У цьому дослідженні вирішено кілька наукових завдань теоретичного і практичного характеру: виявлено та проаналізовано семантико-стилістичні та функціональні особливості рівнів і форм категорії ввічливості корейської мови з урахуванням взаємодії вербальних і невербальних засобів вираження ввічливості. Це дозволяє стверджувати, що дане дисертаційне дослідження є першим у вітчизняному кореєзнавстві, в якому запропоновано класифікацію ввічливих форм за відповідними рівнями. Результати дослідження зумовили такі висновки: 1. Категорія ввічливості – це функціонально-семантична універсалія, формами якої виступають засоби вираження різного роду соціальних (у широкому значенні цього слова) стосунків між мовцем, його співбесідником і людьми, про яких іде мова. Лінгвістична ввічливість спрямована на відповідне використання мови з метою підтримання процесу комунікації, але мовленнєве спілкування не відбувається в соціальному вакуумі. Партнери по комунікації завжди перебувають у конкретних стосунках, що певною мірою впливають на саме спілкування. Таким чином, категорія ввічливості відображає систему ритуалізованих стратегій комунікативної поведінки (мовної і немовної), правила та норми етикету, що становлять суттєву частину мовленнєвої ввічливості в східних культурах. Отже, ввічливість – це вияв поваги до комуніканта, відповідно до прийнятих у певному суспільстві правил і норм, що є принципом успішного процесу комунікації, в якому відображені комунікативні традиції певного етносу. До комунікативної категорії ввічливості корейської мови належать: категорія адресиву, що передає відповідне ставлення комуніканта до слухача повідомлення, та категорія гоноративу, що виражає ставлення адресанта до суб’єкта чи об’єкта дії в реченні. 2. Розроблено та запропоновано диференціювання категорії ввічливості корейської мови за рівнями шанобливого ставлення до адресата. Зокрема уточнено та виокремлено шість рівнів ввічливості, до кожного з них дібрано відповідну назву українською мовою. Встановлено, що дані рівні розрізняються за стилями: формальним і неформальним. Виходячи з результатів дослідження, робиться висновок щодо розрізнення чотирьох рівнів шанобливого ставлення до адресата: ачжунопхім (високий рівень), йєсанопхім (звичайний високий рівень), йєсаначчхум (звичайний низький рівень), ачжуначчхум (низький рівень) у формальному стилі та двох рівнів турунопхім (загалом високий рівень), туруначчхум (загалом низький рівень) неформального стилю категорії ввічливості сучасної корейської мови. Побудована структурна класифікація ввічливих форм за відповідними рівнями. Різнобічно охарактеризовано та систематизовано, а також названо кожну з форм ввічливого ставлення: хапсйочхє (шаноблива форма), хаочхє (ґречна форма), хагечхє (фамільярна форма), херачхє (проста форма), хейочхє (дружня форма), хечхє (інтимна форма). На основі опрацьованого матеріалу, з врахуванням досліджень корейських мовознавців, автор пропонує власну класифікацію форм і рівнів категорії ввічливості, що зведені в таблицю. 3. Узагальнюється, що категорія ввічливості проявляється у лексичній і граматичній структурі речення. Граматична система форм ввічливості корейської мови існує у дієслові, предикативному прикметнику та зв’язці. Шанобливе ставлення може виражатися морфологічним (синтетичним й аналітичнім) і лексичним способами. Встановлено, що до морфологічних засобів утворення форм категорії ввічливості належать ввічливі еквіваленти часток називного та давального відмінків ккесо та кке, ввічливий суфікс нім, суфікс ввічливості сі, ввічливі форми присудка симніда, мніда, мнікка, псіда, сіпсіо, йо та ін., а також допоміжне дієслово чуда / тиріда, що утворює категорію спрямованості дії. До лексичних засобів належать спеціальні гоноративні та депрециативні еквіваленти певної групи іменників, займенників і дієслів. Досліджено, що ввічливість до певної особи може виражатися через меліоративний тип шанобливого ставлення – підвищення статусу, "звеличення" суб’єкта (шаноблива та ввічлива лексика), та пейоративний тип шанобливого ставлення – самоприниження мовця, зниження мовцем своєї позиції щодо слухача (скромна лексика). 