Анотація до роботи:

Ісакова Н.М. Комплексне лікування хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки антибіотиками та препаратом із імуномодулюючими властивостями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю: 14.01.22 – cтоматологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупіка МОЗ України. – Київ, 2005.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню комплексного застосування антибіотиків та імуномодулятора в терапії гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки з метою підвищення ефективності лікування.

Для досягнення поставленої мети було проведено експериментальне дослідження на 85 білих безпородних щурах. Під час експерименту було встановлено, що під дією оксациліна відбувається пригнічення імунітету в експериментальних тварин, що проявлялось у зниженні функціональної активності Т-лімфоцитів, порушенні їх диференціації та достовірному зниженні відносного числа Т-хелперів, В-лімфоцитів, титру комплементу у порівнянні з показниками імунітету в інтактних тварин. Пригнічення імунної системи негативно вплинуло на процеси загоєння гнійної рани. При комбінованому лікуванні амізоном та оксациліном пригнічуючий вплив оксациліну на імунітет був нивельований препаратом «Амізон», який володіє імуномодулюючими, протизапальними, протимікробними та інтерфероногенними властивостями. Під впливом амізону у тварин нормалізувались показники імунограм, достовірно швидше рани очищувались від мікробного вмісту, рани швидше загоювались, нормалізовувалась вага тварин у більш коротші терміни, ніж у групі, де лікування проводилось оксациліном. Апробована схема комплексного лікування амізоном з антибіотиком була застосована у клініці при лікуванні гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у 117 хворих.

Завдяки запропонованому методу лікування хворих з одонтогенними та неодонтогенними флегмонами щелепно-лицевої ділянки покращується самопочуття хворого, нормалізуються показники імунограм, усуваються такі ознаки запального процесу як підвищення температури, біль, порушення функції ураженого органу, гіперемія та набряк м’яких тканин в значно коротші терміни ніж при традиційній терапії.

Аналіз клінічних спостережень, даних імунологічних, мікробіологічних, цитологічних, вірусологічних, лабораторних методів дослідження показав, що у хворих, яким у комплексне лікування був включений препарат «Амізон» відмічалось швидше загоєння гнійних ран, ніж у хворих із контрольної групи (на 2-3 доби).

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукового та практичного завдання - підвищення ефективності лікування хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки за допомогою експериментально-клінічного обгрунтування використання імуномодулятора “Амізон” в комбінації з антибіотиками (оксацилін, ампіокс та лінкоміцин), що дозволяє скоротити терміни загоєння гнійних ран.

1. Застосування оксациліна для лікування тварин з експериментальною гнійною раною посилює імуносупресивний стан тварин, викликаний запальним процесом. Комбіноване лікування гнійних ран у тварин препаратом "Амізон" з оксациліном сприяє достовірному збільшенню відносного числа Т-лімфоцитів (Р <0,01), Т-хелперів (Р <0,01), В-лімфоцитів (Р<0,05) та комплементарної активності (Р<0,01) вже на 3 добу лікування порівняно з показниками у контрольній групі тварин та в групі, де лікування проводилось лише оксациліном. В кінці спостережень усі показники клітинного, гуморального імунітету та неспецифічної реактивності організму майже наближуються до показників у інтактних тварин, що свідчить про позитивний вплив амізону на імунну систему експериментальних тварин.

2. В експерименті лікування тварин з гнійними ранами амізоном в комбінації з оксациліном сприяє нормалізації макрометричних показників, достовірному зменшенню мікробного числа в рані до 10³ вже на 3 добу лікування та її більш швидкому (Р<0,05) загоєнню (на 2-3 доби).

3. Амізон володіє антимікробною активністю щодо музейних, клінічних штамів стафілококів та кишкової палички. Мінімальні інгібуюча і бактерицидна концентрації для клінічних штамів стафілокока та кишкової палички знаходяться в межах 6,25-12,5 мг/мл.

4. Бета-лактамні антибіотики (оксацилін, ампіокс) та лінкозаміни (лінкоміцин) стимулюють виробку гама-інтерферону в експерименті на культурі тканин. При бактеріальній інфекції м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки амізон стимулює виробку ендогенного інтерферону виду альфа. При комбінованому застосуванні амізону разом із вказаними антибіотиками у сироватці крові хворих на гнійно-запальні процеси виявляються види як альфа-, так і гама-інтерферону. У кінці лікування хворих титри гама- та альфа-ІФН приходили практично до норми 4-8 МО/мл, що свідчить про завершеність інфекційного процесу.

