Анотація до роботи:

Товмасян В.В. Комплексне лікування пошкодження сухожиль згиначів пальців кисті в критичній зоні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія.

Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2006.

Серед усіх пошкоджень опорно-рухового апарата травма кисті займає понад 30%. Пошкодження кисті серед виробничих травм в індустріально розвинутих країнах становлять від 30 % до 72 %. Незадовільні результати лікування відмічають в 38 % хворих з травмою сухожиль та нервів кисті, що зумовлено стійкою тенденцією до підвищення тяжкості травми кисті, недостатнім та неякісним лікуванням.

Найбільшу складність для реконструктивно-відновного лікування являють собою пошкодження сухожиль згиначів пальців кисті на рівні фіброзно-синовіального каналу пальця в критичній зоні. Ураження сухожиль у критичній зоні виявляють у 47,7% випадків пошкоджень згиначів та розгиначів і результати сухожильних швів часто незадовільні, особливо при накладанні швів на сухожилля згиначів.

В роботі на значному матеріалі розглянуті питання комплексного лікування пошкоджень сухожиль згиначів пальців кисті в критичній зоні, а саме: запропоновано нові тактичні підходи та удосконалення методів хірургічного лікування; розроблено систему ультразвукових критеріїв прогнозування перебігу післяопераційного періоду; розроблено і впроваджено в практику фіксатор верхньої кінцівки для полегшення роботи оператора, зменшення кількості асистентів; розроблено і впроваджено у практику нову методику накладання сухожильного шва; експериментально доведено міцність запропонованого способу з’єднання кінців сухожиль; теоретично та біомеханічно обґрунтовано необхідність відновлення цілісності зв’язкового апарата кістково-фіброзного каналу при пошкодженні сухожиль згиначів пальців кисті; розроблено та обґрунтовано ефективну систему післяопераційної реабілітації хворих з пошкодженнями сухожиль пальців кисті у критичній зоні.

У дисертації вирішено актуальне завдання травматології та ортопедії, що полягає в покращенні результатів лікування хворих із пошкодженням сухожиль згиначів пальців кисті у критичній зоні шляхом удосконалення існуючих методик оперативного лікування та післяопераційної реабілітації постраждалих.

1. Запропонований сухожильний шов по міцності суттєвог (n<0,01) переважає шви, які широко використовуються в клініці сухожильних швів за Кюнео та за Казаковим; використання багатокомпонентних швів з багатоплощинним проведенням шовного матеріалу через лінію анастомозу дозволяє достовірно збільшити їх міцність на розрив та розходження країв, при цьому підвищення межі прорізування шовного матеріалу шва досягається плавним зміненням напрямку нитки.

2. Використання ультразвукової діагностики у хворих з ушкодженнями сухожилків згиначів в зоні фіброзно–синовіальних каналів дозволяє уточнити локалізацію кінців ушкодженого сухожилля з великим ступенем достовірності, допомагає прогнозувати розвиток післяопераційного періоду при виявленні значних розходжень сухожильного анастомозу та його розривів, кардинально міняти тактику в післяопераційному періоді.

3. В результаті біомеханічного моделювання обґрунтована необхідність обов’язкового відновлення цілісності зв’язок сухожильного каналу, що попереджує у процесі згинання виникнення діастазу між сухожиллям та суглобовою головкою фаланг.

4. Ретельна діагностика всіх пошкоджених тканин, раціональне планування оперативних втручань та відновлення кільцеподібних зв’язок (А–2 та А–4) і пальцевих нервів є обов’язковим у комплексному лікуванні пошкоджень сухожиль згиначів пальців кисті в критичній зоні.

5. Розроблена методика ранньої активної дозованої мобілізації, щоа включає комплекс вправ, які пацієнт починає виконувати через 2–3 доби після операцій, та медикаментозне і фізіотерапевтичне лікування підвищують ефективність післяопераційної реабілітації при лікуванні хворих з ПСЗПК у критичній зоні i дозволяють отримати 53,2 % відмінних, 31,9 % добрих та 13,8 % задовільних функціональних результатів.