1. На основі детальних досліджень динаміки випадання опадів протягом холодного періоду 1966–1999 рр. у гірській частині Криму вперше встановлено факт зменшення кількості їх у зимовий сезон – основний період їх випадання порівняно із багаторічним періодом спостережень. Особливо ця тенденція помітна на станціях, розташованих у районі Головного пасма Кримських гір. Для місяців перехідних сезонів року навпаки спостерігається тенденція до незначного збільшення кількості опадів, що найбільш помітно на приморських станціях. Доведена чітка локалізація поля опадів по ландшафтних зонах, при якій найбільша кількість опадів спостерігається у районі Головного пасма та південного макросхилу. Доведена тенденція до збільшення кількості опадів у напрямку від Передгірної області до області Головного пасма та зменшення у напрямку із заходу на схід. Показано особливості стану мінливості кількості опадів та днів із ними по досліджуваній території. Вперше встановлено та статистично оцінено емпіричну залежність між фактором рельєфу та розпо-ділом кількості опадів з висотою місцевості. Визначено добовий хід випадання опадів у західній частині Криму та показано особливості найбільшої повто-рюваності опадів різного виду по ландшафтних зонах регіону. Доведено, що найбільш часто усі види опадів починаються у нічні години, а закінчуються у денні. Плювіометричний градієнт становить для зимових місяців 7,0–9,0 мм/100 м, а для місяців перехідних сезонів 3,0–4,0 мм/100 м. Для добового максимуму опадів плювіометрчний градієнт становить для грудня та січня 2,0 мм/100 м, а для усіх інших місяців він дорівнює 1,0 мм/100 м. Виявлено вплив рельєфу на просторовий розподіл числа днів із значними та небезпечними кількостями опадів в умовах західної частини Криму у період їх найбільшої повторюваності. Дослідження розподілу числа днів із значними та небезпечними опадами під-твердили чітку локалізацію їх розподілу по ландшафтних зонах території при якій переважна кількість випадків з ними зосереджується у районі Головного пасма та бровки південного макросхилу. Число днів із значними та небез-печними кількостями опадів залежно від їх градацій коливається від 1 до 5 днів (з максимумом 2–11 днів). Доведено значну мінливість їх кількості по території та найбільшу повторюваність їх випадання у нічні години. 2. Доведено, що термічний режим підстильної поверхні Кримських гір виз-начається у холодний період року переважно додатніми температурами поверхні грунту, за виключеням найбільш високо розташованих ділянок гір та північного макросхилу. Сезонне промерзання грунту не глибоке (до 40 см) і носить нестійкий характер. Найбільш раннє промерзання грунту спостеріга-ється наприкінці листопада в улоговинних місцевостях Головного пасма. Сніговий покрив найбiльш рано з’являється у середині листопада, на території Головного пасма. До середини грудня він з’являється у Передгірній області, а на початку сiчня на південному макросхилі. Протягом лютого відбувається схід снiгового покриву на Пiвденному березi, до середини березня снiг сходить на обох макросхилах, і тільки у квітні на Головному пасмі. За числом днiв iз снiговим покривом за сезон особливо видiляються гiрськi масиви (38–101 день). Для передгірної області число днів із ним становить 9–20 днів, а на південному макросхилі 4–8 днів. Існує чітко виражена диференціація у розподілі показникiв стану снiгового покриву за сезон по ландшафтах досліджуваної території. Так, найбільші з них чітко локалізовані в районі Головного пасма. Показники стану снігового покриву найістотніше зменшуються на південному макросхилі. Вия-влена залежнiсть мiж величиною показникiв стану снiгового покриву та висо-тою мiсцевостi має функцiональний характер (Rxy = 0,92–0,94). 3. Просторовий розподіл показників стоку річок чітко диференційований як за місяцями, так і за висотними поясами. Найбільші з них спостерiгаються на рiчках у зимовi мiсяці та особливо на початку весняного снiготаненя. Найбiльш чiтко цей процес прослiдковується на рiчках пiвнiчного макросхилу в районах водозборiв з висотами 400–600 м. Подiбний характер просторово-часового розподiлу має i шар стоку. Найбiльшi коефiцiєнти стоку також вiдно-сяться до зимових мiсяцiв та початку весни, а найменшi спостерiгаються зде-бiльшого у жовтнi – листопадi. Показано збільшення стану мінливості показ-ників водності річок наприкінці зими та початку весни. 