5. У хворих до лікування імунна недостатність клітинного імунітету була I-II ступеня за А.М. Земськовим, % ФАЛ - I ступеня, а гуморального імунітету (% В-лімфоцитів) - I ступеня, застосування антибіотиків ще більше поглиблювало зміни в імунітеті хворих. При терапії гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки антибіотиками та препаратом "Амізон" у хворих спостерігається значна стимуляція показників імунітету вже на 2-3 добу порівняно з показниками у контрольній групі. Відмічається достовірне збільшення відносної кількості Т-лімфоцитів (Р<0,05), індекс модуляції досягає (+7,77), співвідношення Тх/Тс (+42,07), % ФАЛ (+34,01), числа ФАЛ (+43,08), комплементарної активності (+36,36), відносної кількості В-лімфоцитів (+35,44), порівняно з показниками у хворих із контрольної групи, відмічається збільшення кількості Ig M, індекс модуляції досягає (+45,90).

6. У хворих, яким лікування гнійно-запального процесу проводилось комбінацією антибіотиків та амізону, у цитограмах відмічалась поява фібробластів уже на 3 добу лікування, тоді як у контрольній групі фібробласти в цитограмах з'являлись у значно пізніші терміни (Р<0,05).

7. Схема комбінованого лікування хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки, що полягає в застосуванні препарату "Амізон" із оксациліном, ампіоксом та лінкоміцином, є раціональною, ефективною, та при її застосуванні скорочуються терміни загоювання гнійних ран, одужання хворих на 2-3 доби.

Публікації автора:

1. Ісакова Н.М. Імунокорегуючий вплив препарату “Амізон” в умовах антибіотикотерапії на перебіг експериментальної гнійної рани у білих щурів. //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002.- №6(2).- С. 288-289.

2. Інтерфероніндукуючі властивості антибіотиків / С.Л. Рибалко, В.А. Деєв, О.В. Покас, А.В. Шапіро, С.Т. Дядюн, Т.М. Фурзікова, Н.М. Ісакова //Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002.- №6(2).- С.383. (Дисертант приймав участь в плануванні, проведенні дослідження та опрацюванні результатів ).

3. Інтерфероногенна активність антибіотиків /С.Л. Рибалко, В.А. Деєв, О.В. Покас, А.В. Шапіро, С.Т. Дядюн, Т.М. Фурзікова, Н.М. Ісакова // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб.- 2002.- С. 396-398. (Дисертант приймав участь в плануванні, проведенні дослідження та опрацюванні результатів).

4. Ісакова Н.М. Вплив корекції імунологічних змін у хворих на перебіг гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки // Зб. наук. стат. «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки». - Запоріжжя.- 2003.- С. 66-69.

5. Експериментальне обґрунтування комплексного застосування антибіотика та імуномодулятора при лікуванні хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки / С.М. Шувалов, С.Л. Рибалко, В.П. Даниленко, Н.М. Ісакова // Вісник стоматології.- 2003.- №4.- С. 45-47. (Дисертантом проведений літературний аналіз, експериментальна частина роботи, опрацювання результатів дослідження, підготовка статті до друку).

6. Ісакова Н.М. Клінічна оцінка ефективності лікування хворих з гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки антибіотиками та препаратом “Амізон” // VIII університетська (XXXVIII вузівська) наук.-практ. конф. молодих учених та фахівців.- Вінниця.- 2003.- С. 3-4.

7. Шувалов С.М., Ісакова Н.М. Ефект застосування амізона при лікуванні гнійної рани в експерименті на білих щурах // Галицький лікарський вісник.- 2003.- Т.10, №1.- С. 172-173. (Дисертантом проведений аналіз літератури, експериментальна частина роботи, опрацювання результатів дослідження, підготовка статті до друку).

8. Ісакова Н.М. Спосіб лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію №25 від 9.12.2003.

9. Ісакова Н.М., Шувалов С.М. Особливості репарації гнійної рани у хворих на гнійно-запальні процеси при проведенні антибіотикотерапії в комбінації з імуномодулятором // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2004.- №8(2).- С. 425-427. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження, підготовка статті до друку).

10. Ісакова Н.М., Шувалов С.М. Нова методика комплексного лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки з використанням амізону. Реєстр. 196/21/04 Реєстр галузевих нововведень.- 2004.- №20-21.- С. 133. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження).

11. Деклараційний патент № 71254 А Україна. Спосіб лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки / Ісакова Н.М., С.Л. Рибалко, С.М. Шувалов. Опубл. 15.11. 2004. // Бюл. № 11. - 2 с. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження).

12. Ісакова Н.М., Шувалов С.М. Застосування амізону і антибіотиків при лікуванні хворих з гнійно-запальними процесами щелепно-лицевої ділянки // Вісник стоматології.- 2004.- №3.- С. 36-38. (Дисертантом проведений аналіз літератури, клінічна частина роботи, опрацювання результатів дослідження).