1. Аналіз спеціальної літератури виявив низку питань комплексного контролю в процесі спортивної підготовки юних штовхальників ядра, які пов’язані з оцінкою результатів тестування, визначенням норм для різних вікових груп та кваліфікацій, визначив проблему щодо уніфікації системи комплексного контролю та застосування її на етапі початкової спортивної спеціалізації зі штовхання ядра. 2. Створено науково-методичні основи організації комплексного контролю юних штовхальників ядра на етапі початкової спортивної спеціалізації. 3. Дослідження вікових особливостей спортивної підготовки юних штовхальників ядра у віці 11-15 років дозволили виявити та обґрунтувати ефективні засоби й методи комплексного контролю у підготовці юних штовхальників ядра на етапі початкової спортивної спеціалізації на основі об’єктивної оцінки різних аспектів підготовленості (функціональної, фізичної, технічної, психологічної). 4. За результатами експериментальних досліджень визначено відповідно до конкретизації завдань і вікових особливостей два періоди і притаманні їм рівні фізичної, технічної, функціональної підготовленості юних штовхальників ядра: - період становлення рухових навичок із 11 до 12 років (початкове навчання техніці фізичних вправ); - період стабілізації рухових навичок із 13 до 15 років (формування техніки штовхання ядра). 5. Встановлено, що у віковому періоді 11-12 років темпи приросту антропометричних даних, динаміка морфологічних і функціональних показників у цей період взаємообумовлені високими темпами статевого дозрівання та впливають на фізичну підготовленість. Кореляційний аналіз показників фізичного розвитку (антропометричні виміри довжини і маси тіла) та показників функціональної підготовленості показав їх значний зв'язок і найбільший взаємовплив: показники фізичного розвитку і функціональної підготовленості (РWC170, V02) мають тісний зв'язок з показниками фізичної підготовленості (стрибок у довжину з місця, потрійний стрибок з місця, стрибок угору /за Абалаковим/). У юнаків навпаки - між рівнем фізичного розвитку та показниками індивідуального перенесення тренувальних навантажень взаємозв’язку не встановлено. Таким чином, у віці 11-12 років дівчата мають кращий функціональний стан, ніж юнаки, що пов’язано з морфологічними особливостями представників різних статей цього вікового періоду. 6. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що особливого значення у період із 11 до 12 років – період становлення рухових навичок (початкове навчання техніці фізичних управ) - набуває медико-біологічний контроль юного організму при фізичному навантаженні, що обумовлює рівень фізичного розвитку і функціональної підготовленості юного атлета. У ході експерименту визначені модельні характеристики показників спортивної підготовленості для юних штовхальників ядра віком 11-12 років. 7. Аналіз результатів експериментальних досліджень показав, що у віковому періоді 13-15 років (стабілізація рухових навичок) як у юнаків, так і у дівчат посилюються взаємозв’язки змагальної результативності з морфологічними показниками (довжина і маса тіла) та показниками фізичної і технічної підготовленості. Аналіз кореляційних зв’язків виявив високий ступінь взаємозалежності зі спортивним результатом показників фізичної підготовленості: - у дівчат - швидкісно-силові і силові показники (стрибок у довжину з місця – r = 0,760-0,782; потрійний стрибок – r = 0,683-0,783; стрибок вгору /за Абалаковим/ – r = 0,676-0,737; присідання зі штангою на плечах – r = 0,429-0,794; ривок штанги вгору – r = 0,563-0,722; підняття штанги на груди – r = 0,764-0,696); - у юнаків - відповідно - стрибок у довжину з місця – r = 0,215-0,782; потрійний стрибок з місця – r = 0,434-0,740; стрибок вгору /за Абалаковим/ – r = 0,656-0,784). 