рекомендується здійснювати шляхом виконання відповідних розрахунків: показника конкурентоспроможності товару по технічним параметрам; показника конкурентоспроможності товару по економічним параметрам; показника конкурентоспроможності товару по споживчим характеристикам; інтегрального показника конкурентоспроможності товару. 14. Державну підтримку діяльності підприємств легкої промисловості України в умовах інтеграції до СОТ згідно основних положень ГАТТ/СОТ щодо субсидій, які містяться в Угоді про субсидії та компенсаційні заходи, пропонується використати для підтримки науково-дослідних програм створення нових технологій в легкій промисловості. 15. Заходи по підвищенню конкурентоспроможності товарів легкої промисловості України в умовах інтеграції до СОТ повинні бути орієнтовані, насамперед, на захист національного товаровиробника та створення умов для виробництва конкурентоспроможної продукції і передбачати: встановлення квот на імпорт товарів легкої промисловості; впровадження норм захисту внутрішнього ринку України по всіх видах продукції легкої промисловості шляхом застосування спеціальних та антидемпінгових заходів; встановлення ввізних митних ставок на товари легкої промисловості на рівні діючих в країнах Європейського Союзу; запровадження рівня індикаторів ризику імпорту товарів не нижче вартості сировини, що використовується для їх виробництва; введення контролю за підтвердженням легітимності товарів та їх походженням на підставі сертифікатів відповідності; відміну пільгового оподаткування суб’єктів малого підприємництва при реалізації імпортних товарів; звільнення від сплати ПДВ обладнання (у тому числі і при ввезенні або передачі його до статутного фонду підприємства для здійснення реконструкції), сировини, матеріалів, хімікатів, запасних частин, які використовуються у виробництві. |