У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в підвищенні ефективності лікування хворих на важкі токсико-алергічні дерматози на підставі встановлення патогенетичної ролі гемоциркуляторних і обмінних порушень, розладів амінокислотного спектра, системи оксиду азоту – NO-синтази і використання в комплексній терапії препаратів метаболічної та гемодинамічної дії. 1. У патогенезі ТАД відомості про порушення гомеостазу, а саме гемоциркуляції, кислотно-основного стану, обміну амінокислот крові, стану системи оксиду азоту є як маловідомими, так і суперечливими, – це є підставою для проведення досліджень гемодинамічних, біохімічних показників, а саме амінокислотного спектра та системи оксиду азоту – NO синтази. 2. Встановлено, що у 88,5% хворих на ТАД етіологічним чинником були медикаменти: природні та напівсинтетичні пеніциліни (38,7%), нестероїдні протизапальні засоби та піразолонові анальгетики (27,4%), цефалоспорини (11,3%), сульфаніламіди (8,1%) та ін., латентний період становив 5,7±0,3 дня. Поліпрагмазія визначена у 72,6% хворих, найчастішими шляхами введення препаратів були внутрішньом’язевий та комбінований (54,9%). У 64,2% пацієнтів з ТАД визначено захворювання шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи. Площа ураженої поверхні у хворих на ТЕН зі сприятливим перебігом була 39,8±4,2%, в летальних випадках – 77,4±1,2% поверхні тіла. 3. Вивчення біохімічних параметрів гомеостазу у хворих при ТАД виявило суттєві відхилення від норми у хворих на ССД і ТЕН. У пацієнтів з ССД установлено підвищення вмісту АсАТ в 2,4 раза, АлАТ – в 2,2 раза, зниження загального білка в 1,2 раза (р<0,05). У хворих на ТЕН спостерігаються значні гемодинамічні розлади, обумовлені дизгідрією, які характеризуються циркуляторною нестабільністю внаслідок позаклітинної ізотонічної дегідратації. Залежно від періоду хвороби гемодинамічні і оксигенаційні розлади супроводжуються порушенням обмінних процесів: зниженням вмісту загального білка в 1,2 – 1,3 раза, збільшенням загального білірубіну в 1,5 – 2,3 раза, АлАТ і АсАТ в 4,2 – 5,1 раза, натрію в 1,05 1,1 раза, сечовини та креатиніну в 1,6 – 2,0 раза і метаболічним ацидозом за пониженням рівня SB в 1,4 – 1,5 раза (р<0,050,01). Гіпертрансаміназемія, гіпернатріємія, метаболічний ацидоз у хворих на важкі ТАД є додатковим підтверженням втягнення в патологічний процес печінки та нирок. 4. Дослідження спектра вільних АК та продуктів їх розпаду в сироватці крові хворих на ТАД виявило істотні зміни. При медикаментозній алергії по типу БЕЕ на тлі нормального сумарного вмісту замінних і незамінних АК установлена дисаміноацидемія зі змінами в основному рівня сірковмісних АК (р<0,01). У пацієнтів з ССД при зниженні загальної кількості АК зменшувався в 1,2 раза сумарний вміст замінних і в 1,4 раза – незамінних АК (р<0,05). Відхилення амінокислотного складу крові при ТЕН виявлялися різноспрямованими змінами показників: на початку хвороби – зниженням в 1,3 раза загальної кількості АК за рахунок зменшення в 1,8 раза незамінних АК (р<0,01), на висоті захворювання – підвищенням в 1,3 раза сумарного вмісту АК зі збільшенням в 2,3 раза кількості незамінних АК (р<0,01). 5. У хворих на ТАД встановлено активізацію NO-синтазного механізму утворення NO в сироватці крові, що супроводжується зміною вмісту стабільних метаболітів NO і NO-синтазної активності: при медикаментозній алергії по типу БЕЕ рівень нітрат-аніонів збільшувався в 1,8 раза (р<0,05), активність iNOS – в 5,1 раза (р<0,01); при ССД - вміст нітрат - і нітрит-аніонів зростав в 1,5 і 3,3 раза, активність cNOS та iNOS – в 1,8 і 13,4 раза (р<0,01); при ТЕН в початковому періоді рівень NO2 та NO3 зростав в 1,9 і 4,3 раза, активність iNOS – в 21,7 раза (р<0,01), на висоті захворювання значення нітрат- і нітрит-аніонів збільшувалися в 1,7 і 10,8 раза (р<0,01), сNOS – в 5,1 раза (р<0,05), iNOS - в 16,7 раза (р<0,01). 6. Розроблено оригінальний метод комплексного лікування хворих на важкі ТАД з урахуванням біохімічних показників гомеостазу (рівня трансаміназ, загального білка, загального білірубіну, натрію, сечовини та креатиніну крові), амінокислотного спектра (замінних та незамінних АК, біогенних амінів) та системи NO – NOS (нітрит- та нітрат-аніонів, iNOS). З використанням засобів метаболічної дії (антиоксиданта «Три-Ві плюс» при медикаментозній алергії по типу БЕЕ), препаратів, які містять амінокислоти («Октамін плюс» – ССД, «Інфезол 40» – при ТЕН), волемічного стабілізатора гемодинаміки «Рефортану», коректора метаболічного ацидозу 4% гідрокарбонату натрію, дало змогу досягти клінічного одужання у 94,4% хворих порівняно з 85,3% при традиційній терапії, вдвічі зменшити частоту смертельних вислідів при ТЕН. |