4. Проведені дослідження обливостей клiматичних умов та розповсюдження негативних екзогенних явищ дозволили видiлити зону їхнього тiсного поєд-нання, яка охоплює центральну та пiвденно-схiдну частини гірського масиву. Особливо видiляються у цій зонi два осередки – район Ай-Петрiнської яйли та Ангарського перевалу. На поточний період встановлено стабілізацію у прояві сельової активності у холодний період року в західній частині Криму. 5. Орографiчнi особливостi регiону дослiджень та наявнiсть великої водної поверхнi (Чорного моря) суттєво вiдбиваються на динамiцi та просторовому розподiлi хмар нижнього ярусу. Доведено, що найбiльша повторюванiсть хмар конвективного розвитку спостерiгається у гiрських мiсцевостях, а хмари шарувато-подiбних типiв найбiльш характернi для пiвнiчного макросхилу та крайнього пiвденного заходу. Встановлено, що у дні з опадами в Криму найнижче знаходяться шаруваті та шаруватоподібні хмари. Виявлено тен-денцію до зростання висоти нижньої межі ресурсних хмар навесні, особливо у квітні. Вперше показано просторово-часовий розподіл найбільшої повторю-ваності градацій висоти нижньої межі хмар нижнього ярусу у регіоні через кожні 100 м. Доведено особливості мінливісті висоти нижньої межі ресурсних хмар по різних ладшафтних зонах. 6. Зважаючи на поточний перебіг екзогенних процесів та динаміку розвитку геокомплексів регіону, можна сказати, що роботи з активного впливу суттєвим чином не вплинуть на перебiг негативних природних процесiв, а лише дадуть змогу певним чином поповнити запаси водосховищ та уникнути збільшення посушливості вододільних просторів.При цьому деструктивного розвитку ландшафту не відбудеться. Проте за наявностi низки несприятливих природних ситуацiй, що стосуються стану природних комплексiв та динаміки метеовеличин, ймовiрне прискорення руслових процесiв, яке можливе у верхiв’ях рiчок Качi, Альми, Бельбеку, Чорної. При проведенні робіт з активних впливів коли в районі Ай-Петрi та Ангарського перевалу очікується випадання значних природних опадів (30 мм/добу), може виникнути небезпечна ситуація з порушенням рівноваги схилів і деструктивним перетвореннм ландшафту – виникнення зсувів, а в окремих випадках інтенсифікація осередків селей. Такий перебіг цих подiй можна вважати малоймовiрним з тієї причини, що роботи зі збiльшення опадiв проводяться з урахуванням поточної динамiки геокомплексiв в районi їхнього проведення. Прискорення природного розчинення карбо-натних порiд пiд впливом робіт зі збільшення опадів також мало ймовірне. Деякiй його iнтенсифiкацiї можуть сприяти лише тривалі опади кiлькiстю 30,0 мм/добу. Роботи з активного впливу спроможнi суттєво збiльшити кiлькiсть тiльки малих та середнiх опадiв. Крiм того, їх звичайно проводять в перiод недостатнього зволоження територiї. Основний змiст дисертацiї викладений в роботах Статті 1. Пясецкая С.И, Хусид С.В. Характеристика осадков зимнего и переходных сезонов года в Крыму // Труды УкрНИГМИ. - 1990. - Вып. 237. - С. 151–164. (Пясецька С.І. – обробка вихідного матеріалу, узагальнення, написання статті). 2. Осокина И.А., Пясецкая С.И., Хусид С.В. Продолжительность осадков в Крыму в зимний и переходный сезоны года // Труды УкрНИГМИ. - 1992. - Вып. 243. - С. 95–100. (Пясецька С.І. – обробка вихідного матералу, узагальнення, написання статті). 3. Пясецька С.І. Добовий максимум опадiв та його просторово-часовий розподiл у пiвденно-захiднiй частинi Кримських гiр // Український географiчний журнал. ІГ НАН України. - 2001. № 1. - С. 45–50. 4. Пясецька С.І. Число днів із сильними опадами в південно-західній частині Криму // Наук. праці УкрНДГМІ.- 2001. - Вип.249. – С. 73–81. 5. Пясецька С.I. Особливостi формування снiгового покриву в пiвденно-захiднiй частинi Кримських гiр та характеристики його стану та динамiки // Фізична географія та геоморфологія. - 2002. - Вип. 43. - С. 81–86. 6. Пясецька С.І. Характеристика річок гірської частини Криму в холодний період року // Вісник Київ. ун-ту. Серія – Геогр. –2003. – Вип.49. С.31–34. 7. Пясецька С.І. Сучасна динаміка екзогенних процесів та можливість моди-фікації природних комплексів гірської частини Криму шляхом активних впливів // Фізична географія та геоморфологія. – Вип.44. - 2003. - Вип. 44. - С. 209–217. Тези доповідей 1. Пясецька С.І. Структурно-функцiональна органiзацiя мережi гiдроме-теорологiчних спостережень в Українi // Ландшафт як iнтегруюча концепцiя ХХІ сторiччя. -К.: КГУ. - 1999. - С. 268–269. 2. Пясецька С.І. Сучасні тенденції опадоутворення у період зміни клімату та можливість збільшення опадів у гірській частині Криму в холодний період року // II міжнародна науково-практична конференція. Географічна освіта і наука в Україні.-К.: КГУ.- 2003.- С. 181–182. | 