Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Етика


Жулай Валерій Денисович. Конфлікт моральної та естетичної мотивації в генезі творчої особистості : дис... канд. філос. наук: 09.00.07 / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2006. — 160арк. — Бібліогр.: арк. 153-160.



Анотація до роботи:

Жулай В.Д. Конфлікт моральної та естетичної мотивації в генезі творчої особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.07 – етика. – Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. – К, 2006.

Дисертація присвячена аналізу конфлікту моральної та естетичної мотивацій в динаміці становлення творчої особистості.

Виявлено ключові феномени у суперечливому відношенні моральної та естетичної мотивації у творчому процесі: двонаправлена функція волі (Его-воля і моральна воля) та ідеалізація перспективи творчого здійснення. Встановлено причину виникнення конфлікту між зазначеними мотиваціями – відчуження ідеального начала від екзистенційної перспективи творчого здійснення, тобто, “витіснення” цього феномену з поля культурного становлення особистості з його подальшим “поверненням” у вигляді конфліктних установок свідомості. Зроблено висновок, що цінність естетичного зусилля в художній творчості полягає в інтегрованій у його внутрішню форму культурі моральної вимогливості, а не у впровадженні настанови на недиференційоване здійснення ідеальної мети, що виявляється, зрештою, лише естетською максимою.

Поставлене на початку роботи питання стосовно того, чи є неминучим конфлікт між моральною і естетичною мотиваціями і чи можливе його розв’язання в світлі розглянутих феноменів творчої дії (уява, ідеал, відчуження, установка) підводить до наступних висновків.

Причини конфлікту пов’язані:

по-перше, з двонаправленою функцією волі, яка, постаючи як Его-воля, прагне зберегти існуюче Я і через формальну розумову вимогу всезагальності ствердити це Я в усьому існуючому (хоч би це було і ствердження ідеалів), і водночас, як моральна воля (спираючись на силу розуму, що не визнає ніякої остаточності і для власного Я), виявляє готовність до самозречення заради покликання, як воно відчувається не стільки в ідеалі (усвідомлюваному), скільки крізь ідеал;

по-друге, з особливістю репрезентації ідеалу в творчому процесі, його формуванням в умовах “компенсаторної” чуттєвості, коли безпосереднє почуття затримується існуючими в суспільстві обмеженнями, причому йдеться не лише про табуювання еротичних бажань, а й про обмежені можливості спілкування і розуміння;

по-третє, має бути враховано, що суперечності, які виникають між різними мотиваціями, нагромаджуються протягом усієї генези особистості переважно без усвідомлення глибинних причин цих суперечностей; якоїсь миті загостреного їх усвідомлення індивід зненацька “застає” себе захопленим ними. Вони частково прояснюються і можуть частково долатися через творче здійснення в критичних, загострених, власне екзистенційних ситуаціях.

Як показано в роботі, зазначений конфлікт може бути прихованим, але поза ним існування творчої особистості є неможливим. Більш того, конфлікт і потреба його вирішити виявляються рушійними силами творчої дії.

Ще одним істотним результатом дослідження є виявлення багатомірності самосвідомості, яка у різний спосіб “центрується” в залежності від превалюючого типу діяльності: у митця, естета, теоретика культури можуть бути не просто різні особисті думки стосовно одного й того ж самого предмету і різні ціннісні значення, але різні форми “вибудовування” самого відношення до предмету (наприклад, логічні або чуттєві) і, відповідно, типу його присутності в свідомості, переживанні і оцінці. Для митця моральна воля як вимога вільного прийняття іншого відрізняється від факту вільного визнання іншого розумом саме перспективністю звернення до почуттів: самообмеження, в такому разі, не здійснюється розумом, а лише визначається ним.

Зазначена перспектива стає зримою в художньому творі, але в залежності від ступеня завершеності авторської ідеї може приводити і до глибокого розчарування (в цьому випадку здійснюється певна деконструкція морального пафосу), і до справжнього потрясіння (катарсис).

Публікації автора:

1. Жулай В.Д. "Я і Ти" Мартіна Бубера як відповідь на питання про достовірність смислу // Щорічник “Philosophia prima: метафізичні питання”. - Вип. 3. -К., 2000. – С.140.

2. Жулай В.Д. "Підпільна" людина Ф. Достоєвського як принцип творчості // Науково-теоретичний часопис "Філософські обрії" – Випуск 7. – Полтава 2002. – С.270.

3. Жулай В.Д. Аналіз створення контексту у С.К’єркегора // Науково-теоретичний часопис Філософська думка. – № 3, 2006. – С.160.

4. Жулай В.Д. Конфлікт моральної та естетичної мотивації в генезі творчої особистості // ХХІ століття і сучасна науково-практична інноваційна культура. Матеріали ІІІ-х аспірантських читань. – К.: КУТЕП, 2001. – С.111.

5. Жулай В.Д. Філософія – це мандрівне життя // Науково-теоретичний часопис Філософська думка. – № 1, 2002. – С.160.

6. Жулай В.Д. Ціннісні орієнтації в житті особистості // Матеріали міжнародної наукової конференції "Людина у світі духовної культури”. - К., 2002 – С.54.

7. Жулай В.Д. Рецензія на книгу Ч. Тейлора “Етика автентичності” // Дух і Літера. – К., 2003. – С.472.

8. Жулай В.Д. Категорія “цікаве” як форма конфліктного (або неконфліктного) співвідношення між моральним та естетичним // Щорічник "Наукові записки КУТЕП". – Вип. 3. – К.: КУТЕП, 2003. – С.572.

9. Жулай В.Д. Проблема морального самовизначення в сучасному світі: феномен постмодерну // Матеріали міжнародної наук. конференції “Світ у ситуації постмодерну: занепад культури чи зміна парадигм?” - К., 2006 – С.268.