8. Експериментально підтверджено, що здатність до керування суглобними кутами (показники просторових характеристик) у період із 13 років і на кінець етапу початкової спортивної спеціалізації - 15 років – має достовірний зв’язок із рівнем технічної підготовленості у період досягнення перших вагомих спортивних результатів і виконання нормативних розрядів: - у дівчат – у межах r = 0,719-0,785; - в юнаків - у межах r = 0,651-0,794 - порівняно зі здатністю до управління тривалістю окремих фаз (показники часових характеристик). Таким чином, у підготовці штовхальників ядра віком 13-15 років переважного значення набуває педагогічний контроль (контроль за рівнем фізичної й технічної підготовленості), що зумовлює взаємний вплив на рівень функціональної підготовленості юних штовхальників ядра. У цей період зростає також кількість значущих показників, вплив яких на спортивний результат достовірно підтверджується. Отримані результати досліджень та кореляційний аналіз взаємозв’язків дозволяють рекомендувати на сучасний період підготовки юних штовхальників ядра з 13 до 15 років комплекс модельних контрольних показників кожного вікового періоду з метою прогнозування спортивних результатів. 9. Проведені дослідження і отримані результати дозволили охарактеризувати особливості становлення (11-12 років) та стабілізації рухових навичок (13-15 років) і вдосконалення фізичної підготовки юних атлетів відповідно до зростання тренованості. Аналіз кореляційних зв’язків між показниками всіх видів контролю на кінець етапу початкової спортивної спеціалізації дали підставу визначити комплекс найбільш значущих показників задля досягнення спортивного результату. У дівчат такими показниками є показники медико-біологічного контролю: довжина тіла (r = 0,789), маса тіла (r = 0,772), динамометрія правої та лівої кистей рук (r = 0,791; 0,736), ЧСС після навантаження (r = 0,705), V02 (r = 0,782), РWC170 (r = 0,785), АТmax після навантаження (r = 0,729); показники швидкісно-силової та силової підготовки: стрибок у довжину з місця (r = 0,782), потрійний стрибок з місця (r = 0,783), стрибок вгору /за Абалаковим/ (r = 0,737), присідання зі штангою на плечах (r = 0,794), ривок штанги вгору (r = 0,722), підняття штанги на груди (r = 0,696); показники технічної підготовленості (показники просторових характеристик): кут скручування між фронтальними висями таза і плечового поясу у фіналі (r = 0,730), шлях активного впливу на прилад у фінальній фазі (r = 0,719), амплітуда рухів кульшових суглобів у фіналі (r = 0,785), амплітуда рухів правого колінного суглоба у фіналі (r = 0,754). У юнаків такими показниками є показники медико-біологічного контролю: динамометрія правої та лівої кистей рук (r = 0,734; 0,798), АТmin до і після навантаження відповідно (r = 0,700; 0,677), АТmax після навантаження (r = 0,633); показники швидкісно-силової підготовки: стрибок у довжину з місця (r = 0,782), потрійний стрибок з місця (r = 0,740), стрибок вгору /за Абалаковим/ (r = 0,784) і показники технічної підготовленості: кут скручування між фронтальними вісями тазу і плечового поясу у фіналі (r = 0,651), шлях активного впливу на прилад у фінальній фазі (r = 0,770), амплітуда рухів кульшових суглобів у фіналі (r = 0,794), амплітуда рухів правого колінного суглоба у фіналі (r = 0,732). 10. Результати проведених досліджень процесу підготовки юних штовхальників ядра на етапі початкової спортивної спеціалізації (11-15 років) дозволили розробити систему організації комплексного контролю підготовки юних спортсменів до змагальної діяльності. Основними засобами і методами поетапного комплексного контролю зазначеної системи є: перший етап 11-12 років: показники медико-біологічного контролю та їх вплив на розвиток фізичних якостей; другий етап 13-15 років: педагогічний контроль, показники за рівнем фізичної та технічної підготовленості та їх взаємний вплив на функціональну підготовленість юних атлетів. 11. Застосування в практичній діяльності розробленої системи організації комплексного контролю підготовки юних штовхальників ядра призвело, за умови своєчасного корегування раціональної спрямованості тренувального процесу, до підвищення ефективності навчально-тренувальних занять, що знайшло своє відображення в значних спортивних успіхах дослідної групи (підготовлено мс – 2, кмс – 3, І р – 1). | 