Анотація до роботи:

Лунько Т.А. Комплексне обстеження і лікування жінок з синдромом хронічних тазових болів із застосуванням інтраскопічних технологій. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. акушерство та гінекологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2006.

За результатами обстеження 205 пацієнток з хронічними тазовими болями встановлена висока специфічність (83,3%) та середній рівень чутливості (59,4%) неінвазивних (ультрасонографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія) методів діагностики та висока специфічність (100,0%) і висока чутливість (95,2%) малоінвазивних ендоскопічних методів для етіологічної верифікації синдрому хронічного тазового болю. Вивчена та систематизована структура алгогенних факторів СХТБ та визначені два домінуючих їх типи – „малі” форми зовнішнього геніального ендометріозу (63,1%) та злуковий процес органів малого тазу (36,8%). Встановлені психоемоційні порушення у хворих з СХТБ, які проявляються підвищенням показників реактивної і особистої тривоги у порівнянні з практично здоровими жінками в 1,5 і 1,3 рази (р<0,05), а також підвищенням рівня депресії - в 2,5 рази (р<0,01). На підставі отриманих даних розроблена методика диференційованого лікування хворих з СХТБ із застосуванням ендохірургічного втручання та корекції психоемоційних порушень рослинним антидепресантом на основі Hypericum perforatum L., яка дозволила у хворих з ендометріозом зменшити рівень больового індексу в 1,8 рази, а частоту рецидивів захворювання - на 21,9%; у пацієнток із спайковим процесом на 12 місяці спостереження рівень больового індексу зменшився в 2,2 рази, а частота рецидивів злукового процесу (за даними second-look лапароскопії) - на 20,9%.

В дисертації запропоновано нове рішення наукової задачі, яке заключається у поліпшенні діагностики та підвищенні результативності лікування у хворих з СХТБ шляхом створення діагностичного алгоритму із застосуванням інтраскопічних методів візуалізації та диференційованого використання патогенетично обгрунтованої комплексної лікувальної програми, яка включає ендохірургічне втручання та корекцію психоемоційних зрушень.

1. Неінвазивні інтраскопічні діагностичні методи (ультрасонографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія) у хворих з СХТБ характеризуються високою специфічністю (83,3%) та середнім рівнем чутливості (59,4%), що виправдовує їх використання в якості скринінгового методу обстеження жінок, які страждають хронічними тазовими болями.

2. Малоінвазивна ендоскопічна діагностика при СХТБ відзначається високою специфічністю (100,0%) та високою чутливістю (95,2%), що дозволяє виявляти малі морфофункціональні зміни зі сторони органів малого тазу (ендометріоз, злуковий процес органів малого тазу та їх поєднання), недоступні неінвазивним методам обстеження та здійснити на цій основі диференційований вибір комплексної лікувальної програми.

3. У хворих з СХТБ в порівнянні з практично здоровими жінками спостерігається достовірне підвищення показника реактивного неспокою в 1,5 рази (р<0,05), особистої тривоги – в 1,3 рази (р<0,05), а також підвищення рівня депресії в 2,5 рази (р<0,01), що обгрунтовує необхідність включення в комплексне лікування заходів, спрямованих на психосоматичну корекцію.

4. Включення в комплексне лікування хворих з СХТБ, зумовленим «малими» формами зовнішнього генітального ендометріозу, рослинного антидепресанта на основі Hypericum perforatum L. в порівнянні з традиційним лікуванням сприяє покращенню результатів лікування, що проявляється зниженням больового індексу на 12 місяці спостереження в 1,8 рази і зменшенням частоти рецидивів захворювання на 21,9%.

5. Застосування в комплексному лікуванні хворих з СХТБ, пов'язаним із злуковим процесом органів малого тазу, інтраопераційного гідроперитонеума розчином гідроксильованого крохмалю (Рефортан 6%) в порівнянні з традиційною методикою лікування сприяє зниженню больового індексу на 12 місяці спостереження в 2,2 рази, зменшенню частоти рецидивів злукового процесу (за даними second-look лапароскопії) на 20,9%.

6. Використання у хворих з СХТБ діагностичного алгоритму із використанням інтраскопічних методів візуалізації та диференційований вибір комплексної лікувальної програми є патогенетично виправданим, клінічно обгрунтованим і сприяє підвищенню ефективності лікування хворих з СХТБ.