В результаті теоретичного аналізу і експериментального дослідження проблеми комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів були зроблені такі висновки. 1. АГК є компонентом комунікативної компетенції майбутніх філологів. АГК складається із теоретичних та практичних граматичних знань, рецептивних і репродуктивних граматичних навичок та операцій, що складають ці навички. Для здійснення цілеспрямованого контролю рівня сформованості АГК доцільно розділити АГК на перераховані вище складові, які є об’єктами контролю. Узагальненим об’єктом контролю виступає АГК. 2. Для забезпечення ефективного визначення рівня сформованості АГК майбутніх філологів як засобу спілкування контроль має бути комунікативно спрямованим, тобто відповідати методичним вимогам, які витікають із основних принципів комунікативного підходу. Таким чином, при вимірюванні рівня сформованості АГК необхідно враховувати мовленнєву спрямованість, функціональність, ситуативність контролю АГК, а також індивідуально-психологічні особливості студентів першого курсу ВМНЗ, що мають вплив на їхню успішність. Аналіз вікових і психологічних особливостей студентів-першокурсників у навчальному процесі свідчить про те, що організація контролю під час оволодіння ними комунікативною компетенцією взагалі та граматичною компетенцією зокрема сприяє удосконаленню багатьох психічних функцій молодих людей віком 17–19 років. Крім цього значуща роль під час організації комплексного контролю АГК відводитись само- та взаємоконтролю. 3. Враховуючи психологічні рекомендації щодо ефективної організації контролю в процесі оволодіння студентами іноземною мовою та висновки, отримані при аналізі вікових і психологічних особливостей студентів, комплексність контролю рівня сформованості АГК розглядається нами з позицій суб’єктів навчальної діяльності і передбачає взаємодію контролю викладача із само- та взаємоконтролем студентів. Контроль викладача не є самоціллю, а спрямований, передусім, на формування у студентів навичок самоконтролю як необхідної умови ефективного спілкування. У свою чергу, формування навичок самоконтролю передбачає вміння студентів адекватно оцінювати результати власної мовленнєвої діяльності. З цією метою студентів ознайомлюють з єдиними критеріями і нормами оцінки граматичних знань, навичок та АГК. 4. Визначено цілі, функції, види і форми контролю АГК. Цілі комплексного контролю рівня сформованості АГК визначаються відповідно до цілей навчання іноземних мов у ВМНЗ і конкретизуються на кожному із етапів оволодіння АГК. Реалізація основної і супутніх цілей контролю сприяє також формуванню навичок самоконтролю студентів. Комплексний контроль рівня сформованості АГК здійснюється за допомогою поточного, тематичного і підсумкового видів контролю. Провідними функціями ПоК визначено функцію управління процесом оволодіння/навчання АГК студентів, а також навчальну і коригуючу функції. Під час ТеК основними виступають функція управління і оціночна функції, а під час ПіК оціночна функція. 5. Цілеспрямована реалізація ПоК, ТеК та ПіК здійснюється за допомогою тестів (об’єктивних і суб’єктивних), які є ефективною формою контролю рівня сформованості АГК викладачем та дієвим засобом формування навичок самоконтролю студентів. 6. Комплексний контроль рівня сформованості АГК проводиться на базі конкретного граматичного матеріалу, визначеного для засвоєння на першому курсі ВМНЗ чинною програмою. Ситуативно-функціональний підхід визнано доцільним для організації граматичного матеріалу для КЗ. Відповідно до цього підходу організація граматичного матеріалу здійснюється в три етапи: на І відбираються ситуації, адекватні тематиці спілкування; на ІІ визначаються комунікативні функції, зумовлені відібраними ситуаціями; на ІІІ відбираються граматичні засоби, необхідні та достатні для реалізації цих функцій. 7. Система КЗ для визначення рівня сформованості АГК складається із трьох підсистем: 1) підсистеми поточного контролю, 2) підсистеми тематичного контролю, 3) підсистеми підсумкового контролю. Провідна роль у зазначеній підсистемі відводиться підсистемі поточного контролю. Запропонована система КЗ може бути використана при організації навчання за модульно-кредитною системою. 8. Результати експериментального навчання підтвердили ефективність запропонованої методики комплексного контролю рівня сформованості АГК. Отримані результати експериментального навчання довели ефективність організації ПоК в кінці кожного заняття тематичного циклу. 9. Проведене дослідження та результати експериментальної перевірки дають підстави рекомендувати розроблену методику комплексного контролю рівня сформованості АГК на першому курсі ВМНЗ для впровадження в навчальний процес. | 