4. На основі теоретичного матеріалу та наших досліджень підсумовується, що в сучасній корейській мові активно використовуються як форми, що належать до формального стилю, так і форми неформального стилю. Існування формального та неформального стилів у категорії ввічливого ставлення до адресата в корейській мові тісто пов’язане з активним і широким застосуванням форм ввічливості, що відповідають певному рівню шанобливого ставлення. Також уточнено, що дружню й інтимну форми категорії ввічливості слід класифікувати за відповідними рівнями, що належать до неформального стилю. 5. Детально досліджено особливості вживання, місце та роль кожної з форм шанобливого ставлення до адресата категорії ввічливості корейської мови. Різнобічно описано та охарактеризовано типові морфологічні форми реалізації категорії ввічливості, наводяться також конкретні приклади використання даних афіксів у мовленні. Проведено аналіз вживання рівнів і відповідних їм форм, залежно від сфер спілкування, комунікативних ситуацій і соціально-комунікативних ролей співрозмовників. Робиться висновок, що рівні ввічливості з шанобливими формами, що належать до формального стилю, застосовуються переважно на офіційних зібраннях, зустрічах, де чітко проявляється та фіксується різниця між старшим за статусом і молодшим, а також у звертаннях до малознайомих або незнайомих комунікантів, тоді як форми ввічливого ставлення, що зараховуються до неформального стилю, переважно використовуються у приватних бесідах за наявності рівноправних стосунків між учасниками спілкування. 6. При дослідженні та зіставленні вживання форм шанобливого ставлення виявлені певні тенденції. Ми приходимо до висновку, що система форм ввічливості сучасної корейської мови спрощується. Значна кількість лексики та граматичних форм виходять з ужитку або функціонують на мовній периферії, використовують їх лише в особливих, зазвичай ритуальних ситуаціях. Потроху можуть зникати одиниці мовлення різних рівнів ввічливості, дедалі менше молоді вживає ґречну форму, помітна тенденція використання дружньої форми замість інших шанобливих форм особистого ставлення. Рівень ввічливості значної кількості лексики та граматичних форм, що збереглися, знижується, а відмінності за рівнями ввічливості досить часто стираються. Однак протиставлення ввічливих і неввічливих форм стосовно адресата залишається стійким і не виявляє жодних тенденцій до послаблення. У вираженні шанобливого ставлення до співрозмовника традиційно застосовується шаноблива форма, проте вона дедалі більше набуває специфічного значення, досить часто асоціюючись зі сферою обслуговування. 7. Досліджено та описано одиниці категорії ввічливості сучасної корейської мови – ввічливо-суб’єктні (гоноративні), ввічливо-об’єктні (депрециативні) та нейтральні форми: спеціальна ввічлива лексика, гоноративні суфікси й частки. Узагальнюється, що ввічливо-об’єктні форми вживаються лише тоді, коли суб’єктом дії виступає сам мовець або особа, яка має відношення до нього, в інших випадках, коли в процесі комунікації йдеться про власні дії адресанта, використовуються лише нейтральні форми. 8. У спілкуванні корейців досить важливу роль виконують невербальні засоби ввічливості. Вони утворюють велику, чітко регламентовану систему засобів етикету та типових комунікативних ситуацій (вітання, поздоровлення, прохання, вибачення тощо), більшість з яких має специфічно-національний характер. Корейський мовленнєвий етикет відрізняється особливим урахуванням таких факторів, як соціальний статус, вік і стать співрозмовників. У науковий вжиток автором вводиться раніше ніколи систематично не досліджуваний корейський невербальний матеріал, що може бути використаний при укладанні словників невербальної та вербальної мов. У дослідженні експліцитно виписано, прокоментовано та подано детальний аналіз 22 етикетних жестів корейців, що передають значення ввічливого чи неввічливого ставлення до адресата в процесі комунікації і, таким чином, становлять невербальний компонент категорії ввічливості сучасної корейської мови. |
